Українські удари вглиб Росії: під атакою опинилися «кров економіки» і центри Wildberries

Українські дрони 29 липня завдали ударів по об’єктах у кількох регіонах Росії, зокрема по нафтопереробному заводу та логістичному центру найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries. Україна розширює кампанію далекобійних ударів, намагаючись посилити тиск на Москву і змусити її погодитися на переговори про завершення війни, яка триває вже понад чотири роки.

За даними російських та українських моніторингових каналів, під ударом опинився логістичний центр Wildberries у Рязанській області. За повідомленнями, це була щонайменше десята атака на об’єкти компанії, яку часто називають російським аналогом глобального торговельного гіганта Amazon.

У Wildberries повідомили в Telegram, що працівників складу евакуювали. Повідомлень про загиблих або поранених безпосередньо на об’єкті наразі не було.

Під ударом опинився Рязанський НПЗ

Українські військові також підтвердили атаку на Рязанський нафтопереробний завод. За їхніми даними, зафіксоване пряме влучання в підприємство, після якого на його території виникла пожежа.

Рязанський НПЗ, який належить компанії «Роснефть», є одним із найбільших у Росії. На нього припадає майже 5% усіх нафтопереробних потужностей країни. Підприємство вже неодноразово атакували від початку повномасштабної війни у лютому 2022 року, а після українського удару 15 травня воно призупинило роботу.

Губернатор Рязанської області Павло Малков заявив 29 липня, що внаслідок падіння уламків безпілотників на територіях промислових об’єктів спалахнули пожежі. Шістьох людей госпіталізували, однак загрози їхньому життю не було.

Директор військових програм київського Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає удари по російських нафтопереробних підприємствах обґрунтованим пріоритетом. Нафтопродукти потрібні безпосередньо російським військам, але водночас залишаються «кров’ю всієї економіки». Тому пошкодження НПЗ впливає не лише на постачання пального армії, а й на транспорт, промисловість та експортні можливості Росії.

Водночас Сунгуровський наголошує, що максимальний ефект можливий лише за умови координації ударів. Атаки на НПЗ мають поєднуватися з ураженням військової логістики, підприємств оборонної промисловості та заходами з перекриття постачання Росії західних компонентів.

Зеленський: Росія має відчувати дедалі вищу ціну війни

Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час нічної атаки 29 липня також були уражені нафтопереробний завод у Пермському краї, експортний термінал і військове підприємство у Ростовській області.

«Росія має відчути, що кожен день цієї війни матиме для неї тільки більшу ціну. Потрібно послаблювати агресора й продовжувати тиснути, щоб наблизити завершення цієї війни», – написав Зеленський у Telegram.

Директор українського аналітичного центру New Geopolitics Research Network Михайло Самусь зазначає, що розміри Росії одночасно є її перевагою і вразливістю. Захистити системами ППО всю територію країни, промислові об’єкти й логістичні маршрути, розтягнуті на тисячі кілометрів, фізично неможливо. За його словами, Москва, розпочинаючи повномасштабну війну, не розраховувала, що українські засоби ураження систематично діставатимуть до настільки віддалених регіонів.

Керівник компанії-виробника українських ракет та дронів Firepoint Денис Штілерман переконаний: «Нам потрібно добити Wildberries та Ozon: якщо ми їх покладемо, це неминуче призведе до обвалу величезної кількості банків. Це порушення звичного побуту, руйнування десятків тисяч бізнесів, які податками утримують цю армію...».

Атаки відбулися на тлі активізації дипломатичних зусиль України щодо посилення тиску на Москву. Напередодні президент Володимир Зеленський перебував у Вашингтоні, де зустрівся з президентом США Дональдом Трампом і сенаторами. Того ж дня Сенат США 86 голосами проти 12 підтримав подальший розгляд законопроєкту про нові санкції проти Росії та Ірану, що має посилити економічний тиск на Кремль.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Сигнал Путіну: Росія програє». Сенат США підтримав Україну

Атаки на Wildberries: наслідки і реакція Кремля

Останніми тижнями українські сили завдали серії ударів по великих складах Wildberries у різних регіонах Росії. Київ стверджує, що компанія залучена до перевезення товарів військового призначення, зокрема компонентів для безпілотників, навігаційного обладнання та іншого спорядження для російської армії. Кремль це заперечує.

Перші повідомлення про атаки на об'єкти Wildberries з'явилися 18 липня. Відтоді удари фіксували в Московській, Тамбовській, Ленінградській областях, Краснодарському краї, Ставропіллі та окупованому Криму. 28 липня після чергової атаки загорівся склад стороннього логістичного оператора в підмосковному Коледіні, тоді як розташований поруч склад Wildberries, за повідомленнями, не постраждав.

Після серії атак, за даними «Коммерсанта», Wildberries почала шукати складські приміщення в Казахстані. За оцінками медіа, удари могли порушити роботу близько 10% складських потужностей компанії, а Reuters повідомляло, що вони також зачепили десятки тисяч малих підприємців, які продавали товари через платформу.

Тетяна Кім, засновниця та генеральна директорка Wildberries

Wildberries, за даними компанії, у звичайному режимі опрацьовує близько 20 мільйонів замовлень щодня. Співзасновницю компанії Тетяну Кім Forbes оцінює як найбагатшу жінку Росії зі статками близько 7 мільярдів доларів.

Після серії українських ударів компанія 28 липня повідомила про виплату понад 40 мільйонів рублів (приблизно пів мільйона доларів) постраждалим працівникам і родинам загиблих. Російський уряд також почав обговорювати можливу фінансову підтримку Wildberries та пов'язаного з нею бізнесу, однак рішення поки не ухвалив.

Після перших атак політологиня й наукова співробітниця Центру Девіса Гарвардського університету Ірина Бусигіна звернула увагу на майже повну відсутність публічної реакції Кремля на загибель працівників і втрати підприємців. На її думку, влада уникала створення прецеденту прямої відповідальності за збитки, адже масштабні компенсації могли б виявитися надто дорогими, перекладаючи розв'язання проблем на саму компанію.

Водночас Бусигіна вважає, що більшість росіян досі не простежує причинного зв’язку між особистими втратами та рішенням Кремля розпочати війну. Люди можуть пояснювати втрату товару пожежею, пожежу – влучанням дрона, а дрон – діями України, але не ставлять наступне питання: чому війна взагалі розпочалася.

Повномасштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками ООН, загинули понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.