«Це знак»: як живуть Слов’янськ, Краматорськ і Дружківка, до яких підступає лінія фронту

За даними української розвідки, російська армія вирішила захопити Костянтинівку до травневих свят, а влітку розпочати бойові дії за Слов'янськ і Краматорськ. У цих містах Донецької області побував кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).

Співробітник поліції в Донецькій області Павло Дяченко показує в телефоні відеозапис того, як російські літаки скидали бомби на Краматорськ, Слов'янськ та найближчі села:

«Один із останніх обстрілів – це центральна частина міста, безпосередньо де ми зараз перебуваємо, метрів за сто, напевно, звідси – дві авіабомби впали. Багато руйнувань, потужна ударна хвиля».

Поліцейські парамедики рятують поранених після російських ударів – їхній загін створений спеціально для таких випадків. Вони виїжджають надавати першу допомогу в найнебезпечніших ситуаціях. На кадрах одного з таких виїздів Дмитро та Ігор рятують двох дітей, маму й батька, евакуюючи їх через вікно. Після удару авіабомби вхід до під'їзду заблокувало, у будинку почалася пожежа, і родина опинилася в пастці.

«Вхід був повністю у вогні, ми не змогли туди зайти, а вони не змогли звідти вийти, – розповідає поліцейський Дмитро Колодюк.

«У нас є Nissan Patrol, ми підігнали його до другого поверху, залізли на нього, познімали дітей, родину. Надали їм усю необхідну допомогу, зігріли та відвезли до родичів», – додає його колега Ігор Зелик.

Із наближенням лінії фронту кількість виїздів збільшується, каже Дмитро Колодюк: «Як би сумно не було, лінія фронту наближається, і тому обстрілів стало більше. Ті самі FPV-дрони на околиці міста Краматорська залітають».

Поліцейським парамедикам доводиться їздити Краматорськом із детектором дронів, каже Ігор Зелик.

У цей час інший поліцейський Геннадій Юдін із командою зі спецзагону «Білі янголи» вирушає до Дружківки, яка розташована всього за п'ять кілометрів від Краматорська. Місто порожнє, воно розташоване ще ближче до передової. На вулицях – ні людей, ні машин. Зрідка можна побачити наземні дрони, які їздять спорожнілими дорогами.

Пересуватися містом дуже небезпечно. Будь-який транспорт атакують російські дрони. Біля доріг стоять згорілі автомобілі. «Щодня ми заїжджаємо в Дружківку і бачимо нові руйнування серед цивільної інфраструктури. Ну, і також щодня ворог полює на цивільні автівки за допомогою FPV-дронів. Щодня у нас є загиблі та поранені в Дружківці», – каже Геннадій Юдін.

У Дружківці оголошена примусова евакуація сімей з дітьми. На момент зйомки їх залишалося 11. Поліцейські вивозять і дорослих – за заявками. Попри обстріли, у місті живуть, а точніше виживають, ще сім тисяч місцевих жителів. До повномасштабного вторгнення тут проживало у вісім разів більше людей.

Діяти необхідно дуже швидко. Поки люди поспішають за сумками, поліцейський Олександр Шилков відстежує ситуацію. «Вчора був атакований такий самий автомобіль у Дружківці. Теж білий, просто цивільний автомобіль», – розповідає він.

Сумки в машину – і оперативно за наступною адресою. Сергій одним з останніх залишає свою багатоповерхівку. Інший місцевий житель Юрій розповідає, як о п'ятій ранку неподалік лунали вибухи: «Сьогодні о п'ятій годині як жахнуло, два КАБи, напевно, не знаю. Світилося небо все. Будинок ось так затремтів».

У наступній точці до нас приєднується Наталя. «Звільнилася з роботи, у садочку працювала, садочок розбомбили. Тепер уже все, ні діток, нема нічого», – так вона пояснює своє рішення нарешті виїхати.

Поліцейський Володимир Макаров каже, що евакуація можлива не завжди: «Бували такі дні, коли ворожа авіація та дрони найбільш активні, це ясна погода, для нас це не дуже добре. Буває, чекаємо, поки ситуація дозволить заїхати, і все одно забираємо людей».

Через наближення російських військ люди почали виїжджати і зі Слов'янська, і з Краматорська, розповідає Павло Дяченко: «Кожен такий обстріл, особливо масований, такий потужний, він підштовхує людей. Коли приїжджаєш на місце обстрілу, багато такого чуєш, що «це знак». Що людей не поранило, але є пошкодження будинку, вибиті вікна, двері – і вони всі зізнаються, що це, напевно, знак, і ухвалюють рішення, виїжджають».

У Краматорську та Слов'янську, попри те, що місцеві жителі виїжджають, на вулицях, як і раніше, багато людей. Багато машин. Нам пояснили, що в містах дуже багато переселенців: хтось жив у Костянтинівці, коли до неї дуже близько підійшов фронт, люди переїхали в Дружківку. Коли стало неможливо жити в Дружківці, місцеві мешканці перебралися до Краматорська чи Слов'янська. Ці міста – останні великі населені пункти Донецької області перед Харківською, де ще хоч якось триває життя і навіть працюють кафе. Якщо, звісно, опустити момент, що і в Краматорськ уже залітають FPV-дрони, а в повітрі видно російські літаки, що скидають бомби. За Слов'янськом і Краматорськом починається Харківська область.

Більшість поліцейських у Донецькій області – теж внутрішні переселенці, яким довелося залишити свої домівки.

«Починав з Авдіївки, потім Очеретине, Гродівка, Мирноград, Покровськ, Добропілля. І бачиш ці руйнування, відчувається, що ворог повністю знищує наші міста і села в Донецькій області, в нашій Україні, і не залишає після своїх обстрілів нічого», – каже Геннадій Юдін.

А найстрашніше, розповідають парамедики Ігор і Дмитро, – рятувати після таких обстрілів поранених маленьких дітей. Ще страшніше, коли хтось із батьків цих малюків гине.

• Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
• Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
• Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
• Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.