Доступність посилання

ТОП новини
17 Червень 2019, Київ 09:36

Як Зеленський порушив закон про люстрацію, призначивши Богдана головою АП? Пояснює Тетяна Козаченко


Президент Володимир Зеленський 21 травня призначив Андрія Богдана головою своєї адміністрації

Андрій Богдан – адвокат олігарха Ігоря Коломойського, нині призначений указом президента Володимира Зеленського головою його адміністрації. При цьому Богдан за часів Віктора Януковича двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, а отже підпадає під люстрацію, що неодноразово визнавав і сам, додаючи, що вважає це несправедливістю.

Чи порушив Зеленський люстраційний закон, призначивши Андрія Богдана, який підпадає під люстрацію, головою своєї адміністрації? Автори закону стверджують, що так. Чи означає виведення посади голови Адміністрації президента з-під дії закону «​Про державну службу»​, що на неї не поширюється і дія закону про люстрацію? Юристи зазначають, що ні.

Радіо Свобода поспілкувалося з Тетяною Козаченко, яка стояла у витоків люстраційного процесу, очолювала департамент з питань люстрації в Міністерстві юстиції, та яка фактично виступала одним з ключових співавторів закону «Про очищення влади»​.

Чи порушив Зеленський закон, призначивши люстрованого Богдана головою Адміністрації президента?

Відповідно до постанови Кабінету міністрів №563 «Про порядок проведення перевірки» відповідальність за призначення і вирішення питань фактично несе той орган, який призначає, або відділ, уповноважений на оформлення документів. У цьому випадку – призначає президент України. Однак документи готує відділ: це може бути відділ кадрів чи інший департамент, підрозділ, управління, куди для оформлення й перевірки подаються документи людини, яка буде призначатися на посаду.

До призначення особа повинна написати спеціальну заяву по формі, затвердженій постановою Кабміну, з інформацією: розповсюджується на неї, відповідно до закону «Про очищення влади», заборона чи не розповсюджується. Така заява підлягає перевірці на зазначені критерії, відповідно до трудової книжки, біографічної довідки. Саме цей орган здійснює перевірку щодо автоматичного застосування люстрації. А саме: чи перебувала на люстраційних посадах людина протягом одного року. Якщо це буде виявлено таким підрозділом, такій особі відмовляють у призначенні на посаду.

Наразі поширюється теза, що оскільки посада голови Адміністрації президента виведена з-під дії закону про держслужбу, то на неї, мовляв, не поширюється і дія закону про люстрацію. Чи це так?

Поширення заборони регулюється лише одним законом – «Про очищення влади». А саме – перелік посад і безпосередні критерії зазначені в двох статтях: перелік посад у статті 2 і критерії у статті 3. У переліку посад (стаття 2) – чітко зазначена посада голови Адміністрації президента. Тому це питання не є спірним.

Порушення закону в перші дні президента має не тільки надзвичайно тривожні сигнали, а й свідчить про повне ігнорування законодавства України, що є неприпустимо для гаранта Конституції.

Хто має встановити це порушення закону та яка за це передбачена відповідальність?

Для призначення на посаду особа повинна пройти люстраційну перевірку. Тобто, відповідний підрозділ повинен був донести до президента інформацію: до особи застосовуються заборони і її не можна призначати.

І тут два моменти: чи взагалі відомо президенту про таку інформацію? Якщо відомо – то він умисно порушив закон. Чи якщо йому невідомо – ставити запитання щодо дисциплінарної відповідальності, а також приведення до відповідності, у тому числі, указів президента або їхню відміну. На сьогоднішній момент може йти мова щодо звернення в адміністративному порядку – через суд – щодо скасування указу президента.

Якщо ми говоримо про президента, то повинні розуміти, що в даному випадку діє політично-конситуційна відповідальність. У нас немає закону про імпічмент, тобто порушення закону має інший характер – притягнути до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності президента неможливо.

Питання у дотриманні тих невеликих досягнень, які були вимогою суспільства і які вистояли, попри намагання Конституційного суду їх скасувати, зокрема закону «Про очищення влади».

Авжеж, від нас будуть і заяви, і відповідні запити до Адміністрації президента. І я не виключаю звернення до адміністративного суду – в даному випадку це буде Касаційний адміністративний суд з можливим позовом щодо скасування указу президента.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG