Доступність посилання

ТОП новини
22 Березень 2019, Київ 14:51

Судноплавство під загрозою: чому міліє Керченська протока


Підхідний канал Керченського морського торгового порту після будівництва Росією Керченського мосту, яке, зокрема, засудили в США, ЄС, ПАРЄ, Генасамблеї ООН, стрімко міліє, пишуть місцеві ЗМІ. Журналісти «Керчь.ФМ» посилаються на документи про фактичну глибину акваторії, згідно з якими восени 2015 року канал дозволяв проводити в торговий порт судна з осадкою до 8 метрів, а в січні 2019 року вона зменшилася до 4,9 метра.

На думку неназваного фахівця, який пропрацював у Керченському порту близько 20 років, обміління викликане саме мостом: через нього намивається дно підхідного каналу, а його судноплавність тепер під загрозою. Джерело підкреслило, що замулювання дна ‒ природний процес, але з установкою безлічі опор воно прискорилося.

Професор Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського, гідрогеолог Валентин Брянцев довіряє опублікованим даним.

‒ Тут немає нічого дивного: це все може відбуватися через нанесення мулу та піску. Це можна побачити за підвищенням каламутності води у Керченській протоці. Течія з Азовського моря восени зазвичай посилюється із сильними вітрами. Всі могли спостерігати завихреність потоків біля паль та інших перешкод, вихори підсилюють турбулентне перемішування вод, а, отже, розмив і винос частинок ґрунту. Їх стратифікація неминуче порушується при будівництві будь-яких споруд. Загалом днопоглиблювальні роботи мають проводитися постійно. Але існує ще більша шкода для навколишньої природи через порушення режиму сезонних міграцій риб з Азовського моря. Тисячі тонн хамси тут виловлюють рибодобувні підприємства восени, під час її переходу на зимівлю в Чорне море.

Оглядач видання «Дзеркало тижня» Ігор Маскалевич нагадує про нещодавню пожежу на двох танкерах, які перевантажували нафтопродукти у відкритому морі, без заходу в порт Керчі.

Я не кажу, що там все завалиться та розбухне, але цілком може ‒ хоча б через грязьові вулкани
Ігор Москалевич

‒ Тут справа і в санкціях, і в самому каналі. Заходити вони можуть, але після появи мосту там різко погіршилися умови заходу. Раніше в районі Керчі було два проходи: невеликі кораблі проходили біля кримського берега поблизу Керчі, а великі користувалися глибоководнішим фарватером. Після завершення будівництва мосту залишився один фарватер ‒ тепер усі ним ідуть. Так, там активізувалися замети піску, але я не став би це перебільшувати ‒ це вирішуване питання, щоправда, за гроші. Інакше кажучи, збільшуються витрати на порт, на підтримку фарватеру тощо. Керченська протока ‒ складна гідродинамічна система, і там постійно йде намивання піску, коси виникають і зникають. Цю систему легко пошкодити, а міст змінив потоки води. Я не кажу, що там все завалиться та розбухне, але цілком може ‒ хоча б через грязьові вулкани.

Ігор Маскалевич зазначає, що росіяни створили проблему не тільки собі, а й Україні.

Москва на інтереси своїх приморських областей сказала: «Переб'ються»
Ігор Москалевич

‒ Чим гірша ситуація в районі Керченського порту, тим гірша й ситуація на вході в Маріуполь. Вона й сама собою погіршилася, і вони абсолютно штучно створюють ситуацію, щоб відлякати від протоки кораблі, що йдуть в Україну. Судновласники не хочуть потрапляти в санкційні списки, виникли проблеми всюди. Для Росії Азовське море не є суперпріоритетним, для нас воно більш пріоритетне. Якоюсь мірою Москва на інтереси своїх приморських областей сказала: «Переб'ються».

Український транспортний аналітик Максим Гардус пропонує з'ясувати, чи займався взагалі хтось днопоглибленням в районі Керчі.

‒ Я думаю, що потрібно почекати аналітичних висновків щодо цього явища. Канал періодично міліє сам собою, його потрібно чистити. Не зовсім зрозуміло, чи проводили в останні роки ті, хто фактично його контролює, роботи з очищення та поглиблення. В Україні є спеціальне держпідприємство «Дельта-Лоцман», яке, зокрема, відповідає за такі речі ‒ не тільки за проводження, у них є судна для поглиблення каналів. Під час захоплення Криму росіяни вкрали дуже багато майна ‒ суден, буксирів, катерів тощо.

На залишках «Дельта-Лоцмана» на півострові зробили своє підприємство «Лоцман-Крим». Я зустрічав інформацію про те, що воно працює дуже погано, оскільки в принципі в портах Криму все погано і падає вантажообіг. Цілком можливо, що вони не можуть впоратися зі своїм завданням, тому що обміління в два рази ‒ це дуже багато.

Максим Гардус не виключає, що росіяни, будуючи міст, взагалі не подумали про те, як зміняться потоки в Керченській протоці.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG