Доступність посилання

«Немає справжнього інтересу до цієї війни». Інтерв'ю із головою Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим

Український правозахисник Євген Захаров – фіналіст премії Гавела з Прав людини 2023 року
Український правозахисник Євген Захаров – фіналіст премії Гавела з Прав людини 2023 року
У базі даних «Трибунал для Путіна», яку упорядковуює асоціація українських правозахисних організацій, вже зафіксовано 10 тисяч випадків смертей серед цивільного населення України внаслідок війни Росії проти України. Проте ця кількість насправді далека від справжньої, каже в інтерв'ю Радіо Свобода голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, який є співзасновником проєкту.
«В Маріуполі вбито дуже багато людей, ніхто не знає скільки. Я можу назвати верхню межу. Верхня межа загиблих – 100 тисяч населення в Маріуполі. У нас їх значно менше в базі. Тобто один тільки Маріуполь може дати значно більше людей», каже правозахисник.
Щоб дати це інтерв'ю, Захаров завітав в офіс Радіо Свобода у Празі, куди прибув зі Страсбурга. Там напередодні вручали премію з прав людини імені Вацлава Гавела. Захаров був одним із фіналістів премії. У розмові з Радіо Свобода він розповів, як можна прискорити розслідування воєнних злочинів Росії, чи бути спеціальному трибуналу щодо злочину агресії у Гаазі, та за якою статтею Міжнародний кримінальний суд може відкрити наступне провадження проти Путіна особисто.
– Пане Євгене, хочу почати із заяви постпреда Росії в ООН Василя Небензі. Він в понеділок виступав і виправдував ракетний удар Росії по селі Гроза так, ніби на цьому поминальному обіді було багато поплічників «високопоставленого націоналіста». Як ви можете це прокоментувати? Чи вдається такими заявами Росії якимось чином легітимізувати те, що вона робить, виправдати воєнні злочини принаймні в очах міжнародної спільноти?

– Я думаю, що ні, оскільки це повна маячня. Вони часто оправдовують свої удари такими поясненнями, що «це насправді по військовим» і так далі, але найчастіше це брехня.

– Як ви гадаєте, які цілі тоді ставлять вони перед собою? Той же Небензя, наприклад, коли робиться така заява? Чи це якимось чином може допомогти Росії відбілитися?

– Росія весь час веде таку політику, щоб відмазатися від обвинувачень у вчиненні міжнародних злочинів, щоб перевести стрілки на Україну, що «Україна погана, що вона робить те саме». Ну і інші фейки випускає, різну брехню спеціально, щоб себе виправдати.

Вони весь час бомбардують цивільне населення і цивільні цілі з метою посіяти страх

А що стосується бомбардувань, вони весь час бомбардують цивільне населення і цивільні цілі з метою посіяти страх і примусити думати людей, що краще вимагати миру, що можна поступитися територіями, аби тільки припинити оці обстріли.

– Якщо говорити про ракетний удар у Грозі, голова європейської дипломатії Жозеп Боррель сказав, що на Росію чекає неминуче покарання. Як ви гадаєте, що мається на увазі? Бо, по-перше, ми таке вже раніше чули. А по-друге, це новий, доволі масовий, наймасовіший на Харківщині злочин Росії. Чи йдеться про якусь відповідальність вже після завершення війни? Чи вже зараз ЄС нібито готовий діяти?

– Я думаю, що справжня відповідальність зможе наступити після війни вже, хоча навіть і зараз є певні люди, які покарані за свої злочини.

Йдеться про тих, кого розпізнали серед військовополонених, притягнули до відповідальності. Вже було судів, вже порядка 150, здається, пройшло судів, і росіян засудили. Але багато там вироків так званих in absentia. Тобто, за їхньої відсутності.

Уже порядка 150 пройшло судів, і росіян засудили

Це все буде продовжуватись безперечно. Тут головне те, що ці злочини не мають терміну давності. Міжнародні злочини не мають терміну давності, їх можна розслідувати через десятиліття. Але, звичайно, це треба робити якомога скоріше, тому що потерпілі люди вмирають, і вже буде важко з доказами, не всі вони будуть збережені і так далі.

Саме тому ми поставили своїм завданням з самого початку війни фіксувати ці злочини, збирати докази і записувати їх до бази даних для того, щоб можна було в будь-який час звернутися до конкретних фактів, до доказів і вести розслідування, притягнути до відповідальності винних і дати обвинувачення і влаштувати судовий процес.

– Чи бачите ви загрозу в тому, що, скоючи все нові і нові воєнні злочини, Росія відчуває, що Захід недостатньо реагує, а відтак дозволяє продовжувати вчиняти ці злочини?

Росія фактично ровалила міжнародне право. Всі 80 років розвитку міжнародного права можна виконати на смітник сьогодні

– Ну, я думаю, що тут трохи не так все ж таки. Росія просто скоріше повністю ігнорує все. Вона фактично ровалила міжнародне право. Всі 80 років розвитку міжнародного права можна виконати на смітник сьогодні.

Його треба створювати заново фактично. Росія повністю ігнорує всі вимоги, все законодавства щодо міжнародного гуманітарного права, всі чотири Женевські конвенції щодо військовоповинених, щодо цивільних.

Вона ігнорує буквально все і поводить так, що оскільки вона бажає виграти цю війну і не шкодує абсолютно своїх людей, нічого не шкодує.

Жителі Грози прощаються із загиблими сімʼями: перші поховання після удару, що забрав 53 життя (фотосвідчення)

У селі Гроза Куп&rsquo;янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару 5 жовтня.<br />
<br />
На фото: рідні прощаються з 52-річною Тетяною Харбакою, Гроза, Куп&#39;янський район, Харківська область, 9 жовтня 2023 року
1/12 У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару 5 жовтня.

На фото: рідні прощаються з 52-річною Тетяною Харбакою, Гроза, Куп'янський район, Харківська область, 9 жовтня 2023 року
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Тоді, 5 жовтня, від російської ракетної атаки загинули щонайменше 53 людини
2/12 Тоді, 5 жовтня, від російської ракетної атаки загинули щонайменше 53 людини
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.&nbsp;Люди зібралися у місцевому кафе-магазині. Туди і влучила російська ракета &ndash; імовірно, &laquo;Іскандер&raquo;
3/12 Всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті. Люди зібралися у місцевому кафе-магазині. Туди і влучила російська ракета – імовірно, «Іскандер»
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Рідні та близькі плачуть біля трун із загиблими від російського ракетного обстрілу&nbsp; Іриною Харбакою та Олександром Ходаком, село Гроза, Харківська область, 9 жовтня 2023 року
4/12 Рідні та близькі плачуть біля трун із загиблими від російського ракетного обстрілу  Іриною Харбакою та Олександром Ходаком, село Гроза, Харківська область, 9 жовтня 2023 року
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Могили для жертв російського обстрілу готують також в сусідньому селі Шевченковому, бо в Грозі не вистачає місця
5/12 Могили для жертв російського обстрілу готують також в сусідньому селі Шевченковому, бо в Грозі не вистачає місця
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
У Харкові тим часом триває ідентифікація інших загиблих. Процес ускладнює те, що тіла жертв російської ракетної атаки сильно понівечені.&nbsp;Криміналісти та слідчі працюють із фрагментами та зіставляють їх зі зразками ДНК родичів.<br />
<br />
Опізнати вдалось 53 тіла. Ще п&rsquo;ятеро людей вважаються зниклими безвісти<br />
&nbsp;
6/12 У Харкові тим часом триває ідентифікація інших загиблих. Процес ускладнює те, що тіла жертв російської ракетної атаки сильно понівечені. Криміналісти та слідчі працюють із фрагментами та зіставляють їх зі зразками ДНК родичів.

Опізнати вдалось 53 тіла. Ще п’ятеро людей вважаються зниклими безвісти
 
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
7/12
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Під час атаки Росії на Грозу загинув Денис Козир, який і зібрав односельців на поминальний обід за своїм батьком. Він загинув разом із своєю молодою дружиною та її мамою. Пара побралася лише рік тому. Денис також служив у ЗСУ, як і його батько.<br />
<br />
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя&nbsp;заявив, що в той день у Грозі ховали &laquo;високопоставленого українського націоналіста&raquo;.&nbsp;Керівник слідчого управління Нацполіції у Харківській області Сергій Болвінов заявив, що Андрій Козир, тіло якого перепоховували в селі Гроза, служив в ЗСУ і не був високопосадовцем. Він загинув біля Попасної 2022 року.
8/12 Під час атаки Росії на Грозу загинув Денис Козир, який і зібрав односельців на поминальний обід за своїм батьком. Він загинув разом із своєю молодою дружиною та її мамою. Пара побралася лише рік тому. Денис також служив у ЗСУ, як і його батько.

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що в той день у Грозі ховали «високопоставленого українського націоналіста». Керівник слідчого управління Нацполіції у Харківській області Сергій Болвінов заявив, що Андрій Козир, тіло якого перепоховували в селі Гроза, служив в ЗСУ і не був високопосадовцем. Він загинув біля Попасної 2022 року.
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Чоловік сів перепочити від викопування могил для загиблих від російського ракетного обстрілу 5 жовтня у селі Гроза.<br />
<br />
За його словами Сергія Болвінова, на цих поминках зібралися місцеві жителі:<br />
&laquo;Всі вони загинули через російську ракету. Це звичайні люди. Пенсіонери, вчителі, медики, друзі. Всі загиблі і поранені &ndash; цивільні люди. Серед них немає жодного загиблого чи пораненого військовослужбовця&raquo;.<br />
&nbsp;
9/12 Чоловік сів перепочити від викопування могил для загиблих від російського ракетного обстрілу 5 жовтня у селі Гроза.

За його словами Сергія Болвінова, на цих поминках зібралися місцеві жителі:
«Всі вони загинули через російську ракету. Це звичайні люди. Пенсіонери, вчителі, медики, друзі. Всі загиблі і поранені – цивільні люди. Серед них немає жодного загиблого чи пораненого військовослужбовця».
 
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Ракетний удар по Грозі став наймасовішим за кількістю жертв від початку повномасштабної війни
10/12 Ракетний удар по Грозі став наймасовішим за кількістю жертв від початку повномасштабної війни
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
11/12
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Чоловіки продовжують копати могили для загиблих від російського ракетного обстрілу в селі Гроза Харківської області й пізно ввечері
12/12 Чоловіки продовжують копати могили для загиблих від російського ракетного обстрілу в селі Гроза Харківської області й пізно ввечері
У селі Гроза Куп’янського району Харківщини цього тижня ховають тих, кого вдалося опізнати після російського ракетного удару. Тоді, 5 жовтня, за офіційними даними, загинули щонайменше 53 людини. Як повідомили правоохоронці, всі вони прийшли на поминки свого односельця, який загинув на фронті.
Назад
Вперед

Зараз там нова мобілізація, ще 130 тисяч людей вони зараз будуть мобілізувати. І це, фактично м'ясо гарматне, їх посилають на бойню і не шкодують про це.

Ми маємо виходити з того, що ми не маємо відступитись, ми не можемо погодитись на деескалацію.

Росія так робить, щоб примусити нас погодитись на перемовини на її умовах

Фактично Росія так робить, щоб примусити нас погодитись на мирні перемовини, тоді можна буде припинити вогонь, і погодитися, щоб частину території, яка зараз окупована, вони за собою залишать, і війна кінчиться. Але ми чудово розуміємо, що це буде тільки час для підготовки до нової, ще більшої війни.

Ми не можемо на це піти, бо це фактично означає погодитись дати індульгенцію на подальші катування, викрадання, сексуальне насильство, вбивство на окупованих територіях і так далі. Ми не можемо це зробити. Ми не можемо зрадити пам'ять загиблих на цій війні.

– Ви увійшли у шорт-лист премії Гавела, яку видає ПАРЄ. Чи є у вас відчуття, що зараз готові слухати українських правозахисників, і зокрема про те, як варто підходити до притягнення до відповідальності воєнних злочинців?

– Так. Я відчув особливо це (9 жовтня – ред.), будучи в Страсбургу. У мене були дуже багато зустрічей з членами ПАРЄ і з людьми, які працюють в департаменті правових питань і прав людини, які готують доповіді для ПАРЄ. І вони хочуть нас слухати, хочуть отримувати від нас інформацію.

Вони хочуть нас слухати, хочуть отримувати від нас інформацію

І не тільки вони, це і в Європі так, і в ООН так. І те, що зроблений офіс Міжнародного кримінального суду в Києві для розслідування міжнародних злочинів, вчинених росіянами, теж свідчить про те, що до цього ставляться серйозно.

І, між іншим, якщо порівняти фінансування, яке надається цьому польовому офісу МКС в Україні, то воно значно більше, ніж в інших країнах. Це теж свідчить про інтереси і зацікавленість МКС в тому, щоб ці злочини розслідувати.

І інша справа, що цього замало все одно. Скільки злочинів розслідує МКС? Дев'ять, десять. Ми дуже багато працюємо, щоб переконати їх в тому, що є певні злочини, на які вони поки що не звернули увагу.

Такий злочин, як насильницькі зникнення, є дуже масовим, систематичним

Наприклад, вже ясно, що нам вдалося їх переконати в тому, що такий злочин, як насильницькі зникнення, є дуже масовим, систематичним, що це злочин проти людяності, який треба розслідувати. Вони з великою зацікавленістю поставилися до нашої інформації про це.

Що розслідують наші правоохоронні органи насамперед? Найбільш жахливі злочини, які потребують уваги.

Насамперед це вбивство цивільних різними засобами: і від бомбардувань, і зі стрілецької зброї, як в Бучанському районі, і так далі.

Друге – це поранення цивільних.

Третє – це незаконне позбавлення волі і викрадення людей, які на окупованих територіях є елементом окупаційної політики, і відбуваються у масових масштабах. Тільки в нашій базі даних таких людей більше 5 тисяч занесено, але це далеко не все.

І четверте – це катування. Це катування тих, хто був у полоні і звільнився тим чи іншим шляхом. Людей, яких би не катували, ми не бачили. Причому там і діти, і жінки, і літні люди.

Катували всіх і катували дуже страшно

Катували всіх і катували дуже страшно.

Така організація як наша використовується як ресурс для допомоги, бо наші адвокати разом зі слідчими проводять слідчі дії і шукають винуватців.

Навіть знайшли наші адвокати дев'ять конкретних винуватців серед полонених через опитування постраждалих і свідків. Їх притягнули до відповідальності, вони зараз обвинувачені в цьому процесі, буде суд, вони тримують вирок.

– Якщо справді говорити про кількість тих, хто був вбитий, закатований, викрадений, у базі даних «Трибунал для Путіна», яку ініціювала ваша організація, на момент запису цього інтерв'ю (10 жовтня – ред.), є кейси загибелі понад 10 тисяч цивільних?

– Так, і понад 13 тисяч поранених.

– Наскільки ці цифри відображають справжню кількість? У вас є розуміння?

– Це тільки цивільні, по-перше, це слід підкреслити. Я думаю, що ще більше. Справа в тому, що ми не можемо [фіксувати злочини], оскільки немає доступу, і це просто дуже важко зробити, немає доступу до Маріуполя.

У Маріуполі вбито дуже багато людей, ніхто не знає скільки

Ми ж записуємо в базу загиблих тоді, коли ми маємо точні підтвердження, документи, свідчення і так далі.

Але в Маріуполі вбито дуже багато людей, ніхто не знає скільки. Я можу назвати верхню межу. Верхня межа загиблих – 100 тисяч населення в Маріуполі. У нас їх значно менше в базі. Тобто один тільки Маріуполь може дати значно більше людей.

Російська блокада Маріуполя: рік по тому

Екскаватор зносить зруйнований обстрілами житловий будинок у Маріуполі, 15 лютого 2023 року.<br />
<br />
Ця фотографія та наступні шість зображень, зроблених фотографом Олександром Єрмоченком, були зроблені з початку до середини лютого 2023 року, але були опубліковані Reuters 22 лютого
1/11 Екскаватор зносить зруйнований обстрілами житловий будинок у Маріуполі, 15 лютого 2023 року.

Ця фотографія та наступні шість зображень, зроблених фотографом Олександром Єрмоченком, були зроблені з початку до середини лютого 2023 року, але були опубліковані Reuters 22 лютого
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Згорілі вагони на частині залізниці, яка веде вздовж головного пляжу Маріуполя на Азовському морі, 25 лютого 2023 року
2/11 Згорілі вагони на частині залізниці, яка веде вздовж головного пляжу Маріуполя на Азовському морі, 25 лютого 2023 року
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Діти проходять повз понівечені осколками будівлі в Маріуполі, 25 лютого 2023 року.<br />
<br />
Під час російської облоги загинули тисячі мирних жителів міста. Росія заявляє про 3000 вбитих мирних жителів, а Україна &ndash; про понад 25 000 загиблих
3/11 Діти проходять повз понівечені осколками будівлі в Маріуполі, 25 лютого 2023 року.

Під час російської облоги загинули тисячі мирних жителів міста. Росія заявляє про 3000 вбитих мирних жителів, а Україна – про понад 25 000 загиблих
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Могильники їдуть із трунами, які везуть на кладовище на околиці Маріуполя. Фото від 4 лютого 2023 року.<br />
<br />
Повідомляється, що тіла мирних жителів знаходили серед уламків будівель ще довго після закінчення російської облоги. Чимало містян ховалися від бойових дій у підвалах житлових будинків
4/11 Могильники їдуть із трунами, які везуть на кладовище на околиці Маріуполя. Фото від 4 лютого 2023 року.

Повідомляється, що тіла мирних жителів знаходили серед уламків будівель ще довго після закінчення російської облоги. Чимало містян ховалися від бойових дій у підвалах житлових будинків
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Залишки будівлі драмтеатру у Маріуполі від решти міста відгороджує високий паркан, прикрашений зображеннями російських письменників, фото від 2 лютого 2023 року.<br />
<br />
Маріупольський драмтеатр російські військові <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/dramteatr-aviudar-bomboskhovyshche-aktory/32036919.html" target="_self">розбомбили 16 березня 2022 року</a>. Після трагедії у Маріупольській міськраді заявили про понад 300 загиблих дорослих і дітей, які там ховалися<br />
&nbsp;
5/11 Залишки будівлі драмтеатру у Маріуполі від решти міста відгороджує високий паркан, прикрашений зображеннями російських письменників, фото від 2 лютого 2023 року.

Маріупольський драмтеатр російські військові розбомбили 16 березня 2022 року. Після трагедії у Маріупольській міськраді заявили про понад 300 загиблих дорослих і дітей, які там ховалися
 
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Люди роблять покупки на імпровізованому ринку в Маріуполі. 16 лютого 2023 року
6/11 Люди роблять покупки на імпровізованому ринку в Маріуполі. 16 лютого 2023 року
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Стела Маріуполя, розфарбована в кольори російського прапора. 10 лютого 2023 року.<br />
<br />
Раніше стелу фарбували в синьо-жовті кольори українського прапора<br />
&nbsp;
7/11 Стела Маріуполя, розфарбована в кольори російського прапора. 10 лютого 2023 року.

Раніше стелу фарбували в синьо-жовті кольори українського прапора
 
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Новобудова навпроти зруйнованого російськими обстрілами будинку. Маріуполь, 15 лютого 2023 року.<br />
<br />
Слідча група опозиційного російського активіста Олексія Навального стверджує, що високопосадовці Росії отримують особистий прибуток від проєктів реконструкції Маріуполя
8/11 Новобудова навпроти зруйнованого російськими обстрілами будинку. Маріуполь, 15 лютого 2023 року.

Слідча група опозиційного російського активіста Олексія Навального стверджує, що високопосадовці Росії отримують особистий прибуток від проєктів реконструкції Маріуполя
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Робітники на будівельному майданчику в Маріуполі. 10 лютого 2023 року.<br />
<br />
За даними ООН, під час російської облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста
9/11 Робітники на будівельному майданчику в Маріуполі. 10 лютого 2023 року.

За даними ООН, під час російської облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
6 березня 2023 року Кремль опублікував фотографії міністра оборони Росії Сергія Шойгу, який, за повідомленнями, відвідує медичний центр у Маріуполі, побудований російськими військовими. Дата візиту Шойгу до окупованого Маріуполя не уточнюється
10/11 6 березня 2023 року Кремль опублікував фотографії міністра оборони Росії Сергія Шойгу, який, за повідомленнями, відвідує медичний центр у Маріуполі, побудований російськими військовими. Дата візиту Шойгу до окупованого Маріуполя не уточнюється
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Білборд із зображенням лідера Чечні Рамзана Кадирова (ліворуч), президента Росії Володимира Путіна (у центрі) та Дениса Пушиліна, ватажка угруповання &laquo;ДНР&raquo;, поруч із пам&#39;ятником &laquo;Іллічівцям, воїнам-трудівникам, творцям бойового щита батьківщини&raquo; на території металургійного комбінату імені Ілліча у Маріуполі, фото від 16 лютого 2023 року.<br />
<br />
Згідно зі звітом ООН, близько 350 000 людей були змушені покинути Маріуполь через війну. Кількість населення міста до війни налічувала близько 450 000 людей
11/11 Білборд із зображенням лідера Чечні Рамзана Кадирова (ліворуч), президента Росії Володимира Путіна (у центрі) та Дениса Пушиліна, ватажка угруповання «ДНР», поруч із пам'ятником «Іллічівцям, воїнам-трудівникам, творцям бойового щита батьківщини» на території металургійного комбінату імені Ілліча у Маріуполі, фото від 16 лютого 2023 року.

Згідно зі звітом ООН, близько 350 000 людей були змушені покинути Маріуполь через війну. Кількість населення міста до війни налічувала близько 450 000 людей
Через рік після російської блокади Маріуполь залишається значною мірою зруйнованим
Назад
Вперед

Там, де швидко росіян вигнали, це Київська область, там було простіше встановити цю кількість. І то я певний, що там не всі відомі, але більша частина відома.

А Маріуполь, скажімо, ні. А там, де окупація була довше, такі місця як Ізюм, Куп'янськ, Балаклія, де були катівні, де багато людей викрадали саме звідти...

Ми досі нічого не знаємо, що сталося з людьми, які не пройшли фільтрацію.

А між іншим, за наших базою даних, більше половини з усіх викрадених приходиться на Харківську область. Більше половини зарештованих приходиться на Харківську область. І я не маю жодних гарантій, що всіх загибли знайшли.

Далі – ми досі нічого не знаємо, що сталося з людьми, які не пройшли фільтрацію.

Там було два етапи, як відомо. Спочатку пункти фільтраційні, всі проходили через них. Там затримували тих, хто здавався проукраїнським, підозрілим, у кого щось знаходили, чи в телефоні, чи татуювання, чи ще щось, і пасували в табри фільтраційні на 30 діб.

І там люди були в жахливих умовах, без медичної допомоги, з дуже поганою їжею, майже без води там, три літра на камеру давали на день, де було 7-8 людей, без туалетів. Коротше кажучи, умови жахливі. Їх можна приміняти до катування. Їх ламали далі, щоб припинити їхні проукраїнські погляди, щоб вони співали гімн Росії, щоб вони ставали на коліна. Це все відомо, і певну кількість людей за 30 діб звільнили, вони вийшли.

А куди поділися ті, хто не вийшов? Ті, хто не покорилися? Це абсолютно невідомо. І мене мучить думка про те, що їх просто вбили

А куди поділися ті, хто не вийшов? Ті, хто не покорилися? Це абсолютно невідомо.

І мене мучить думка про те, що їх просто вбили. Тобто тут ще дуже багато білих плям в цій війні, про це треба говорити обов'язково. Вчора я з великим подивом дізнався, що європейські парламентарі, які займаються Україною, вперше почули слово «фільтрація» від мене. Це означає, що ми недопрацьовуємо в чомусь.

– А як можна було б це виправити? Це питання дипломатії, чи це брак комунікації з боку тих же правозахисників?

– Ми про це постійно пишемо і публікуємо. У нас маса інформації. У нас сайт на семи мовах про це. У нас інтерв'ю, які перекладаються на вісім мов. Українська плюс ще вісім мов. Я просто думаю, що насправді немає такого справжнього інтересу до цієї війни, до її жертв. Бо людей на Заході, навіть тих, хто професійно займається Україною, їх все ж таки не цікавить це настільки, щоб знати всі деталі.

– Якщо ми говоримо про ту кількість злочинів, які вже сталися і які вже задокументовані, то скільки часу може піти на те, щоб їх розслідувати?

– Залежить від того, з якою інтенсивністю це буде робитися,по-перше. По-друге, чи будуть інституційні зміни в розслідуванні? Це дуже серйозно. Ну і суттєво залежить від того, коли війна закінчиться, коли буде наша перемога. Оскільки після перемоги все це буде простіше і швидше, безперечно.

На одного слідчого Харківської області приходиться більше, ніж 1600 злочинів. Ну як він може це розслідувати? Ну це неможливо

Коли я кажу про зміни інституційні, нам катастрофічно не вистачає ресурсу. На одного слідчого Харківської області приходиться більше, ніж 1600 злочинів. Ну як він може це розслідувати? Ну це неможливо. Тому вводять пріоритезацію, найбільш важливі злочин, а решту поки відкладають. Ну, так відкладати можна на десятиліття. Люди вже помруть, вибачте. Їм вже не треба буде потрібна ця сатисфакція.

Тому треба робити зміни, щоб прискорити це. А як прискорити? Ми виходимо з того, і держава виходить з цього ж, що система міжнародного права зруйнована,

і треба будувати щось заново. Та сама ідея зробити міжнародний трибунал ad-hoc з приводу злочину агресії – це фактично крок в цьому напрямку. Але у мене таке враження, що є певне розчарування через те, що це не виходить, бо не вийде отримати достатню кількість говасів в Генеральній асамблеї ООН, щоб цей трибунал заснувати.

– Здається, в Офісі президента казали, що від цієї ідеї навіть вже відмовились.

– Відмовились, так. Але зараз кажуть про гібридний трибунал, раніше вони його відкидали. Кажуть, що він може бути у Гаазі. Я взагалі думаю, що мав би бути такий гібридний трибунал, який був би в Україні. Гібридний трибунал, де половина суддів – іноземці, половина суддів – українці. Тут великі проблеми, тому що треба змінювати Конституцію. А Конституцію змінювати під час війни не можна. Знов таки, замкнене коло. Але треба шукати виходи.

Наприклад, для співпраці з МКС все ж таки внесли зміни до Кримінально-процесуального кодексу.

Можна розшити це коло і допустити сюди інших іноземних слідчих

Раніше іноземці не мали права розслідувати злочини вчинені в Україні проти українців. Проти своїх громадян можуть і розслідують. 18 генеральних прокуратур розслідують злочини проти своїх громадян, які вчинили росіяни в Україні.

А щодо наших, внесли зміни в КПК, які забезпечують роботу слідчих Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Я думаю, що було б можна розшити це коло і допустити сюди інших іноземних слідчих, які бажають нам допомогти, і бажають працювати разом з нами. Збільшити цей ресурс, розумієте?

– Також медіа повідомляють, що такий гібридний трибунал можуть провести в Гаазі і за голландським законодавством.

– Ну це ідея журналістська, фактично.

– Вам щось про це відомо? І чи це хороша ідея? Бо мені здалося, що саме українська влада хотіла би, щоб основою було неукраїнське законодавство. Чи правильно я розумію?

– Це журналістська ідея. Це, мені здається, запропонував саме Сергій Сидоренко з «Європейської правди». І багато хто з журналістів це підтримав. Я думаю, що це нереально просто.

Все ж таки розслідувати злочини треба за українським законодавством. Можна за участю іноземців. І це можна було зробити. Конституція цього не забороняє. Вона забороняє суддям, а розслідувачам – ні.

– Ви говорили, що ймовірність притягнути до відповідальності, зокрема, Володимира Путіна, інших керівників військового блоку Росії, зросте після поразки Росії. Але ви також казали, що важко відстежити накази про злочини, бо вони інколи бувають в усній формі. Та все ж МКС видав ордер на арешт Путіна і Львової-Бєлової, бо як кажуть експерти, вони вже «наговорили» на ці докази.

– Вони публічно задокументували свої злочини щодо передачі дітей. І та система, яку вони побудували, вона базується на нормативних актах Російської Федерації,які публічні, тобто там все вимальовується.

А є ще злочини, у яких вони публічно зізналися?

– Аналогічна історія – це атака на енергоструктуру. Путін особисто сказав: «Я дав наказ атакувати». Ми ж це все бачили по телевізору.

Ятака на енергоструктуру. МКС відкриє кримінальне провадження і за цим злочином також

Тобто я думаю, що Міжнародний кримінальний суд відкриє кримінальне провадження і за цим злочином також. Це воєнний злочин, очевидний абсолютно. Як на мене, тут особливо немає про що сперечатись.

Тут теж та історія, коли вищі посадові особи Російської Федерації публічно засвідчили свій злочин. І тому це можна розслідувати. І притягати до відповідальності також.

Таке поле тиску на росіян, справа за справою, ставлення як до нерукопотисних всюди, вони вже поїхати нікуди не можуть. Це все суттєво.

Але все одно, це буде можливе тільки після поразки, після того, як режим путінський зміниться, і новий режим погодиться віддати своїх керівників сьогоднішніх, віддати їх правосуддю. От тоді все буде швидко.

Тоді всі ці зв'язки, я думаю, можуть бути встановлені, тому що багато хто захоче працювати зі слідством, як це завжди бувало. І багато що можна буде встановити того, що зараз неможливо встановити.

  • Зображення 16x9

    Сашко Шевченко

    Приєднався до Радіо Свобода у січні 2020 року. Нині базуюсь у Празі (Чехія) і висвітлюю політичні, економічні та правозахисні теми. Раніше співпрацював із виданнями Hromadske.ua та «Детектор медіа». У червні 2019 року пройшов двотижневе стажування у команді data-журналістики The Guardian в Лондоні. Здобув ступінь магістра журналістики в університеті City (Лондон, Сполучене Королівство). Автор документального фільму про ромських біженців «В очах Бога ми всі – люди» (2023 рік)

Форум

XS
SM
MD
LG