Доступність посилання

ТОП новини
26 Травень 2019, Київ 06:08

Катастрофи, арешти і протести: скандали 2018 року в окупованому Криму


2018 року в окупованому Росією українському Криму регулярно вибухали скандали, пов'язані з кадровими перестановками, фінансовими витратами, арештами «чиновників» та іншими обставинами. Проект Радіо Свобода «Крим.Реалії» зібрав добірку найбільш резонансних конфліктів минулого року.

1. Захоплення українських моряків у Керченській протоці

Найбільш резонансним скандалом минулого року стало захоплення силовиками ФСБ Росії трьох українських військових кораблів у Керченській протоці.

25 листопада російські спецслужби обстріляли два українських військових бронекатера «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу».

Вони захопили 24 членів екіпажів (23 службовців Військово-морських сил України і одного офіцера СБУ). Троє моряків були поранені.

Українських військових звинуватили в «незаконному перетині держкордону Росії». Хоча Договір між Україною і Росією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки передбачає вільне судноплавство для українських і російських військових кораблів і цивільних суден, оскільки офіційної кордону між двома країнами в Керченській протоці немає.

Захоплених моряків спочатку відправили в СІЗО Сімферополя. Це викликало активну реакцію в кримському суспільстві. Жителі півострова жертвували гроші і речі для заарештованих українських військових.

Після цього моряків оперативно перевели в СІЗО Москви. Згідно з рішеннями російських судів, вони пробудуть під арештом до 25 січня 2019 року. Захищатимуть українських військових 32 російських адвокати. Всі 24 захоплені українці оголосили себе військовополоненими, відмовились давати свідчення і визнавати свою провину в нібито «незаконному перетині Росії».

Події в Керченській протоці – приклад відкритої військової агресії Росії. Вони стали приводом для посилення військової присутності там сусідніх країн. Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США.

​2. Екологічна катастрофа в Армянську

Серйозним випробуванням для кримчан і жителів материкової частини України стали кислотні викиди на заводі «Кримський титан» в Армянську. Вони призвели до тяжких наслідків для навколишнього середовища, здоров'я кримчан і жителів сусідніх районів Херсонської області. У місті була оголошена надзвичайна ситуація, дітей евакуювали в непридатні для розміщення кримські санаторії.​

«Мерщій всі з Армянська» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:43 0:00

Підконтрольна Росії влада Криму заявила, що причиною події була діяльність російського ТОВ «Титанові інвестиції» (структура з групи компаній українського бізнесмена Дмитра Фірташа), що з 2014 року орендує завод «Кримський титан». Виробництво навіть закривали на деякий час, поки тривали розгляди.

Влада Росії і окупованого нею українського Криму висунула шість версій події. Але досі так і не назвала точну причину екологічної катастрофи.

Її наслідки жителі Армянська і сусідніх регіонів відчувають досі.

Діти у виразках. Армянськ сьогодні
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:52 0:00

Але, незважаючи на скарги, місцева «влада» дозволила відновити діяльність «Кримського титану».

Зразки грунту та води з Армянська передали в «Росспоживнагляд». Але результатів цих аналізів так і не оприлюднили. А чиновники більше не згадують про розслідування обставин кислотних викидів.

Українська влада припускає, що до викидів можуть бути причетні російські військові, які проводять навчання на півночі Криму.

3. Масовий розстріл у Керчі

17 жовтня в політехнічному коледжі Керчі в результаті вибуху і розстрілів загинула 21 людина, понад півсотні були поранені.​

Нестиковки керченського розстрілу (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

Провину за подію підконтрольні Кремлю кримські правоохоронці покладають на 18-річного студента цього коледжу Владислава Рослякова. Згідно з оприлюдненими відео, Росляков ходив коридорами з автоматом і стріляв у студентів і викладачів. Його потім теж знайшли мертвим.

Як з'ясувалося, за три місяці до трагедії в коледжі Росляков пройшов підготовку в кримському центрі «Егіда+», що спеціалізується на навчанні правил безпечного поводження з цивільним зброєю і професійній підготовці приватних охоронців. Це доступно майже будь-якому охочому: за 6 тисяч рублів інструктори готові навчити поводження зі зброєю, ще за 2 тисячі – прийняти іспит.

Російські слідчі оголосили винним тільки Рослякова. Хоча багато очевидців розповідають, що стріляли з різних сторін.

4. Скандали у Аксенова

Для призначеного Росією уряду Криму Сергія Аксенова (Аксьонова) 2018 рік також став врожайним на скандали. Тюремний термін за рекордний хабар 2018 року отримав російський екс-заступник Олег Казурін. А незабаром за аналогічним звинуваченням під арештом опинився ще один російський віце-прем'єр окупованого Криму – Віталій Нахлупін.

Спочатку Московський міський суд заарештував понад 14 мільйонів рублів і нерухомість, що належать Нахлупіну і його дружині. Але в підсумку суд скасував арешт майна. Екс-чиновник пробуде в СІЗО щонайменше до середини березня 2019 року.

За неефективну роботу і нераціональне використання більш як 167 мільйонів рублів при реконструкції Мітридатських сходів у Керчі відсторонили від посади підконтрольного Росії заступника голови Держкомітету з охорони культурної спадщини Криму Олександра Діденка.

А директора аптечної мережі «Крым-Фармация» Ірину Бахліну затримали за підозрою у вимаганні 400 тисяч рублів у двох фармацевтичних підприємств за заступництво в питаннях погашення дебіторської заборгованості.

В призначеному Росією уряді Криму спостерігалася і «текучка» кадрів. Тільки протягом листопада – початку грудня команду Сергія Аксенова покинули три «міністри». Проросійський активіст Ілля Большедворов зазначає, що в кримському «уряді» останнім часом склалася «нездорова атмосфера», яка і призводить до відставок «чиновників».

5. Арешт Ростенка та війна Аксенова зі Слідкомом

Ще одним гучним скандалом 2018 року в окупованому Криму став арешт екс-«глави» адміністрації Ялти, радника Сергія Аксенова Андрія Ростенка. У травні його затримали і заарештували в Москві за звинуваченням у незаконному розпорядженні землею кримського санаторію «Алупка», який із 2014 року контролює МВС Росії.

Через це Сергій Аксенов, якого називають давнім другом Ростенка, пішов на відкритий конфлікт зі Слідчим комітетом Росії, який вів справу екс-«мера» Ялти. На захист Ростенка також публічно стало багато лояльних до Аксенова «чиновників». Багато експертів пророкували відставку самому Аксенову.

Скандал закінчився тим, що кримінальну справу Ростенка закрили, він продовжує бути радником Аксенова, призначеного Росією голови уряду окупованого Криму.

6. Пенсійні протести

Хвиля протестів проти російської пенсійної реформи прокотилася окупованим Кримом. Проти ініціатив російської влади виступили кримські профспілки і активісти. Влітку в регіонах півострова відбулися мітинги і протести проти підвищення пенсійного віку, ініційовані кримськими комуністами. Ті намагалися привернути увагу до проблеми різними способами: від ініціювання «референдуму» з пенсійного питання до висловлення недовіри кримським «депутатам» і «чиновникам», які підтримали проект закону про пенсійну реформу в Росії.

Проти підвищення пенсійного віку виступила і депутат Держдуми Росії Наталія Поклонська. Вона – єдина з фракції «Единой Росии» проголосувала проти реформи. Однак це не врятувало росіян і жителів окупованого Росією українського півострова, документ був затверджений.

7. Спроба самоспалення в Сімферополі

Трагедією ледь не обернулося протистояння підконтрольної Росії кримської влади з жителями сімферопольського масиву репатріантів «Стрілецька».

Кримськотатарський активіст Ватан Карабаш намагався себе спалити під стінами адміністрації Сімферополя. На такий вчинок він пішов, щоб висловити протест проти рішення російської влади знести масив «Стрілецька» і побудувати на його місці мікрорайон «Кримська Роза».

Під час акції жителів «Стрілецької» в центрі Сімферополя Карабаш облив себе займистою рідиною і підпалив. До трагічних наслідків це не призвело, активістам вдалося загасити Карабаша.

Акт самоспалення активіста «галявини протесту» в Криму (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

В інтерв'ю Крим.Реалії активіст пояснив, що до самоспалення його підштовхнули дії «влади». Однак через три дні Карабаш з'явився в республіканському прес-центрі (провладний інформаційний майданчик) і заявив, що кається у скоєному.

8. Знищення Ханського палацу

Широкий резонанс минулого року отримала «реставрація» Ханського палацу – унікальної пам'ятки культурної спадщини кримських татар у Бахчисараї. Кримськотатарські активісти звернули увагу, що під час робіт на об'єкті знищують багато автентичних елементів, що є історичною цінністю.

Як у Криму знищують Ханський палац
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:44 0:00

Спочатку планували зміцнити каркас будівлі Ханському мечеті 1740-1743 років, оновити елементи фасаду, внутрішнього інтер'єру та інших об'єктів. Але в результаті реставрації підрядник знищив 300-літні балки перекриття покрівлі мечеті (їх замінили клеєним брусом за сучасною технологією). Також із покрівлі зняли унікальну стародавню черепицю «татарку» – її замінили на іспанську заводського виробництва, з імітацією під старовину. Знищують навіть розписи на стінах, вітражі та багато іншого, розповідають очевидці. Під загрозою залишаються пам'ятники кримських ханів, розташовані з боку ханського кладовища.

Тендер із «реставрації» Ханського палацу вартістю 200 мільйонів рублів у рамках російської ФЦП виграло ТОВ «АТТА Груп» із російського Новосибірська, а роботи на об'єкті проводить субпідрядник – ТОВ «Кирамет» із Сімферополя.

Екс-керівник Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова намагалася через суд домогтися комплексної експертизи робіт на території Ханського палацу, залучити експертів для оцінки завданих збитків та розробки професійних рекомендацій для реставрації. Але суд відмовився розглядати її позов.

Кримськотатарські активісти домагаються скасування робіт у Бахчисараї. Це питання було предметом обговорення в ЮНЕСКО. Історія з ханським палацом, у тому числі, призвела до того, що з осені виконавча рада ЮНЕСКО почала прямий моніторинг ситуації в окупованому Росією українському Криму.

9. Скандальні пожежа і «генплан» Ялти

Влітку ялтинцям разом із рятувальниками довелося гасити масштабну пожежу на кордоні Ялтинського і Кримського природних заповідників. У пожежі вигоріли 26 гектарів заповідника. Місцеві активісти кажуть, що площа пожежі могла б бути меншою, якби керівництво МНС Росії оперативніше направило на окупований півострів пожежні вертольоти.

На думку ялтинських активістів, те, що відбулося, показало неготовність місцевої «влади» до позаштатних ситуацій. Головний редактор газети «Ялта» Сергій Сардик вважає, що чиновники недооцінили серйозність пожежі, оскільки святкували День міста в ресторані п'ятизіркового готелю «Вілла «Олена».

Масштабним скандалом у столиці південнобережного Криму обернулося і затвердження «генплану» Ялти. Проти документа, який російські чиновники розробляли три роки, виступили багато кримських і російські архітекторів, а також громадські активісти. За їхніми словами, «генплан» передбачає збільшення забудови міста вдвічі, що загрожує жителям міста проблемами, а унікальній природі південного берега – знищенням.

«Депутати» все ж затвердили «генплан» окупованого міста в обмін на обіцянку «влади» міста, що протягом 2019 року в нього можна буде вносити зміни. Для цього передбачили додаткове фінансування, а в січні 2019 року створять спеціальну «депутатську комісію».

10. Колапс у Сімферополі та відставка Лукашева

Зі скандалом завершилася кар'єра Ігоря Лукашева на посаді «голови» підконтрольної Росії адміністрації окупованого Сімферополя. До цього призвели транспортний і сміттєвий колапси, в яких кілька останніх місяців року живуть містяни. Російські чиновники уряду окупованого Криму визнали, що подібної ситуації в місті не було ніколи. Лукашев пішов у відставку за власним бажанням. Тепер містом керує Наталія Маленко – соратниця «спікера» кримського «парламенту». Але помітних поліпшень жителі Сімферополя поки не помітили.

11. Втрата «Ягоди-малини»

Зі скандалом покинула посаду «очільника» відділу культури підконтрольної Росії адміністрації окупованої Феодосії Валентина Легкоступова. На початку року співачка, відома наприкінці 1980-х років завдяки пісні «Ягода-малина», переїхала до окупованого Росією українського Криму з іспанського острова Тенеріфе. А в «адміністрацію» Феодосії прийшла, «щоб принести користь якусь».

Але через півроку Легкоступова покинула підконтрольне Росії відомство, грюкнувши дверима. Вона подала у відставку, пояснивши це «некоректно поведінкою» призначеного Росією мера міста Сергія Фоміча, щоб «не дозволити витирати об себе ноги».

Фоміч на це не відреагував. А ось «міністр культури» підконтрольного Росії уряду окупованого Криму Аріна Новосельська висловила жаль із приводу відставки Легкоступової, заявивши, що «іншого керівника такого рівня і такої працездатності Феодосія ще довго не побачить».

12. Скандал навколо кримської дачі Кисельова

Феодосійська газета «Город 24» місцевого депутата–«єдинороса» виявилася в центрі скандалу через публікації про дачу російського ведучого, гендиректора агентства МІА «Россия сегодня» Дмитра Кисельова.

Скандал з кримською дачею Кисельова | «Крим.Реалії»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:25 0:00

Автор видання, архітектор і будівельник, екс-керівник проекту з реконструкції дачі Володимир Мазурін повідомив про вилучення тиражу газети. За його словами, неприємності виникли через його публікації про віллу Кисельова, що нібито несе загрозу місцевим жителям.

Володимир Мазурін також розповів, що через цю публікацію була звільнена головний редактор газети Олена Войтова.

Кисельов свою причетність до події заперечує і пригрозив Мазуріну відповідальністю «за шахрайство».

Зрештою Мазурін сам подав позов до Кисельова з вимогою виплатити йому борг за роботу. Домагається відновлення на посаді і Войтова.

13. Кримський слід у російському корупційному скандалі

Кримська компанія «Дружба народов» із Красногвардійського району минулого року опинилася в епіцентрі великого скандалу. Російський опозиціонер Олексій Навальний з'ясував, що у цієї агрофірми Росгвардія закуповує продукти за завищеними цінами. За інформацією Навального, Росгвардія уклала договір із компанією на суму понад 2 мільярди рублів. Але закупівельні ціни на базові продукти (капуста, цибуля, м'ясо) в договорі завищені приблизно вдвічі.

Після цього розслідування очільник Росгвардії Валерій Золотов викликав на дуель Олексія Навального, пообіцявши «зробити з нього гарну соковиту відбивну».

Раніше компанія «Дружба народов» належала українському бізнесменові, раднику президента України Юрію Косюку. А на початку 2018-го перейшла під контроль структур, що входять у найближче оточення російської влади.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG