Доступність посилання

ТОП новини
20 Червень 2019, Київ 20:10

Війна з Росією: Україну може накрити нова хвиля блокування сайтів


Одним з перших російських сервісів, які заблокували в Україні, стала група «Яндекс»

12 лютого представник СБУ анонсував чергове блокування сайтів українськими провайдерами, пояснюючи це загрозою національній безпеці. Точного переліку сайтів у відкритому доступі наразі немає, але активісти вже висловили незгоду з такими планами. А медіаексперт Роман Шутов застерігає: проросійські сайти – не найбільш загрозливе джерело пропаганди в Україні.

Виступаючи в ефірі каналу ICTV, начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Климчук анонсував блокування близько сотні сайтів для протидії інформаційному впливу з боку Росії.

Він нагадав, що саме протидія поширенню ідей «русского мира» була метою блокування російських соціальних мереж, до якого українська влада вдалася 2017 року.

«На перший погляд такі заходи були сприйняті суспільством не дуже гарно, але, як показала практика, вони стали дієвими. Таких інцидентів стало набагато менше. Але наразі противник використовує соціальні мережі Facebook, Twitter та інші соціальні мережі, в яких ця боротьба продовжується», – зазначив представник СБУ.

Зі свого боку, соціальна мережа Facebook періодично видаляє сторінки, які мають ознаки штучності. У січні 2019 року стало відомо про видалення 148 акаунтів, які діяли в Україні і, за даними компанії, були пов’язані з Росією.

Климчук додав, що протягом останнього року в соцмережах заблокували близько двох тисяч фейкових акаунтів, а 200 сайтів потрапили під антиросійські санкції. За його словами, найближчим часом указ президента Петра Порошенка введе в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про блокування ще сотні сайтів.

Радіо Свобода надіслало до Служби безпеки України запит із проханням надати подробиці щодо майбутнього блокування сайтів – усно таку інформацію не надали.

Ймовірне блокування ще однієї групи інтернет-ресурсів вже розкритикувала громадська організація «Лабораторія інформаційної безпеки», яка входить до коаліції «За вільний інтернет».

«Ефективність блокувань сайтів як способу протидії російській пропаганді дуже сумнівна, адже відвідуваність таких сайтів українцями для отримання інформації – мізерний… До захисту критичної інфраструктури від кібератак блокування сайтів взагалі немає ніякого стосунку, про що неодноразово заявляли експерти з кібербезпеки та професійні об’єднання», – йдеться в заяві активістів.

Представники коаліції заявляють, що восени 2018 року вже намагалися з’ясувати, за якими критеріями влада визначає, які саме сайти треба блокувати, але наразі ані РНБО, ані СБУ не надали пояснень із цього приводу.

Все ще «В контакті»

Навесні 2017 року набув чинності указ президента, який фактично заблокував доступ до таких російських сайтів, як група Mail.Ru, соцмережі «Вконтакте», «Одноклассники», сервісів «Яндекс».

А в травні 2018 року РНБО розширила перелік підсанкційних осіб, причетних до «інформаційної та кіберагресії проти України». Серед них опинилися й 150 російських сайтів.

Попри це, російські соцмережі не зникли з українського сегменту інтернету остаточно. Наприклад, у вересні 2018 року компанія з досліджень ринку Factum Group Ukraine повідомила, що протягом серпня того ж року «Вконтакте» посіла четверте місце за відвідуваністю українцями.

Водночас українське представництво компанії Kantar TNS, яка також займається дослідженнями ринку, оприлюднило дані моніторингу за грудень 2018 року, згідно з якими російська соцмережа посіла 17-е місце в топ-25 сайтів.

Втім, у компанії звертають увагу на те, що в грудні 2017-го – тобто вже після запровадження блокування – «Вконтакте» була на 10-му місці.

Частка українців, які користуються найпопулярнішою російською соцмережею, після запровадження обмежень не зменшилася суттєво, зауважує радник Європейського фонду підтримки демократії, медіаексперт Роман Шутов. А загалом блокування сайтів без рішення суду він не вважає виправданим.

Роман Шутов
Роман Шутов

«Боюся, що всі ці розмови про блокування сайтів, які зараз ведуться з боку уряду і СБУ – це скоріше підміна вирішення проблеми просто імітацією діяльності. Уряд не може нічого зробити з проросійськими олігархами, які контролюють медіа. Уряд нічого не може зробити з політиками, які ведуть антиукраїнську пропаганду з екранів, через інтернет і з білбордів. Натомість замість того, щоб робити дійсно кроки, які б мінімізували негативні наслідки реальних загроз, ми – оскільки нам треба демонструвати якусь активність, якусь діяльність – воюємо з вітряками», – констатує експерт.

Він звертає увагу на відсутність інформації про те, які саме сайти пропонується заблокувати і наскільки значний вплив ці ресурси мають на українців.

Повільні реформи, низькі темпи боротьби з корупцією більше підривають бойовий дух українського суспільства, аніж пропаганда через «Вконтакте»
Роман Шутов

За даними Шутова, в Україні не проводили досліджень щодо того, як блокування інформаційних ресурсів, які поширювали російську пропаганду, позначилося на інформаційній безпеці. Сам він вбачає інші загрози для стабільності всередині країни.

«Такі (чинники – ред.), як помилки держави в управлінні соціальними, політичними, економічними процесами, такі речі, як повільні реформи в країні, як погана комунікація реформ, як низькі темпи боротьби з корупцією, більше підривають довіру українців до держави, більше підривають бойовий дух українського суспільства і готовність себе захищати, аніж та пропаганда, яка велася через «Вконтакте», – вважає він.

Свобода слова під загрозою?

На думку Шутова, блокування сайтів створює прецедент, який може завдати шкоди свободі слова в Україні, адже критерії, за якими обираються сайти для блокування, розмиті й непрозорі.

У грудні 2016 року РНБО затвердила Доктрину інформаційної безпеки. Проте, за словами фахівця, вона лише задає загальні пріоритети захисту інформаційного простору, а наведені у ній критерії не можуть бути безпосередньою підставою для блокування сайтів.

Є ризик, що наступними будуть не російські сайти, а опозиційні українські
Роман Шутов

«Під ці критерії може потрапити будь-яка опозиційна діяльність, діяльність, критична до уряду, до української армії, діяльність з протидії корупції, зловживанням і так далі. Є дуже сильний ризик, що наступними будуть не проросійські, не російські сайти, а опозиційні українські – тобто не та опозиція, за якою зараз ховається російський вплив, а справді опозиційні, конструктивні, демократичні ресурси. Це дуже небезпечно», – переконаний Шутов.

Протягом 2018 року Інститут масової інформації зафіксував 235 випадків порушення свободи слова в Україні. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» у квітні 2018 року поставила Україну на 101-е зі 180 місць за станом свободи слова і свободи ЗМІ. У своїх висновках автори рейтингу згадували також і про заборону російських сайтів і соцмереж, які вплинули на індекс свободи слова в Україні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG