Доступність посилання

ТОП новини

КУЛЬТ- МАЙДАН на Свободі


Поки в Києві, по хрещатицьких бруках гуркотіли танки і карбували крок парадні лави вояків, у Гуляй-Полі вирував «День Незалежності з Махном». Цей літературно-музичний фест вже втретє проходить на батьківщині легендарного Нестора Івановича. Втім, справедливості ради слід зазначити, що навіть символічна присутність Батька зведена організаторами до мінімуму – до «бренду», до зображення на чорній “тішотці». А вся «революційність» традиційно обмежується пострілами з бутафорських револьверів та читанням віршів з таких же бутафорських тачанок. Нинішнього року це називалося «Гламурні махновські читання», в яких взяли участь переважно молоді автори. Єдиним по справжньому «зірковим» учасником дійства став Сергій Жадан, у котрого, до речі, день народження припадає на День Державного прапора України. Тож уже вдруге Сергій святкує не в рідному Харкові, а саме в махновській столиці, чим неабияк задоволений.

На відміну від літературного, музичний блок фесту був представлений значно вагоміше - гурти IQ–48, «Крихітка Цахес», «Бумбокс», «Фліт», «Дримба Да Дзига», «Мертвий півень» і навіть гості з Молдови, формація Zdob si Zdub, котра чи не найбільше «завела» публіку. Отож, впродовж трьох днів кілька тисяч гостей і учасників фестивалю танцювали на стадіоні «Сільмаш», оповиваючи курявою чи не пів-Гуляй-Поля. До речі, курява стала в нагоді місцевим аптекам, позаяк за лічені години в них розкупили всі респіратори. А перформенс «Томатний лідер нації» приніс непогану виручку овочевим магазинам. Справа в тому, що учасники акції закидають помідорами шаржовані зображення українських політиків. Найбільше томатних пострілів – вже традиційно – зібрав лідер «регіоналів» Віктор Янукович. Був також «Махновський слем», на якому поети читали вірші, а слухачі могли їх лаяти і навіть закидати пляшками. Також відбувся «Поетичний боді-арт», чи не найцікавіша акція фесту, коли поети розписують оголені тіла дівчат рядками власних віршів. Хоча, зрештою, це вже було і в попередні роки. Єдину новинку привнесли події на Кавказі і, як відгомін їх, на дівочих спинах, окрім віршованих строф, з’явилися прапори Грузії. Свіжості цьогорічному дійству додали й гуляйпільські міліціонери. Вони, зокрема, забрали бутафорський пістолет у ведучого фестивалю, сприйнявши його за бойову зброю. Щоправда, наступного дня «пугач» повернули. Так що через рік організатори фесту приїдуть в Гуляй-Поле знову у всеозброєнні.

«Підсідання на тачанку» до великих спостерігалося і в столиці. Тільки тут організатори перформенсу пішли далі, тобто вище, і навіть вибралися на постамент. І не до будь-кого, а до бронзової Лесі Українки, що височіє навпроти будівлі Центрвиборчкому. Ідея причепурити Лесю належить каналу СТБ, а втілили задум у життя столичні дизайнери Олена Ворожбит і Тетяна Земськова. З їхньої легкої руки авторка «Лісової пісні» до Дня Незалежності розжилася на шифонову білу сукню, вінок зі стрічками і намисто, зроблене з яблук та червоного перцю. Спочатку кутюр’є мали намір ощасливити подібним прикидом княгиню Ольгу, але на це не дала дозволу київська влада. Загалом же ідея з перевдяганням пам’ятників прийшла в Київ з Брюсселя, де тамтешнього знаменитого «Пісяючого хлопчика» раз у раз декорують у національні костюми різних країни, а останні роки, на День Незалежності України – і в наші вишиванки.

Не марнував святкових днів і Олег Скрипка, лідер гурту «ВВ», котрий уже давно не просто виступає з концертами чи презентує нові альбоми, а створює концептуальні речі, здатні змінювати свідомість мас. Ось і цього разу Олег провів на Хрещатику презентацію нового диску «Гімн – славень України» та караоке, присвячене цій темі. Як уже давно зізнавався Скрипка, його не зовсім влаштовує тональність державного гімну «Ще не вмерла Україна». Мовляв, у нинішніх реаліях, коли Україна здобула незалежність, текст, створений у часи бездержавності, виглядає дещо песимістичним. А відтак митець створив власну версію гімну, котра має назву Славень України «Квітне наша Україна». Зрозуміло, лідер «ВВ» не збирається конкурувати з Державним Гімном. Проте вважає, що для неофіційних співів його «Славень» цілком придатний. Що й потвердило караоке на Хрещатику, проведене паралельно з презентацією альбому. До речі, в ньому представлені не лише версії гімнів, а й фотоальбом українського живопису кінця ХІХ-го – початку ХХ-го століть.

Заявляли про себе українські митці і в світах. Зокрема, на Міжнародних Струзьких поетичних вечорах, що вже 47 років поспіль проходять у Македонії. Цього разу до Струги, містечка на берегах мальовничого Охридського озера, зібралося понад півтори сотні літераторів з багатьох країн світу. Приємно, що серед цього різноманіття українське слово, репрезентоване поетами Анною Багряною, Юрієм Завгороднім та автором цих рядків, не тільки не загубилося, а й викликало непідробне зацікавлення. Особливо вдався «Вечір української поезії», проведений просто неба на набережній річки Чорний Дрим. Українські тексти паралельно звучали в англійських та македонських перекладах, фахово здійснених Вірою Чорний-Мешковою – українською та македонською поеткою, працівницею посольства України в Македонії. Вона ж підготувала ґрунтовний огляд сучасного українського літпроцесу, з яким, окрім Струги, виступила на вечорі української поезії в місті Бітола.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG