«‎Британці ініціюють інтеграцію української армії до європейської». Чи вигідно Україні допомагати Перській затоці з ППО?

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 1 березня заявив, що його країна планує залучити фахівців із України до протидії іранським безпілотниками на Близькому Сході. Це сталося після того, як іранські війська завдали удару по військовій базі в Бахрейні, де перебував британський особовий склад. Хоча, зі слів Стармера, Британія не брала участі в ударах по Ірану.

Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи 2 березня на запитання Радіо Свобода, заявив, що не отримував напряму ніяких запитів щодо залучення українських експертів для збиття іранських дронів «ні від Британії, ні від жодного із партнерів, а також від представників Близького Сходу». Але додав, що українські оператори дронів і ППО – «дуже досвідчені люди», і Україна готова ділитися досвідом.

Також в розмові з Bloomberg Зеленський сказав, що пропонує країнам Близького Сходу відправити українських експертів зі збиття іранських дронів, якщо вони переконають лідера РФ Володимира Путіна погодитись на місяць перемир'я в Україні.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) обговорили з директором Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентином Бадраком:

• Чого хоче домогтися Стармер?
• Чи вигідна така співпраця Україні?
• Як Україні стати учасницею створення європейської балістики?

– Як так сталося, що Кір Стармер говорить, що Україна допоможе, а до Володимира Зеленського ніхто не звертався – що це за непорозуміння?

– Я думаю, що немає жодної дискомунікації. Тут ми спостерігаємо кілька зрізів, які можна проаналізувати. Перший, на мою думку, найголовніший – психологічний.

Ідеться про те, що британці ініціюють інтеграцію української армії до європейської армії. Як зараз заведено говорити – створення спільних європейських оборонних спроможностей. Саме про це йдеться. Об’єднати зусилля, можливості, технології.

Далі – зріз суто технологічний. Ми можемо згадати, що в Україні за останній рік було чимало випадків, коли демонструвалася не стільки перевага українських технологій (адже фахівці, наприклад, у сфері безпілотної авіатехніки кажуть, що рівень українських технологій – це приблизно рівень четвертого курсу авіаційного інституту), а український досвід, упакований у ці технологічні інноваційні рішення.

Ми можемо спостерігати, як в Україні дуже швидко відбувається розвиток різних технологій. Тільки у 2025 році почала з’являтися «‎навала» наземних роботизованих комплексів (НРК), як НРК уже стають носіями FPV-дронів тощо.

Щойно ми побачили появу підводних дронів – і вже зараз ведеться розробка підводного дрона-«матки», який несподівано вирине десь та випустить рій FPV-дронів, як це було на початку червня (2025 року – ред.) в операції «Павутина»СБУ здійснила операцію «Павутина» на початку літа 2025 року. 1 червня безпілотники атакували військові авіабази «Оленья» в Мурманській області, «Біла» в Іркутській області та «Дягілєво» під Рязанню, а також аеродром в Іваново, де базуються найрідкісніші в російській авіації «літаки-радари» А-50.

П’ята фура з дронами, які мали атакувати базу «Українка» в Амурській області, спалахнула на трасі. Під час вибуху загинув 62-річний водій Василь Питіков із Челябінська.

У СБУ заявили, що в результаті атаки був уражений 41 російський літак, серед яких були А-50, Ту-95, Ту-22 М3 та Ту-160. Голова Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко говорив, що 13 літаків знищені.

Представники американських та європейських спецслужб заявили The New York Times, що в результаті операції СБУ до 20 російських стратегічних літаків могли бути знищені або серйозно пошкоджені. Агентство Reuters із посиланням на американських чиновників повідомляло про знищення 10 російських літаків.

Як повідомили «Медіазоні» знайомі та рідні водіїв, обвинувачені не знали про небезпечний вміст вантажу..

Дрони у транспортних контейнерах на складі в РФ, які були використані під час операції СБУ «Павутина»

Усе це надзвичайно важливо. Якщо брати конкретні випадки, то ми пам’ятаємо зовсім недавній приклад, коли в Естонії під час навчань 10 українських воїнів умовно «розстріляли» два батальйони НАТО.

І це не стільки про якісь технологічні шедеври, скільки саме про способи їхнього застосування та «комплексування» систем ситуаційної обізнаності, розвідки із системами наведення, донаведення, елементами штучного інтелекту та ударними спроможностями.

– «Дельта», грубо кажучи, – це така українська ноу-хау система.

– Так, «Дельту» зараз дуже хвалять, тому що в неї інтегрували цілу низку нових підсистем, і тепер вона являє собою доволі масштабну систему.

Можу сказати, що не лише «Дельта». Є й зовсім невеликі підприємства – назву їх, бо вони добре захищені й значну частину часу перебувають не в Україні. Це Farsight Vision – невелике підприємство, український стартап, який інколи називають українсько-естонським. Вони нещодавно залучили досить великі інвестиції попри те, що мають дуже маленький колектив.

На навчаннях у Португалії вони продемонстрували рівень ситуаційної обізнаності. Ситуація така, що вони вже можуть вносити корективи з урахуванням погоди, вітру, дощу, туману. І подібного поки що немає навіть у НАТО.

Також пам’ятаємо навчання в Данії – український Sting (дрон-перехоплювач – ред.) чудово відпрацював, уразив цілі краще, ніж це змогли зробити європейські дрони.

Ми пам’ятаємо Британію (навчання Iron Titan 2025 – ред.) – український дрон Raybird літав там 20 хвилин, і ніхто його не помітив, а він розвідав усе необхідне. Тобто ми бачимо дуже багато історій, де є за що зачепитися.

Робота української фронтової ППО: FPV уражає російський дрон-«крило»

Але, звісно ж, є й такі історії, які нам потрібні. Потрібен саме обмін. І тут Зеленський правильно говорить про обмін. Тому що, на мою думку, Європа має відійти від пан’європейського егоїзму, що намагаються змінити британці. І ракета Nightfall (балістична ракета малої дальності, що перебуває в розробці у Великій Британії – ред.) для нас готується, щоправда, дуже повільно.

А от, наприклад, французи та італійці поки що не можуть. Ми пам’ятаємо візит Зеленського та обіцяні вісім дивізіонів новітніх протибалістичних комплексів SAMP/T NG». Перший комплекс, перша батарея, потрапила до Італії, друга зараз прямує до Франції – але не в Україну. І це трохи засмучує.

Друга історія – це те, що ми також маємо активно використовувати. Французька компанія ArianeGroup (аерокосмічне підприємство – ред.) – це єдина компанія, яка займається балістикою та має власні заводи в Німеччині, цілу низку підприємств. Вони запропонували Німеччині створювати нову балістичну ракету. І в мене виникає питання: чому не з Україною? Чому Україну не запрошують до цих, скажімо так, інтернаціональних проєктів?

– Чи варто Україні, грубо кажучи, в це втручатися? Наскільки я розумію, зараз розглядається можливість, що й Франція активно долучиться до операції на боці США та Ізраїлю. Чому Україні варто це робити?

– Давайте міркувати так. Нас і так атакують іранські та ірансько-російські дрони. І якщо вважати, що близько тисячі таких безпілотників типу «Шахед» зараз є в Ірані, – то це не та історія, яка може кардинально змінити ситуацію у війні в Україні.

З іншого боку, нам потрібні активні кроки, коли ми інтегруємося в європейський простір, коли діємо разом із Європою, і Європа бачить, що ми – актив, що ми потужне підсилення, нові технології. Це по-перше.

Так, Іран має, як зараз повідомлялося, приблизно до 800 балістичних ракет. Деякі з них – із великою бойовою частиною: 1800 кілограмів, із дальністю польоту до 2000 км, що дозволяє їм досягати України та низки держав Центральної й Східної Європи. Є також припущення, що окремі ракети можуть мати дальність до 3000 кілометрів.

Але я вважаю, що виграш від об’єднання значно важливіший за ті нові ризики, які ми можемо отримати безпосередньо від Ірану.

Це надзвичайно важливий момент, пов’язаний із психологічним виміром: ми, європейці, – разом, українські європейці та європейці Західної Європи – фактично єдина демократична система, і ми маємо діяти спільно та боротися разом.

І технології – другий момент. Саме таким чином ми можемо вийти на отримання ліцензій, яких сьогодні бракує для масштабування ракет – таких як ракети до ‎Patriot, ракети Aster‎ для SAMP/T NG‎. Ось ці напрямки ми маємо взяти, зокрема, і на себе.

Тому що, якщо згадати, – Україна ніколи раніше не виробляла зенітно-ракетних комплексів.

І ось наприкінці 2024 року було кодифіковано український зенітно-ракетний комплекс «Шершень», який може стріляти цілою низкою різних ракет, зокрема й американського виробництва.

І такі рішення потрібно множити.

Прожектор ППО вишукує «шахеди» над Києвом

Цей комплекс за своєю філософією та характеристиками дуже близький до ‎NASAMS, але при цьому коштує у 6-7 разів дешевше. І це вже про наші українські технології, які відпрацьовувалися, умовно кажучи, протягом десятиліття. Тобто за 10 років Україна створила власний зенітно-ракетний комплекс.

Що важливо розуміти?

Лише під час війни ми почали оснащувати свою армію. І, звісно, європейські держави часто дорікали нам – пам’ятаємо, як у 2022–2023 роках нам закидали, що ми недостатньо закуповували. Але це вже історія.

Зараз усі дивляться вперед, у майбутнє. І йдеться, ні багато ні мало, про можливе кінетичне зіткнення Росії з європейським НАТО. Тут ризики для європейських країн НАТО зросли в десятки разів.

І зараз, якщо ви помітили, європейські розвідки вже «‎мовчать» щодо прогнозів, що «через три роки» чи «до 2030 року» можливий напад путінської орди‎.

Насправді ж путінський тероризм‎ може прийти до Європи, зокрема й до Західної Європи, вже у 2026 році.

У цьому контексті Україна – це дуже чіткий актив, потужний бар’єр. Якщо вся Європа правильно розпорядиться цим активом, то тут і фінансові ресурси для утримання української армії, і ресурси для швидкого створення супутникових угруповань – супутників зв’язку, супутників розвідки, а також, безумовно, ракет.

Ракетний щит і ракетний меч – це те, чого у Європи немає. Окрім американських балістичних ракет, у європейських країн таких спроможностей практично немає, за винятком французької ядерної ракети морського базування. Але це не зовсім те, що потрібно саме зараз. Потрібна значна кількість балістичних ракет.

І тут Україна також може продемонструвати випереджальний рух.

Уже зараз фактично маємо серійну ракету «Сапсан» (український оперативно-тактичний ракетний комплекс – ред.). Там є певні нюанси – не хочу вдаватися в деталі, але це нормально, коли є серійна ракета і вона доопрацьовується в процесі виробництва.

– З’явився коментар від зовнішньої розвідувальної служби Ізраїлю «‎Моссаду» у соцмережі X, де сказано, що український президент Володимир Зеленський сказав, що Україна готова допомогти Європі, захистити її небо у зв’язку з ризиками ескалації на Близькому Сході. Ми бачимо, що Україна займає власну позицію щодо цього конфлікту.

Чи можуть головні актори цього протистояння – США та Ізраїль – стати більш прихильними до України у її війні з Росією, враховуючи і позицію США, і дуже обережну позицію Ізраїлю? Або ж зараз йдеться, скоріше, про європейські країни та, можливо, партнерів США у Перській затоці?

– Ми пам’ятаємо і завжди кажемо, що США є нашим головним стратегічним партнером. Це так, і це потрібно повторювати. Але, на жаль, найближчим часом я не бачу ознак чи можливостей для будь-якої глобальної зміни позиції [президента США Дональда] Трампа або адміністрації США. Проте це може змінитися.

Зміни можливі на етапі поступального руху вперед. І що означає цей поступальний рух?

Перш за все, потрібно розблокувати ліцензії. Ліцензії на ракети для Patriot‎, ліцензії на ракети ATACMS, ліцензії у майбутньому, можливо, на ракети ‎Precision Strike Missile (балістичні ракети малої дальності – ред.).

Можливо, це не буде швидко, але є й європейські системи, наприклад NSM‎ – ‎Naval Strike Missile (норвезька протикорабельна ракета – ред.), яка нам також дуже потрібна, хоча у нас є «Нептун» морський. Але ‎NSM зараз вважається найкращою ракетою у світі. Оснащення нею ракетних катерів – це, звісно, дуже серйозно. Але ця ракета норвезько-американська, тобто без американців тут нічого не буде.

Тому нам потрібно розблокувати питання ліцензій і питання більшої технологічної довіри з боку США. Вона вже є. Є вже активний проєкт ‎FrankenSAM. І цей проєкт ми дарма забуваємо, бо це надпотужний проєкт адаптації американських ракет, таких як ‎Sea Sparrow (корабельна зенітна ракета – ред.), Sidewinder‎ (ракета класу «повітря-повітря» – ред.), до українсько-радянських ЗРК, таких як «Бук».

Зараз, думаю, наступним етапом буде ракета, яка створюється для С-300, що перетворить С-300 української адаптації з новими ракетами на здатну протистояти балістичним ракетам. Американці повинні побачити, що українці можуть робити не просто дешеву зброю, а дешеву ефективну зброю. І зверніть увагу, завдяки Україні американці створили свій аналог «Шахеда» (дрон ‎LUCAS – ред.).

Дві українські компанії «‎Генерал Черешня» та «Ukrainian Defense Drones Tech‎»вже включені до найбільшого конкурсу/тендеру серед 25 компаній – «‎Домінація дронів». Є й інші проєкти, де Україну поступово залучають. Але нам потрібні ракети – ось у чому проблема. Нам потрібні ракети.

І, на жаль, Трамп ще минулої весни заблокував поставки нам 3350 ракет, так званих ERAM. Це ракети з бойовою частиною 250 кг і дальністю до 450 км. І досі він цього не розблокував. Це надпотужний middle strike‎ – підсилення (дрони середньої дальності – ред.).

От Fire Point не чекає цього розблокування і зараз працює над створенням удосконаленого дрона FP-2 з тією ж бойовою частиною, щоб закрити питання middle strike.

Це для нас надзвичайно важливо, адже дальності 150-300 км зараз є критично необхідними. З літа 2025 року й до сьогодні ситуація серйозно покращилася, але ще не настільки, щоб можна було сказати, що питання middle strik повністю закрите. Тому ціла низка компаній, серед яких і Fire Point, активно працює над цією задачею.

Американський LUCAS за зразком Shahed

Я вважаю, що це надзвичайно важлива річ. І не менш важлива – отримання балістики, над якою теж працює приватна компанія. І скажу, що вона не одна.

Вісім компаній, нагадаю, отримали гранти Brave1‎ – саме на ракети. І я скажу, що особисто відвідував дві приватні компанії, які займаються виробництвом ракет, і у мене склалося велике враження, що вони випереджають державний сектор.

– Якщо операція в Ірані закінчиться швидко, якщо операція затягнеться, які ризики для України ви бачите?

– Я не думаю, що операція затягнеться, з однієї причини: Трамп не наважиться проводити наземну операцію. Це дуже складно – різниця культур, глобальні відмінності, і в наземній операції можна надовго застрягти, нічого не вирішивши.

Зате можна користуватися американською концепцією – миттєвих стратегічних ударів, ураження стратегічних об’єктів. Поки що США можуть собі це дозволити. Але чи надовго вистачить ресурсів США – ну, не знаю.

Я думаю, що Трамп постарається швидко завершити операцію. Йому легше підключити інформаційну машину, створювати міфи про досягнення, роздувати те, що робиться. Успіхи, безумовно, є, але явно не такі глобальні, на які Трамп міг би розраховувати.

Я дуже сподіваюся, що він там не застрягне, і це не вплине на українську війну так сильно, як могло б у разі затяжної операції.

– Тобто якщо режим падає, нічого не змінюється? По суті, Росія продовжує воювати проти України, Україна отримує такий же обсяг зброї від США та союзників, і все триває більш-менш так само?

– Так, для нас це поки що «‎статус-кво». Але це поки що, бо ситуація може змінюватися глобально. Одна з історій, пов’язаних з рішенням атакувати Іран, – це показати [президенту Китаю] Сі Цзіньпіну, що США мають «гострі й великі зуби». Венесуела та Іран – показові приклади, якими попереджають: не чіпати Тайвань.

Деякі країни, наприклад Іспанія, не надали своїх баз для використання [в операції проти Ірану].

Навіть Британія, стратегічний партнер і союзник, зробила це з коливаннями. Тому не все так просто, і Європа як би натякає США, щоб ті повернулися в НАТО до лідерства.

Але, думаю, повернення не буде, і нам потрібно більше думати про Європу та спільно створювати й розвивати ті оборонні спроможності, про які я говорив на початку.

• Президент України Володимир Зеленський назвав умови, за яких українські військові зможуть допомогти колегам із країн Близького Сходу в захисті від іранських безпілотників «Шахед». Про це він сказав 3 березня за підсумками розмов із президентом Об’єднаних Арабських Еміратів та еміром Катару.
• «Українська експертиза в захисті від «Шахедів» зараз найбільша у світі, і саме «Шахеди» – найбільший виклик там, у регіоні. Зрозуміло, чому до України стільки звернень. Але будь-яка подібна співпраця для захисту наших партнерів може бути тільки без зменшення нашого власного потенціалу тут, в Україні», – заявив Зеленський у вечірньому відеозверненні. Водночас він наголосив, що «російські удари тривають, захист українців – це перший пріоритет».
• 2 березня президент Зеленський наголосив, що Україна зможе допомогти країнам Близького Сходу в захисті від іранських безпілотників «Шахед», якщо на фронті російсько-української війни вдасться досягти перемир’я хоча б на місяць.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.