Доступність посилання

ТОП новини
16 Жовтень 2018, Київ 19:26

Новий закон про пресу в Білорусі задушить залишки вільних ЗМІ


Прага – Упродовж найближчих десяти днів Білорусь матиме остаточний варіант нового, «драконівського», закону про засоби масової інформації. Білоруські законодавці ухвалили його у першому читанні, він зокрема забороняє фінансування ЗМІ з-за кордону, передбачає можливість державної реєстрації інтернет-видань, а також обов’язкову акредитацію іноземних журналістів та реєстрацію журналістів у Білорусі за єдиним державним зразком.

Після придушення друкованих ЗМІ білоруська влада переходить до кібервійн
Новий закон Білорусі передбачає фактично заборону на вільну журналістську професію і суворе державне регулювання діяльності всіх ЗМІ на території країни. Влада президента Лукашенка замахнулася на останній рубіж вільної інформації в Білорусі – на Інтернет, де ще не запанувала цензура і є вільний обмін ідеями, який можливий у цій авторитарній державі Європи.

Новий закон змайстрували напрочуд швидко

Проект цього закону влада запропонувала 10 червня, і за тиждень він пройшов перше читання у парламенті. Його підтримали 93 із 110 членів білоруського парламенту, один депутат був проти. Голосування було таємне, і тому журналістам невідомо, як хто голосував. Але один із депутатів сказав, що один голос проти – це, певно, чиста випадковість, хтось неправильно натиснув на кнопку при голосуванні. Таке швидке підтримання уряду стало в парламенті вже традицією, каже один із парламентарів, «і тут немає ради». Парламент Білорусі є слухняним знаряддям адміністрації Лукашенка і його уряду.

Недержавна Асоціація білоруських журналістів (БАЖ) із усіх сил намагається зупинити повне придушення свободи преси в країні і вимагає від парламенту публічно обговорити новий закон. Та все марно. Не було відповіді і на 17-сторінковий документ БАЖ із зауваженнями до проекту цього закону, який журналісти направили до парламенту 16 червня. Голова Асоціації Жанна Литвин сказала Радіо Свобода, що влада не бажає слухати якісь незгодні думки про цей специфічний закон: «Мета влади зрозуміла, чітка і точна – ухвалити закон як найшвидше. Тому існування різних точок зору і чи пропозицій нікому там не потрібне».

Новий закон гірший і брутальніший, аніж старий від 1995 року

За новим законом, засоби інформації будуть змушені перереєстровуватися в уряді щоразу, як змінили юридичну адресу. Цей закон дозволяє закривати ЗМІ після одного попередження з боку влади, міністерства інформації щодо порушення законодавства. За законом від 1995 року, такий крок передбачався після двох попереджень.

Новий закон ділить ЗМІ на три форми: друк, онлайн і електронні ЗМІ. Це дає можливість урядові втручатися в діяльність будь-яких інтернет-видань, вимагати їхньої реєстрації та контролювати дотримання інструкцій влади. Журналісти бояться, що це призведе до блокування в Білорусі доступу до вільного інтернету, тих ділянок онлайн, які не отримають державну ліцензію.

Наступ на інтернет

Хоча представник адміністрації Лукашенка Наталія Петкевич заявляє, що уряд не робитиме реєстрацію інтернет-сайтів обов’язковою, все ж перший заступник міністра інформації Ліля Ананич ще у травні сказала, що її відомство за реєстрацію інтернет-видань, бо, мовляв «є проблеми потоків дезінформації» з-за кордону. Ананич послалася тут на «успішний досвід Китаю», який заборонив доступ на його територію таких інтернет-видань.

Чимало експертів вважають, що після впровадження у дію такого закону розпочнеться масова «еміграція» інтернету з Білорусі, не лише опозиційного, а й навіть далекого від політики. Білоруська влада робить все, щоб зробити тотальним контроль за пресою.

«Ви можете очікувати найгіршого»,– сказав Олександр Лукашенко в травні у відповідь на запитання агентства «Ройтерс» про те, чи буде він балотуватися на посаду президента у 2011 році. Так виглядає, що від поганих заяв влади у Білорусі до реальної гіркої практики всього півкроку.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG