«Фламінго», Міндіч і кіно: звідки підозри до Fire Point і чи вони справедливі?

Fire Point стрімко стала однією із ключових компаній у виробництві українських далекобійних БПЛА: як заявляють у Силах оборони, лише за серпень-вересень 2025-го понад половину всіх дронів, які застосовували ЗСУ, становили БПЛА саме цього виробника. Компанія демонструє здатність швидко масштабувати виробництво, виконувати великі державні замовлення та розвивати власну лінійку технологічних рішень. Також Fire Point заявляє про плани розширення за кордон – будує завод для виготовлення ракетного палива в Данії.

Водночас діяльність компанії супроводжується низкою звинувачень. Fire Point перебуває в полі уваги антикорупційних органів, поруч з деякими іншими виробниками. У публічному просторі обговорюють можливі зв’язки з підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем, при тому, що сама компанія заперечує його причетність до власників. Те, що Fire Point є одним із найбільших отримувачів державних оборонних контрактів, викликає і запитання щодо рівних умов конкуренції для інших українських виробників. А обмежена публічність, зумовлена секретністю роботи оборонного підприємства і воєнним станом, ускладнює зовнішню оцінку реальних обсягів виробництва та ефективності продукції.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясовували:

• Які фактори дозволили компанії без очевидного інженерного бекграунду так швидко стати одним з ключових виробників далекобійних дронів?
• Чому Fire Point опинилася серед лідерів угод із Міноборони?
• Як саме варто контролювати діяльність приватних оборонних компаній?

Відкритий діалог компанії компанії Fire Point із журналістами. 21 листопада 2025 року. Говорить речник Генштабу Дмитро Лиховій

Чи порушує щось Fire Point?

Більшість співрозмовників, з якими поспілкувалися Донбас Реалії, зазначили, що питання до компанії стосуються радше корпоративної та репутаційної сфери, а не якості виробів. Щоправда, в публічному просторі 21 грудня питання про ефективність одного з виробів Fire Point, ракети Flamingo, порушив 5-й президент України Петро Порошенко – і про це далі у матеріалі.

Багато військових аналітиків, до яких ми зверталися, відмовлялися говорити про Fire Point, посилаючись на брак інформації або небажання висловлюватися на цю тему. Були і спікери, які надали коментарі, а згодом попросили їх не публікувати.

До повномасштабного вторгнення компанія, яка пізніше стала Fire Point, була зареєстрована як кастингова агенція для кіно і телепроєктів. Її власник Єгор Скалига мав компанію, яка шукала локації для зйомок фільмів і серіалів. І ця компанія була зазначена в титрах як відповідальна за підбір локацій для романтичної комедії 2016 року за участю Володимира Зеленського – «Вісім найкращих побачень», на це звернуло увагу видання The New York Times.

Інша співзасновниця Ірина Терех керувала бізнесом із виробництва архітектурного бетону. Тобто вони не мали досвіду в авіації чи ракетобудуванні. У 2022‑му засновники вирішили змінити профіль бізнесу на оборонний.

Співзасновники компанії Єгор Скалига, Ірина Терех і Денис Штілєрман під час відкритого діалогу з журналістами. 21 листопада 2025 року

Кому належить компанія?

Припущення про можливий зв’язок бізнесмена Міндіча, співвласника студії «Квартал 95» з Fire Point, з'явилися влітку 2025 року: першим компанію з Тимуром Міндічем пов'язав The Kyiv Independent. Натомість генеральний конструктор Денис Штілєрман під час відкритого діалогу з журналістами, серед яких був і кореспондент Радіо Свобода, у листопаді 2025 року заявив, що акції Fire Point належать чинним співвласникам, без участі Міндіча чи інших сторонніх осіб.

За словами головного конструктора, Міндіч справді висловив бажання увійти до компанії після того, як Fire Point пройшла випробування Сил оборони у присутності представників посольства США. Але його пропозицію відхилили.

Донедавна власником Fire Point був вказаний Єгор Скалига, який офіційно мав 100% власності. 18 листопада 2025 року в державному реєстрі відбулись зміни: 97,5% компанії перейшли до Дениса Штілєрмана – формально він став основним власником, а Скалига залишився з 2,5%, повідомляє The Kyiv Independent.

Співвласник Fire Point Єгор Скалига під час відкритого діалогу із журналістами. 21 листопада 2025 року

Але існують заяви і публічні сумніви від журналістів і дослідників корупції, що реальна структура власності може бути складнішою.

Чи є зв’язок із Міндічем?

«Ми не знайшли жодних ознак того, що Міндіч безпосередньо є серед кінцевих бенефіціарних власників або має якийсь вплив на підприємство », – каже Донбас Реалії юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк. Вона з колегами досліджувала питання ймовірних зв’язків компанії у відкритих джерелах.

«Є громадські організації, які не дуже впевнені в тому, що там немає впливу Міндіча. Але ми в правовій державі живемо, і поки немає якихось доказів, зарано говорити, що там дійсно фігурує Міндіч. Тим паче це оборонне підприємство – чутлива тема для якоїсь попередньої критики», – додає вона.

Підозрюваний в організації корупційної схеми у сфері енергетики Тимур Міндіч

Членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяни Ніколаєнко звертає увагу на те, що один із підозрюваних у справі «Мідас» Ігор Фурсенко, який, за версією слідства, пов’язаний із обнальним центром Тимура Міндіча, мав бронь від компанії Fire Point, хоча безпосередньо у виробництві участі не брав.

Принаймні про це заявляла прокурорка САП під час засідання ВАКС 12 листопада. Вона повідомила, що Фурсенко, тогочасний виконавчий директор з безпеки «Енергоатому», з березня 2025 року також обіймав посаду адміністратора у компанії Fire Point. Як передавало Суспільне зі зали суду, САП стверджувала, що Фурсенко має закордонні паспорти та з січня 2018-го до серпня 2025 року здійснив 26 виїздів за кордон, зокрема під час воєнного стану.

«Я не думаю, що Фурсенко потрапив туди (у компанію Fire Point – ред.) випадково. І, власне кажучи, те, що є на плівках, говорить, що він туди потрапив невипадково. Його спеціально бронювали як якогось менеджера, хоча він, звісно, таким не є. В офісі Цукермана він займався геть іншими справами, але отримував можливість їздити за кордон під бронюванням Fire Point. І це так само погана репутаційна і корупційна історія в плані бронювання певних людей, які не зайняті на виробництві, яке має бути захищеним, але отримують там бронь і ухиляються фактично від виконання свого обов'язку перед державою», – сказала Ніколаєнко у коментарі Донбас Реалії.

Фігурант справи про корупцію в «Енергоатомі» Ігор Фурсенко

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк стверджує, що Міндіч, ймовірно, пов'язаний із Fire Point.

«Зараз Денис Штілєрман цілу піар-кампанію робить, щоб пояснити, що це він і засновник, і власник, і інженер. Це все виглядає дуже смішно, неправдоподібно. Я думаю, є великі підстави вважати, що Тимур Міндіч був і, напевно, залишається бенефіціаром цієї компанії», – говорить вона в коментарі Донбас Реалії.

Каленюк теж звертає увагу, що бухгалтер Ігор Фурсенко – фігурант справи про розкрадання в «Енергоатомі» – певний час був працевлаштований у Fire Point.

На її думку, пояснення Дениса Штілєрмана щодо цього призначення непереконливі:

«Він пояснював це тим, що ось цей бухгалтер реально був не адміністратором, але під прикриттям якимось чином забезпечував безпеку родині Штілєрмана в Росії, тобто якимось чином вивозив звідти ексдружину і дітей».

На думку виконавчої директорки ЦПК, це викликає низку запитань:

• яким чином Фурсенко міг мати можливості організувати евакуацію родини засновника Fire Point з Росії;
• як це узгоджується з його паралельною можливою роллю у справі Міндіча
• і чому Штілєрман, маючи багатомільярдний державний контракт, залишав сім’ю в РФ?

«Має ж бути якась аналітика Служби безпеки України на предмет прив'язаності і вразливості до Росії! Причому сам Штілєрман – також цікавий персонаж. Він мав бізнес в Росії і невідомо, коли точно звідти виїхав», – додає Каленюк.

Крім того, вона звертає увагу на зв’язки Штілєрмана з братом Олександра Цукермана – ще одного фігуранта справи «Мідас». За її словами, Штілєрман передав йому свої заощадження готівкою на початку повномасштабного вторгнення, фактично використавши його як «банк».

Під час зустрічі з журналістами Денис Штілєрман сказав, що Цукерман – його особистий банкір, якому той довірив гроші, а до компанії Fire Point він не має стосунку.

Головний конструктор, співвласник компанії Fire Point Денис Штілєрман під час відкритого діалогу із журналістами. 21 листопада 2025 року

Також співвласник Fire Point пояснював, що російське громадянство отримав автоматично після переїзду до Москви у 1991 році для навчання в Московському фізико-технічному інституті, водночас маючи українське громадянство, адже до цього проживав у Києві. За його словами, у 2016 році Росія позбавила його громадянства через участь у Майдані, благодійну діяльність і допомогу українським військовим. Він також стверджував, що передав документи про це журналістам, яким довіряє, і готовий надати їх іншим медіа після інтерв’ю.

Хто перевіряє бенефіціарів і вплив?

Офіційна структура власності оборонних компаній, зокрема Fire Point, може не відображати реальний стан речей, каже Донбас Реалії співрозмовник, який слідкує за галуззю оборонно-промислового комплексу, але попросив не називати своє ім’я через чутливість теми у воєнний час.

За його словами, в оборонному бізнесі фактичні бенефіціари можуть не фігурувати в публічних реєстрах. В умовах війни така непрозорість може бути виправданою: окремі інвестори свідомо залишаються непублічними з міркувань безпеки.

Крім того, Fire Point швидко розвивається, тому питання реальної власності могло ще не бути остаточно оформленим юридично – частки та контроль можуть регулюватися приватними або відкладеними угодами, не відображеними в реєстрах.

Те, що формальні дані про власника компанії не завжди відображають реального бенефіціара, каже і народний депутат з фракції «Слуга народу» Юрій Камельчук.

«Вам будь-який юрист підтвердить, будь-який підприємець, який мав справу з великими сумами, може сказати, якщо людина, на яку реєструється та чи інша компанія, має, умовно кажучи, право внести великий статутний капітал, то ви можете і не знати насправді, хто є бенефіціаром», – сказав він Радіо Свобода в ефірі програми «Свобода Live».

Народний депутат Юрій Камельчук («Слуга народу»)

В Україні існують труднощі з визначенням реальних бенефіціарів компаній, пояснює юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк.

Згідно з законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», інформацію про кінцевого власника подає сама компанія – її директор або інший уповноважений представник – і державний реєстратор зазвичай не перевіряє ці дані на етапі реєстрації.

Фактична перевірка, за словами експертки, можлива лише тоді, коли виникають підозри, наприклад, у фінансового моніторингу Національного банку.

НБУ має методики, які дозволяють з’ясувати, чи відповідає заявлений бенефіціар дійсності й чи не стоять за бізнесом інші особи, які формально не значаться ані серед власників, ані серед пов’язаних компаній, але можуть мати вплив або стосунок до діяльності компанії.

За спостереженнями Січевлюк, Fire Point як відносно нову компанію, поки що не перевіряв ані фінансовий моніторинг, ані інші структури.

«Наприклад, історія з Міндічем: на нього наклали санкції, відповідно це означає, що мали б блокуватися не лише ті активи, які належать йому безпосередньо, а й опосередковано. Визначення опосередкованого впливу теж може здійснюватися під час накладення санкцій. Якщо є якісь кримінальні матеріали, то на них базується накладення блокування на ті чи інші активи. Як бачимо, Fire Point не заблокований», – зазначає експертка.

На думку Січевлюк, це може означати, що органи не знайшли підстав вважати, що Міндіч має якийсь вплив на компанію, або ж санкційний механізм працює повільно чи неефективно.

На запитання Донбас Реалії, чи перевіряло Міноборони власників і менеджмент Fire Point, можливі зв’язки компанії з РФ або з Тимуром Міндічем, чи проводило оцінку безпекових ризиків, а також чи отримувала компанія додаткову підтримку від держави, у відомстві відповіли, що ці питання не належать до його компетенції. Сам Міндіч, який виїхав до Ізраїлю, заявив виданню «Українська правда», що підозри антикорупційних органів щодо його діяльності є маніпуляцією.

Ризики лобізму

Умови воєнного часу загострюють корупційні ризики в оборонному секторі, адже будь-які зловживання безпосередньо впливають на забезпечення фронту та безпеку військових. Саме тому концентрація значної частини державних оборонних замовлень у одного виробника привертає особливу увагу.

У 2025 році Fire Point отримала замовлення на мільярд доларів США, пише видання The New York Times і з посиланням на керівництво компанії.

Після початку повномасштабної війни в Україні з’явилося сотні оборонних стартапів, але лише одиниці отримали настільки великі державні замовлення, як Fire Point, говорить виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.

За державними оборонними контрактами компанія може отримувати передоплату до 70% від загальної вартості.

Донбас Реалії надіслали запит до Міноборони, в якому запитали про обсяги і суми контрактів із Fire Point, джерела фінансування, оцінку ринкової ціни продукції та підстави, за якими ці вироби були визнані пріоритетними для армії. У відповідь Міноборони повідомило, що вся ця інформація має гриф «для службового користування» і не підлягає розголошенню.

Донбас Реалії також запитали в НАБУ, чи розглядає бюро можливе лобіювання інтересів компанії через людей у структурах Міноборони. У відомстві відповіли, що розголошення цієї інформації неможливе у зв’язку із таємницею слідства.

«Наразі Fire Point входить, як мінімум, в десятку найбільших постачальників Міноборони. Зважаючи на те, що це не дуже давня кампанія, ми розуміємо, що в якийсь момент їй почали робити дуже великі замовлення, – каже членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко. – Я знаю, що на одній зустрічей представникам Міноборони довелося пояснювати цим людям (представникам компанії – ред.), що вони, в принципі, не єдині, що війна ведеться різними засобами на різних напрямках, і їхні продукти не є єдиним і ексклюзивним способом вести цю війну, і вони не можуть віддати весь бюджет Міноборони».

Вона додає, що неодноразово чула про випадки, коли окремі компанії могли впливати на формування потреб і обсяги замовлень за окремими видами продукції.

Водночас Ніколаєнко підкреслює, що ці твердження базуються на неофіційних свідченнях, без прямих доказів, тому конкретні імена вона не називає.

Щоб держава почала робити замовлення у компанії, її продукція має потрапити до списку пріоритетних потреб, який формує Генштаб

Щоб держава почала робити замовлення у компанії, її продукція має потрапити до списку пріоритетних потреб – документа, який формує Генштаб. Формально це військове рішення, але, за словами виконавчої директорки ЦПК Каленюк, існує ризик, що на його зміст можуть впливати й політичні рішення з Офісу президента.

«Зараз є велика дискусія про те, хто може контролювати цей перелік, чи варто повертати назад контроль за цим переліком парламенту, які з цим ризики будуть пов'язані, починаючи від політичної боротьби і закінчуючи тим, що це просто забиратиме ще зайвий час. Це все дуже складно і потребує дуже зваженої позиції, щоб не нашкодити своїми рішеннями», – додає Ніколаєнко.

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк

«Спочатку далекобійні дрони особливо і не були ефективними. А потім компанія, отримавши стовідсоткові серйозні контракти, гарантовано мала державне замовлення. Це дозволило брати на роботу інженерів, інвестувати, реінвестувати в R&D. Тобто, на відміну від багатьох інших стартапів, ця компанія не переживала за доступ до капіталу. Вона мала абсолютне сприяння держави на найвищому рівні: починаючи від входження до списку пріоритетних потреб, завершуючи контрактуванням і включенням в різні програми, в тому числі ракетну», – каже Каленюк.

Завдяки просуванню компанії на рівні Міноборони як перспективної для іноземних інвестицій, додає спікерка, стала можливою домовленість про появу заводу Fire Point у Данії, фундамент якого, за даними медіа, заклали у грудні.

Що кажуть про продукцію Fire Point військові й аналітики?

Конструкція дронів Fire Point адаптована до швидкого й масового виготовлення, тобто вони – «технологічні» у виробництві, каже Донбас Реалії головний редактор військового порталу Defense Express Олег Катков.

За його словами, дрон-камікадзе повинен бути максимально дешевим, адже його завдання – виконати один-єдиний політ. «Наприклад, вони роблять обшивку фюзеляжа вакуумною формовкою пластику, у якості структурних конструкцій – шість балок з карбону, приладовий відсік з фанери. Це просто, дешево та працює», – зазначає головний редактор Defense Express.

А ось як характеризує дрон FP-1 військовий. «Найбільшим плюсом є підготовча частина: від моменту підготовки до запуску до самого застосування дрону. Це займає найкоротший час в нинішніх умовах, коли в нас вже немає загальної лінії фронту, а є «сіра» зона, кілзона, яка може нести велику небезпеку для засобів і екіпажів, котрі їх виставляють. Тому час – це наше все. І цей дрон у цьому виграє і займає, я вважаю, вищу позицію », – сказав офіцер окремого загону спеціального призначення «Лазар» із позивним «Гром» під час спілкування Fire Point із журналістами.

Речник Генштабу Дмитро Лиховій зазначив, що дрон FP‑1 за своєю ефективністю можна порівняти з ударним БПЛА AN‑126 «Лютий», але FP‑1 приблизно втричі дешевший, ніж дрон від «Антонова». Завдяки цьому його можна застосовувати у значно більшій кількості.

Речник Генштабу Дмитро Лиховій під час відкритого діалогу Fire Point із журналістами. 21 листопада 2025 року

Компанія робить ставку на швидке та масове виготовлення. Саме тому близько половини всіх закупівель у цьому сегменті припадає на FP – вочевидь, вони просто здатні робити більше й дешевше за інших, каже Олег Катков.

Експерт додає, що в умовах, коли різні виробники використовують по суті однакові компоненти, вирішальним стає не рівень інноваційності, а ціна й масштаби виробництва. Навіть якщо дорожчий дрон має трохи вищі шанси прорвати ППО, вигідніше замовити кілька дешевших – їх загальний ефект буде більшим. Саме завдяки такій логіці Fire Point обрала «правильну виробничу стратегію» й стала конкурентною на ринку далекобійних дронів.

«Компанія занадто залучена в процес розвитку засобу. Нас це трошки лякає, – жартував під час діалогу із журналістами військовий Сил безпілотних систем із позивним «Лінч». – Вони хочуть бути всередині процесу, наскільки це можливо». Він розповів, що із дронами виробника «не все одразу склалося».

«У нас не було іншого засобу з такою великою бойовою частиною. І перший вибух, зафіксоване ушкодження в Московській області, не відповідало нашим очікуванням. Нанесене ураження було не таким, як ми хотіли. Компанія прийняла цей виклик, виконала цю домашню роботу і зараз у нас немає жодних претензій до того, як відбувається те, що ви бачили на картинці», – каже військовий. І додає, що тепер це основний засіб у його підрозділі.

А що кажуть виробники?

Донбас Реалії звернулися до семи виробників із питанням, чи вважають вони рівними умови на ринку ОПК, і тільки двоє з них погодилися говорити.

Вони кажуть, що Fire Point змогла швидко завоювати довіру Міноборони і масштабуватися через конкурентний продукт, який показав свою ефективність у бойових умовах, правильну організацію та менеджмент, фінансові ресурси до отримання державних контрактів і стартові можливості, а також ідейність і мотивацію.

«Люди, які організували Fire Point, мали достатньо великий бізнесовий бекграунд до війни: і зв'язки, і гроші, і вміння організовувати – що дуже важливо. Зараз не завжди необхідний бекграунд інженера, більш важливий бекграунд організатора. Я гадаю, що не у всіх такі стартові позиції, як у них. Маю на увазі спроможності як фінансові, так і можливості бізнесові, в тому числі і можливості лобіювати якісь рішення. Але, знову ж таки, лобіювати – це не є негативною частиною. Ми всі таким чином просуваємо свій продукт, щоб донести до ринку», – каже керівник науково-виробничої компанії Sky Assist Ігор Криничко.

Співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілєрман пояснював походження початкового фінансування для виробництва безпілотників під час діалогу з журналістами так: «Я був заможною людиною ще задовго до війни – і досі нею є. Єгор (Скалига – ред.) та Ірина (Терех – ред.) також не були бідними. Це були наші власні кошти. Ми ніколи ні в кого не позичали грошей», – сказав Штілерман.

Заступник гендиректора компанії із виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський пов’язує успіх Fire Point насамперед із наявністю попиту на їхню продукцію і тим, що компанія змогла зробити вироби, які працюють у бойових умовах. За його оцінкою, ключову роль відіграла правильна організація роботи.

Він не бачить нічого дивно у тому, що компанія без інженерного бекграунду зараз отримує найбільші державні замовлення.

Анатолій Храпчинський

«Просто треба зрозуміти, що держава не перейшла на військові рейки досі, а українські виробники – перейшли і почали виробляти. Теза, що якась компанія раніше знімала кіно, а зараз стали зброю виробляти – так це добре! Якщо ми всі почнемо виробляти зброю, якщо ми всі будемо допомагати військовим, то ми ворога переможемо», – каже він.

Також Храпчинський наголошує: непрацюючий продукт не потрапить на фронт: інформація про його неефективність швидко розповсюдиться внутрішніми чатами військових і вони не замовлятимуть його. Тож сумнівів у ефективності дронів Fire Point він не має.

Разом з тим Анатолій Храпчинський вважає, що український оборонний ринок працює без чітко сформульованих технічних завдань для виробників: існують лише орієнтовні вимоги, а не жорсткі стандарти, як у країнах НАТО. У результаті більшість озброєнь створюється у тісній взаємодії військових та інженерів і доопрацьовується вже безпосередньо в бойових умовах.

За словами Храпчинського, саме ця гнучкість дозволяє окремим компаніям швидше просуватися: вони оперативно реагують на зауваження військових, доробляють вироби «на місці» і доводять їхню ефективність на практиці. Тому з боку це іноді може виглядати як нерівні умови або дивні рішення, хоча насправді, за його словами, ключову роль відіграють мотивація, швидкість і готовність адаптувати продукт.

«Більшість ініціатив йде від виробників. Виробники ставлять своїх представників в екіпажі, які літають на діпстрайках чи розвідувальних дронах. Я їздив на лінію бойового зіткнення, показував, як працювати на наших засобах», – розповідає заступник гендиректора компанії із виробництва засобів РЕБ.

«Коли вона летить сама, нікуди не потрапляє»

Натомість публічно критикує Fire Point майор ДПСУ, фахівець з аеророзвідки Юрій Касьянов. Він стверджує, що державні замовлення зосереджені в одній компанії, а продукція не завжди відповідає заявленій ефективності. За його словами, безпілотники і ракети компанії нібито коштують дорожче, ніж аналогічні розробки, і він ставить під сумнів технічні можливості швидкої масштабної виробничої роботи.

Касьянов пов’язує розформування свого підрозділу ударних безпілотників із тим, що дав свідчення детективам НАБУ в рамках розслідування щодо Fire Point, і вважає це тиском через свою позицію щодо прозорості державних закупівель. У колонці, яка нещодавно вийшла на УП, Касьянов стверджує, що Fire Point стала монополістом не завдяки якості, а завдяки політичному лобіюванню.

Також трапляються заяви, що нібито ракетної програми Fire Point не існує, подібний лист отримали і Донбас Реалії. Однак прямих підтверджень цих тверджень немає, натомість є кілька репортажів і відео з виробництва ракети Flamingo. Зокрема зйомки Єфрема Лукацького для AP та репортаж BBC Ukraine з ракетного заводу.

«До того, коли один пан майор почав роздмухувати про них (Fire Point – ред.) тему, репутація компанії була нормальна. А потім з’явилися сумніви в інформаційному просторі, тому і компанія вийшла в публічність. Дії однієї людини призвели до того, що велика компанія повинна була вийти публічно і доказувати, що її продукт працює. Під час війни! » – сказав у коментарі Донбас Реалії Анатолій Храпчинський.

Але критикує виробника і колишній президент України Петро Порошенко.

«Фінансування дивним чином корупційне близьким до влади підприємством «аля Flamingo» і залишання без закупівель реальних виробників – несумісне», – сказав Порошенко в інтерв'ю «Еспресо». За його даними, ці ракети ефектно злітають, але самі не потрапляють у ціль.

«Там є двигуни дуже старі, які закуплені з дуже обмеженою кількістю. Я не можу казати, скільки, але дуже обмежено. І вони їх не купували, вони взяли запас там, який створив ще я. Там є певна маса вибухівки, але вона летить куди? Flamingo – це дуже-дуже воєнна таємниця. Вона ефективна тільки при подвійному застосуванні з «Нептуном». Коли вони летять поруч, «Нептун» долітає. Коли вона летить сама, вона нікуди не потрапляє. Але психологічний ефект має», – каже Петро Порошенко.

Натомість західна преса коментувала параметри ракети переважно позитивно. The Independent звертає увагу, що Flamingo має більшу дальність і бойову частину, ніж американський Tomahawk. Британське видання писало, що ракета оснащена турбовентиляторним реактивним двигуном радянських часів, деякі з яких «викопували зі сміттєзвалищ». Американське видання Newsweek зазначало, що таке озброєння, створене в Україні, не підпадає під західні обмеження у використанні, що важливо для ударів вглиб Росії.

Разом з тим останні події вже мали міжнародний розголос. Нещодавно на тлі корупційного скандалу в Україні стало відомо, що Міноборони Данії очікує розʼяснень щодо деяких питань, пов’язаних з компанією Fire Point, яка запускає там завод із виробництва палива для ракет великої дальності. За даними ЗМІ, Данія попросила Міноборони України звітувати «про деякі моменти, підняті публічно».

