Доступність посилання

ТОП новини

«Червоні – більше не свої». Як Україна впроваджує стандарти НАТО


Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на пресконференції в Києві, 31 жовтня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на пресконференції в Києві, 31 жовтня 2019 року

Україна пришвидшеними темпами виконує «домашнє завдання» для вступу в НАТО, мовиться у дослідженні центру «Нова Європа» про стан впровадження стандартів альянсу в Україні, яке презентували у Києві. Дослідницький центр дійшов висновку, що за нецілих два роки президентства Володимира Зеленського було виконано половину від тих стандартів, які виконала Україна за п’ять років президентства Петра Порошенка.

Оскільки Україна не має Плану дій щодо членства (ПДЧ), то її виконання стандартів, передусім тих, що стосуються військової взаємосумісності з силами НАТО, є добровільним. На саміті альянсу 2008 року в Бухаресті Україні було обіцяно, що країна вступить до НАТО, але не сказано, коли саме це відбудеться. Українські експерти та урядовці вважають, що перехід на військові стандарти НАТО посилить обороноздатність країни та пошле правильний політичний сигнал альянсу.

Звіт було представлено на тлі обговорення нещодавньої телефонної розмови президента України Володимира Зеленського з президентом США Джозефом Байденом, який наголосив, що Україна не залишиться наодинці проти агресії Росії. Але при цьому Байден сказав, що підтримує «план Зеленського щодо боротьби з корупцією та реалізації програми реформ, заснованої на спільних демократичних цінностях». Як було зазначено у пресрелізі Білого дому, «ці реформи є центральними для євроатлантичних прагнень України».

Розмова відбулася у п’ятницю, а вже у понеділок на тлі перекидання російських військових до кордонів України в районі Донбасу президент Зеленський заявив, що «одними реформами Росію не зупинити». Про необхідність якнайшвидшого надання Україні ПДЧ для вступу до альянсу президент Зеленський заявив у відповіді генеральному секретареві НАТО Єнсу Столтенберґу на його заяву про підтримку України на тлі концентрації російських військ уздовж українського кордону.

Що таке «стандарти НАТО» і для чого вони Україні?

Пояснюючи, що означає термін «стандарти НАТО», який директорка центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук назвала «політичною метафорою», вона сказала, що в Україні часто плутають стандарти військової оперативної сумісності та політичні стандарти – верховенство права, демократію, норми та принципи демократичних суспільств, яких Київ бере на себе зобов’язання дотримуватися.

У суто військовому розумінні, за її словами, «стандарти НАТО – це про боєздатність наших Збройних сил та про обороноздатність України», що на тлі накопичення російських збройних сил біля кордонів України є «життєво важливим питанням».

Без впровадження стандартів НАТО немає взаємосумісності, без взаємосумісності – практичної взаємодії з арміями країн-членів НАТО
Звіт

У зв’язку з цим Альона Гетьманчук наголосила, що впровадження стандартів «є одним з важливих вимірів зближення України з альянсом», бо дає політичний сигнал НАТО, що Україна, попри те, що деякі члени альянсу досі коливаються щодо того, чи потрібно запрошувати Україну до членства, працює над тим, щоб її Збройні сили були готові безперешкодно вбудуватися в існуючі структури альянсу.

«Без впровадження стандартів НАТО немає взаємосумісності, без взаємосумісності – практичної взаємодії з арміями країн-членів НАТО», – мовиться у звіті під назвою «Україна і стандарти НАТО: що зроблено за президентства Зеленського?».

«Стандарти НАТО» – це технічний термін, набір нормативних документів зі стандартизації, внутрішні документи альянсу, які встановлюють сам стандарт, призначений для безпосереднього застосування органами військового управління країн-учасниць НАТО.

Загалом таких стандартів є близько 2000, і, за словами авторів звіту, на 100% вони не запроваджені у жодній країні НАТО. У цьому немає і потреби, бо вони прописують загальні правила, які можна застосувати не до всіх країн. Як приклад звіт наводить стандарти щодо зберігання ядерної зброї чи дій Військово-морських сил в арктичних умовах. Найбільше до виконання всіх стандартів НАТО наблизилася Німеччина – вона виконує їх на 91%, Велика Британія – на 83%, Франція та Норвегія – на 81%, Канада – на 76%.

Згідно зі звітом, з часу перебування на посаді президента Зеленського вперше з початку впровадження стандартів НАТО в Україні з’явилась відповідна законодавча база, а сам процес впровадження стандартів став публічним.

Уже у перший місяць при владі президента Зеленського, у червні 2019 року, Верховна Рада ухвалила закон, яким було чітко визначено такі терміни, як «військова стандартизація», «військовий стандарт», «стандарт НАТО». А відповідальність за розробку необхідних документів у сфері військової стандартизації було покладено на Міністерство оборони.

Упродовж перебування при владі Зеленського було впроваджено майже сто нових угод зі стандартизації НАТО. За президента Петра Порошенка, коли Україна відмовилася від «позаблоковості» часів Віктора Януковича та активізувала співпрацю з НАТО, було впроваджено 196 стандартів та керівних документів. За останніми даними, у січні 2021 року Україна запровадила 292 стандарти, що становить 19% стандартів НАТО.

Такі темпи у центрі вважають «непоганою динамікою», хоча визнають, що якщо Україна і далі просуватиметься такими темпами, то для досягнення наявних стандартів альянсу на 90% буде потрібно ще 13–14 років. З іншого боку, нові країни-члени НАТО мають дуже невисокий рівень стандартизації – у Чорногорії запровадили всього близько 22%, в Албанії – 29%, а Північна Македонія поки що навіть не вийшла на 1-відсотковий рівень.

Планується національна система переходу на стандарти НАТО – Стефанішина

Виступаючи на онлайн-презентації, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина оголосила, що Україна створює національну систему переходу на стандарти НАТО і незабаром буде відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони. За її словами, цим буде досягнуто «об’єднання у єдину систему» не лише Збройних сил, але і всього сектору безпеки і оборони», зокрема, за словами урядовиці, йдеться про захист інформації з обмеженим доступом, питання функціонування спецслужб.

Начальник управління європейської та євроатлантичної інтеграції департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України Юрій Васильєв наголосив на тому, що деякі стратегічні документи та закони вже готуються у співпраці з представниками альянсу та за існуючими в НАТО стандартами.

«Це потрібно для того, щоб розвивати потенціал стримування, який потрібний для того, щоб протистояти агресивній політиці Кремля, досягнення взаємосумісності наших збройних та безпекових сил з відповідними структурами держав альянсу», – сказав полковник Васильєв.

Як приклад такого документа представник Міністерства оборони наводить нещодавно ухвалену «Стратегію воєнної безпеки», яка була розроблена на підставі та з урахуванням керівник документів НАТО.

«Це – перший документ, в якому ми відійшли від радянської спадщини, створили «Стратегію воєнної безпеки», а не «воєнної доктрини», і в цю стратегію закладено принципи всеохоплюючої оборони, що базується на засадах стримування, стійкості та взаємодії», – наголошує полковник Васильєв.

Перехід на стандарти НАТО, за словами полковника Васильєва, включає і систему освіти і підготовки особового складу українських військових, систем логістичного забезпечення, зберігання майна, боєприпасів та інших елементів, які підтримують боєздатність армії.

Щодо практичних аспектів взаємодії, то тут ідеться про елементи, які важливі для безпеки України вже зараз. За словами представника Міністерства оборони, йдеться і про проліт над територією України літальних апаратів країн-членів НАТО і захід кораблів у територіальні води України для підтримки балансу сил.

«Робота пострадянського штабу від натовського відрізняється усім» – Самусь

Перехід, який зараз відбувається, у майбутньому має забезпечити безперешкодну роботу українських та натовських штабів, пояснює у розмові з Радіо Свобода заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. Коментуючи звіт про стандарти НАТО, говорить, що в українських штабах, що взаємодіятимуть з альянсом, працюватимуть військові, які говоритимуть англійською мовою, розумітимуть весь процес оцінки обстановки, розвідки, ухвалення рішень.

Михайло Самусь, заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння
Михайло Самусь, заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння
Навіть кольори різні – в НАТО «своїх» позначають «синіми», а «червоні» – це «противники». А в радянській системі «свої» були саме «червоні», а «вороги» – «сині»
Михайло Самусь

«Робота радянського чи пострадянського штабу від натовського відрізняється усім, починаючи від карт. Бо навіть символи, які наносяться на карту, є різні, навіть кольори різні – в НАТО «своїх» позначають «синіми», а «червоні» – це «противники». А в радянській системі «свої» були саме «червоні», а «вороги» – «сині». Також різні системи зв’язку і всі інші системи. Іншого шляху, ніж взяти документи штабів НАТО і навчити свій особовий склад вже за ними, немає», – пояснює військовий експерт.

Така робота велася в Україні багато років, але не охоплювала усієї армії, розповідає Самусь. Уже від початку співпраці з НАТО, з часу програми «Партнерство заради миру» були українські підрозділи, які були готові до спільних миротворчих операцій, до участі у спільних навчаннях та в місіях НАТО. Нині ж ідеться про масштаб всіх Збройних сил.

«Минулого року в Україні були стратегічні навчання Збройних сил України, які вперше проводилися за стандартами НАТО в процедурах управління та процедурах штабів. На них були присутні колеги зі США та Великої Британії, які допомагали на стратегічному і на тактичному рівнях втілювати натовські процедури та стандарти. Тобто вперше з часу незалежності Україна проводила навчання своїх військових повністю за стандартами НАТО – від командувача Збройних сил до найменших підрозділів», – наголошує Самусь.

Україна може запроваджувати «стандарти на випередження»

За словами експерта, Україна зараз має можливість, а швидше необхідність, іти до запровадження не вже існуючих стандартів, а тих, що будуть стандартом у майбутньому.

«Ідеться про мережево-центричні моделі ведення війни, які є повністю автоматизованими системами, що включають розвідувальні системи, системи ураження, тобто все озброєння, системи управління всіх штабів, і все це складається в єдине інформаційно-бойове поле, що використовує штучний інтелект і працює в режимі реального часу», – каже Самусь.

У мережево-центричній війні командир бачить все на моніторі в режимі реального часу і ухвалює рішення, завершуючи весь процес, який проходить автоматично
Михайло Самусь

Для України, за його словами, важливо створювати такі системи на стандартах провідних країн НАТО – США та Туреччини, з ким є активна співпраця. США уже продають і передають Україні системи зв’язку для морської піхоти, флоту, повітряно-десантних військ, які вже діють за новими стандартами мережево-центричної війни. «Запроваджуючи їх, Україна рухатиметься в чомусь паралельно, а в чомусь і попереду деяких країн НАТО», – вважає експерт.

Щоб зрозуміти різницю між сучасною армією, що будується на натовських стандартах, та армією, що лишилася у спадок від СРСР, слід звернутися до уроків нещодавньої блискавичної операції Азербайджану проти Вірменії.

«У старій радянській системі можуть минути години з моменту визначення координат цілі до ухвалення рішення про її знищення і самого знищення. У мережево-центричній війні командир бачить все на моніторі в режимі реального часу і ухвалює рішення, завершуючи весь процес, який проходить автоматично. Це те, що ми бачили у Нагірному Карабасі, де азербайджанські військові використовували високоточну зброю і безпілотники, в той час як вірменські солдати, які використовували радянську тактику, бігали по окопах, а їхні командири нічого не бачили», – говорить Самусь.

Як каже експерт, до цього конфлікту цей принцип мережево-центричної війни застосовували лише американські військові, бо це було дуже дорого. Але Туреччині від 2014 року вдалося здешевити процес за рахунок власного виробництва безпілотників «Байрактар».

«Україна купила ці безпілотники ще два роки тому, Азербайджан – прямо напередодні своєї операції, минулого року. У нас «Байрактари» вже стоять на озброєнні, в нас навчений особовий склад, а цього року купили ще одну партію. В Європі таких безпілотників ще немає, тобто ми зараз випереджаємо європейські країни. І це – той випадок, коли ми можемо показувати приклад нових стандарів», – каже Михайло Самусь.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG