Доступність посилання

ТОП новини

Конституцію заженуть у глухий кут?


Кирило Булкін

Напередодні Дня Конституції баталії навколо Основного Закону залишаються однією з найгарячіших тем української політики.


При Президентові створена Національна конституційна рада; її робоча група вже ухвалила Концепцію системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні.

Утім, група працювала не в повному складі: в її засіданнях відмовилися брати участь представники Блоку Литвина, а після перших засідань також представники Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко.

Останні дві політичні сили готують власні проекти Конституції – зокрема, Партія регіонів обіцяє презентувати свій уже 1 липня.

Що ж до громадських організацій, то вони мають свій погляд на процес та зміст конституційної реформи і висловили його на Громадянській асамблеї України, яка відбулася тиждень тому в Києві.

Член оргкомітету Асамблеї Віктор Гарбар розповів Радіо Свобода, що стало спонукою для скликання Асамблеї.

«На наш погляд, політики, користуючись недоліками нашого законодавства, фактично узурпують владу, бо ухвалення нової Конституції чи зміни до чинної Конституції – це акт не стільки політичний, скільки суспільний, оскільки сама по собі Конституція є фактично писаним суспільним договором», – вважає він.

«Бачачи, що конституційний процес почав переходити від цільової функції до інструменту в політичній боротьбі, ми протягом двох з половиною місяців провели в усіх регіонах України круглі столи, регіональні конференції. У Києві 21 червня відбувся форум в Українському домі, була ухвалена резолюція з вимогами до політиків і нашими пропозиціями щодо того, які мають бути засадничі моменти в Конституції», – розповів Віктор Гарбар.

Серед цих вимог – обрання на прямих виборах Конституційної Асамблеї та відмова від використання конституційного процесу для досягнення політичних переваг.

Проекти, які сьогодні пропонують політичні партії, не можуть бути основою для якісно нової Конституції, вважає Віктор Гарбар: «Це продовження практики проштовхування так званих «партійних конституцій» або «конституцій під одну особу».

Національна конституційна рада перетворилася на «міні-варіант Верховної Ради»

А документ, розроблений Національною конституційною радою при Президентові України, за його словами, «виглядає як писаний за політичним замовленням».

«Він спрямований, на мою особисту думку, радше на те, щоб побудувати оту широку коаліцію, про яку так довго балакають, ніж привести конституційне поле до культурного, цивілізованого ладу», – вважає член оргкомітету Громадянської асамблеї України.

За його словами, спершу казали, що до Національної конституційної ради мали увійти представники культури, мистецтва, аналітики, представники громадянського суспільства, а закінчилось тим, що представник громадянського суспільства залишився чи не один, а всіх інших викреслили.

«Натомість вийшов такий собі міні-варіант Верховної Ради. Ясно, що якщо вони в своїй Верховній Раді не можуть досягти якогось розумного компромісу, то в рамках цієї комісії і поготів», – вважає Віктор Гарбар.

Зупиняти політичну кризу і розробляти нову Конституцію треба паралельно

Вийти з замкненого кола, коли, з одного боку, Конституцію неможливо змінити без подолання політичної кризи, з іншого – криза не може бути подолана без усунення недосконалостей Конституції, на його погляд, можна лише тим, що «оці два моменти – припинення кризи і розробку нової Конституції, чи зміни і доповнення до чинної – треба робити паралельно». «Розділити ці процеси неможливо», – переконаний він.

Чи має Громадянська асамблея України достатній потенціал, щоб до її думки прислухались політики? «Усе залежить від того, наскільки громадянське суспільство, яке я характеризую як «акорд дисонансу», зможе все-таки підійти до злагоджених дій, щоб суспільству весь час нагадувати, що джерело влади – народ, а не політичні партії», каже член оргкомітету Громадянської асамблеї України Віктор Гарбар.

Тим часом конституційне протистояння триває: учора Конституційний Суд встановив, що законопроект про зміни до Основного закону може бути розглянутий у парламенті лише за наявності висновку Конституційного Суду.

Також неконституційною визнана норма, яка забороняла Конституційному Судові розглядати зміни до Конституції, які вже набули чинності. На практиці це може означати подальше затягування конституційних «воєн»; із іншого ж боку, це рішення відкриває шлях до скасування «політреформи» 2004 року.

(Прага – Київ)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG