Росія розширює пускові майданчики для своїх ударних безпілотників далекого радіусу дії вздовж кордону з Україною й Білоруссю, «ймовірно, щоб посилити свої удари по Україні й, можливо, по НАТО», пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW проаналізували розслідування британського видання The Telegraph, яке 16 серпня повідомило про 10 нових російських баз для запуску безпілотників, створених уздовж кордону РФ з Україною і Білоруссю. Використовуючи витік документів і супутникові знімки, The Telegraph виявив щонайменше 59 нових пускових установок.
За повідомленням, близько 20 нових пускових рейок мають збільшену довжину, що вказує на те, що російські війська можуть використовувати їх для запуску ударних безпілотників із реактивними двигунами «Герань-4» і «Герань-5», які можуть літати на відстань від 450 до 850 кілометрів і від 950 до 1000 кілометрів відповідно.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
По яких об'єктах України Росія битиме восени та взимку – прогноз французького OSINT-аналітика«Росія, ймовірно, будує ці додаткові пускові майданчики на своєму заході, щоб збільшити свою здатність запускати більшу кількість дронів у рамках регулярних ударів по всій Україні. Росія також, ймовірно, прагне використовувати реактивні безпілотники «Герань-4» і «Герань-5» для глибших ударів у західній Україні, використовуючи більшу швидкість і живучість безпілотників для обходу українських засобів протиповітряної оборони», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зазначають, що, ймовірно, Кремль переміщує пускові майданчики для дронів на захід Росії також у намаганні захистити російську БпЛА-інфраструктуру від українських ударів. «Наприклад, українські війська успішно завдали ударів по російських пускових майданчиках безпілотників поблизу окупованого Донецька, тому створення альтернативних пускових майданчиків далі в Росії може покращити їхню живучість», – йдеться в повідомленні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
ГУР: Росія продовжує масово використовувати іноземні компоненти для виробництва БпЛАВ ISW додають, що Росія також може готуватися застосувати свою супутникову систему «Рассвет» (російська версія Starlink) з використанням нових пускових майданчиків, що дозволить російським військам завдавати більш точних ударів по тилу України і системах протиповітряної оборони з різних напрямків.
«Нові російські бази запуску дронів також можуть підтримати майбутні російські удари проти НАТО, якщо Кремль вирішить це зробити, оскільки ці бази уможливлять більший обсяг залпів, а пускові станції забезпечать дальність польоту дронів на територію альянсу», – кажуть в Інституті вивчення війни.
Раніше в ISW заявляли, що Росія докладає «багатосторонніх зусиль» для підготовки до потенційної майбутньої війни з НАТО і «схоже, стає дедалі сміливішою щодо того, яку ескалацію вона готова випробувати».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Правила гри змінилися». Як українська ППО бореться із керованими реактивними дронами РФГенеральний секретар НАТО Марк Рютте називав неминучим збільшення витрат країн альянсу на оборону, оскільки, за його словами, загроза з боку Росії зростає з кожним днем.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.