Водночас чеська ініціатива «Подарунок для Путіна» переглядає плани придбати в української компанії Fire Point ракету Flamingo, на яку зібрали 12,5 мільйонів крон (близько 500 тисяч доларів). У волонтерів виникли «серйозні сумніви» в тому, що кошти підуть саме на ту ракету, на яку призначалися.

Що відомо про можливе завищення закупівельних цін?

Ще влітку НАБУ пояснювало, що їхня перевірка Fire Point не стосується ракет Flamingo.

У відповідь на запит Радіо Свобода відомство відповіло, що детективи бюро і прокурори САП проводять досудове розслідування щодо можливого розкрадання та відмивання бюджетних коштів під час держзакупівель безпілотників.

Слідство перевіряє версію, що посадовці кількох державних органів (зокрема Міноборони, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Держслужби спеціального зв’язку) могли діяти у змові з представниками приватних компаній і штучно завищувати собівартість дронів – зокрема ціни на матеріали та компоненти.

Це могло призвести до «відмивання» коштів. У межах справи перевіряють можливе завищення цін з боку шести українських виробників БПЛА (серед яких є Fire Point), а також те, чи знали про це державні посадовці. Наразі жодній людині підозру в цій справі не оголошено.

НАБУ перевіряють можливе завищення цін з боку шести українських виробників БПЛА (серед яких є Fire Point)

У коментарі Донбас Реалії Тетяна Ніколаєнко повідомила, що Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони надіслала запит до Агенції оборонних закупівель щодо контрактів, укладених з Fire Point.

«Ми отримали відповідь на запит, що інформація, яку ми запросили, потребує більшого терміну збору, і тому нам направляють відповідь пізніше», – каже Ніколаєнко.

Кількість контрактів з Fire Point не обов’язково означає зловживання з боку Агенції оборонних закупівель, пояснює членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ. За її словами, АОЗ діє в межах рішень Генштабу: якщо в переліку пріоритетних потреб зазначений певний виріб конкретної компанії і в певній кількості, агенція зобов’язана законтрактувати саме його, не маючи можливості обирати альтернативних виробників.

Членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко

«Генштаб подає певний виріб з конкретною назвою, і АОЗ не може в цьому випадку обрати якусь іншу компанію. Ми вже більше року говоримо про те, що треба перевести хоча би частину безпілотників на те, щоб їх контрактувати за технічними сертифікаціями, а не за назвою. На жаль, цей процес так і залишається на початковому рівні, і ця історія вже навіть внесена НАЗК як корупційний ризик при закупівлі безпілотників. Але з цим, на жаль, ніхто нічого не робить. Тому навіть якщо АОЗ їх контрактувала, то в них не було якогось поля для маневру, щоб змінити це рішення», – каже Ніколаєнко.

Водночас вона зазначає, що питання до АОЗ можуть виникати щодо перевірки документів виробника, розміру передплати та контролю за виконанням контрактів.

Ніколаєнко підкреслює: наразі немає прямих доказів зловживань з боку Fire Point. Підстави для таких висновків з’явилися б лише у разі підтвердження тиску на посадовців, домовленостей із Генштабом щодо збільшення обсягів замовлень або фінансових операцій, які свідчили б про приховані зв’язки та незаконні домовленості.

«Насправді ця історія буде довго на стадії доведення, і вона буде складною. І я не чекаю тут швидких результатів. Я знаю, що в історіях постачання зброї розслідування на попередній стадії вже тривають по три роки, і поки що ми не бачимо навіть попередніх результатів, навіть підозру в цих справах», – каже членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ.

Водночас голова Центру безпеки і співпраці Сергій Кузан вважає, що сучасна зброя не має «ринкової ціни» в звичайному розумінні. Ключову вартість створюють не метал чи корпус, а електроніка, розробки й секретні технології. Через це ринок озброєнь за своєю природою закритий: там діє непублічне ціноутворення, тісно пов’язане з великою політикою та геополітикою. Усе це супроводжується режимом державної таємниці й постійною боротьбою держав за доступ, захист або викрадення технологій, а не звичайною конкуренцією, вважає цей експерт.

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан

В Агенції оборонних закупівель відповіли редакції, що не можуть коментувати питання обсягів держзамовлень у розрізі однієї компанії через міркування безпеки. Також представники АОЗ відзначили, що «потреба у відповідних засобах була доведена до АОЗ Генеральним штабом».

Також Донбас Реалії звернулися до об’єднання виробників військової техніки «Технологічні сили України», які на початку 2025 року зібрали інформацію від виробників про незаконтрактовані державою продукти через нестачу коштів у бюджеті. Там відповіли, що дані від компаній отримували анонімно, а ТСУ «не володіють інформацією про формування потреби та розподіл державного замовлення на діпстрайки чи інші категорії озброєння та військової техніки».

Корупційні ризики і безпека оборонних технологій: де межа і що робити?

Кейс Fire Point ставить питання про баланс між безпекою під час війни та громадським контролем за оборонними закупівлями.

Тетяна Ніколаєнко вважає, що публічне розкриття інформації про чинні військові контракти не є доцільним, оскільки це може нашкодити обороні, і нагадує, що більшість журналістських розслідувань з’являлися вже постфактум – коли стало зрозуміло, що поставки зірвані або продукція є неякісною.

Водночас вона наголошує, що ключова проблема полягає в ефективності внутрішніх механізмів контролю: роботі наглядових рад, процедурах Агенції оборонних закупівель і здатності держави не допускати до контрактів компанії з сумнівною репутацією.

«Межа між користю для фронту і ризиком непрозорості – дійсно тонка. Але ми повинні мати об'єктивні критерії, максимально їх застосовувати і мати при ухваленні рішення ще якісь альтернативні способи аргументації і впливу на те, щоб довести, що ми не можемо замовити, наприклад, тільки в цій компанії, тільки ці боєприпаси, навіть якщо вони мають влучання 100 із 100. Тому що, знову-таки, війна ведеться в різний спосіб, і не завжди те, що робить Fire Point, є єдино можливим в застосуванні», – каже Ніколаєнко.

На думку голови Центру безпеки і співпраці Сергія Кузана, з міркувань безпеки доцільним є не публічний контроль, а контроль з боку правоохоронних органів та спецслужб.

«Суспільний контроль у цих сферах, він, по-перше, нічого не виявить . По-друге, це буде суцільний вплив і дезінформування, тому що на критичних оборонних підприємствах сидить ГУР, контроль СБУ, і вони всі одне за одним дуже сильно дивляться», – каже Кузан.

Тому, на переконання голови Центру безпеки і співпраці, головне – не публічна прозорість, а контроль за цільовим використанням коштів. Оборонні програми також, каже Кузан, перебувають під наглядом урядів країн‑партнерів, на території яких розміщені частини виробництва і які його фінансують. Тому там фактично діє подвійний контроль.

На думку юридичної радниці Transparency International Ukraine Наталії Січевлюк, щоб не допускати до оборонних контрактів компанії з сумнівною репутацією та потенційними корупційними ризиками, потрібен спеціальний наглядовий орган, який би перевіряв компанії на етапі входу на ринок.

Юридична радниця Transparency international Ukraine Наталія Січевлюк

«Коли йдеться про оборонне виробництво, то, як на мене, тут треба, щоб одразу проходив якийсь первинний фінансовий моніторинг чи залучались органи, які би досліджували реальну картину структури власності таких підприємств, пов'язані з іншими компаніями, можливо, навіть закордонними. Якщо, наприклад, у власника є якась низка компаній в офшорних зонах, якщо цей власник чи КБВ є номінальним власником чи кінцевим бенефіціарним власником», – пояснює радниця Transparency International Ukraine.

Дар’я Каленюк переконана, що навіть у воєнний час частина інформації має бути відкритою : скільки контрактів не виконано вчасно, яка сума грошей заплачена, але зброя не поставлена, який відсоток фактичних поставок від загальної вартості оборонних контрактів, яку частку закупівель здійснюють через посередників.

«За данською моделлю, коли наші міжнародні партнери фінансують закупівлю якогось обладнання, вони повинні мати доступ до калькуляції ціни і мати місцевих експертів, які можуть їм проаналізувати цю калькуляцію. По Агенції оборонних закупівель, я вважаю, що має бути окремий закон, який регулює роботу цього найбільшого державного закупівельника», – додає виконавча директорка Центру протидії корупції.

Вона наголошує, що перед укладенням контрактів на стратегічну зброю держава мала би ретельно перевіряти бенефіціарів, їхні зв’язки з Росією та можливі ризики впливу.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.