Зустріч – при краватках, але цей атрибут ділового одягу не заважає висловлюватися відверто та неофіційно. Обговорення питання «Назад до «холодної війни» нагадало риторичне питання: склянка напівповна чи напівпорожня? А якщо переформулювати, то чого в стосунках між Росією та Заходом більше: миру чи війни? Поки іде розв’язання конфлікту на Кавказі, формується новий баланс сил між США, ЄС та Росією. А, Грузія та Україна опинилися між цими силами, відійшовши від одних, але так і не долучившись до інших.
Екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський впевнений, що «холодну війну» повторити неможливо. Тому нинішню ситуацію він називає «холодним миром», адже ідеологія в нинішньому протистоянні відсутня.
«Унікальність даного моменту в історії в тому, що 17 років після розпаду СРСР, час однополярного світу закінчився. Світ став багатополярним. Що це за нові центри? Звичайно, це США, ЄС, Китай, Японія та Далекий Схід, Меркосур (об’єднання країн Латинської Америки) і Росія», – зазначив Олександр Кваснєвський.
Депутат Європейського парламенту, консерватор Чарльз Таннок вважає, що військовою кампанією на Кавказі Кремль заявив, що повертається на світову арену, цього разу з новою зброєю.
«Велика стратегічна мета Росії – це зберегти монополію на виробництво та транспортування енергії. Особливо зараз, коли [в Європи] є обмежений доступ до каспійського регіону. Тому що якщо вони втратять монополію, російську економіку чекає катастрофа», – зауважив Чарльз Таннок.
«Дії Росії можуть відкрити скриньку Пандори»
Присутня на дискусії екс-спікер парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе застерегла, що якщо Росія продовжуватиме встановлювати подальші стосунки з Осетією та Абхазією, вони можуть відкрити скриньку Пандори. А це – заморожені конфлікти в Нагорному Карабасі та Придністров’ї. Було згадано і український Крим.
«Питання в тому, який світ ми матимемо після грузинської кризи: чи це буде світ, де велика країна може покарати малого сусіда через відмінні цінності, інтереси та цілі, або ж це світ, де навіть маленька країна має сильну підтримку і розуміння міжнародного співтовариства», – наголосила Ніно Бурджанадзе.
Директор російського інституту нової економіки Сергій Глазьєв погоджується, що і Росія, і Захід вживають чимало термінів «холодної війни», але звинувачує Захід в її розв’язанні. «Ні російська влада, ні російський народ не хоче конфронтації, нової «холодної війни». Але існують різні погляди на політичне майбутнє колишніх радянських республік, включно з Україною та Грузією. Ми маємо знайти новий підхід, щоб не піддатися американській інтризі: балканська, кавказька, іранська війни – всі ці трагедії могли і б не статися, якби не американська геополітика», – заявив Сергій Глазьєв.
Колишній міністр оборони України Анатолій Гриценко вважає, що «холодної війни» немає, але: «Ми наближаємося до багатьох гарячих війн. Після прецеденту Косово, Кавказької війни, експерти розуміють, що є близько 150 заморожених конфліктів, які дуже легко можуть перейти у гарячу стадію».
З огляду на те, що багато з цих заморожених конфліктів є близько українських кордонів, українські учасники дебатів говорили, що Україна не може пасивно спостерігати за створенням нового світового порядку. На їхню думку, вона має брати у ньому активну участь, спираючись на єдину українську державну позицію. А з цим поки що у Києві великі проблеми.
(Київ – Прага)
Екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський впевнений, що «холодну війну» повторити неможливо. Тому нинішню ситуацію він називає «холодним миром», адже ідеологія в нинішньому протистоянні відсутня.
«Унікальність даного моменту в історії в тому, що 17 років після розпаду СРСР, час однополярного світу закінчився. Світ став багатополярним. Що це за нові центри? Звичайно, це США, ЄС, Китай, Японія та Далекий Схід, Меркосур (об’єднання країн Латинської Америки) і Росія», – зазначив Олександр Кваснєвський.
Депутат Європейського парламенту, консерватор Чарльз Таннок вважає, що військовою кампанією на Кавказі Кремль заявив, що повертається на світову арену, цього разу з новою зброєю.
«Велика стратегічна мета Росії – це зберегти монополію на виробництво та транспортування енергії. Особливо зараз, коли [в Європи] є обмежений доступ до каспійського регіону. Тому що якщо вони втратять монополію, російську економіку чекає катастрофа», – зауважив Чарльз Таннок.
«Дії Росії можуть відкрити скриньку Пандори»
Присутня на дискусії екс-спікер парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе застерегла, що якщо Росія продовжуватиме встановлювати подальші стосунки з Осетією та Абхазією, вони можуть відкрити скриньку Пандори. А це – заморожені конфлікти в Нагорному Карабасі та Придністров’ї. Було згадано і український Крим.
«Питання в тому, який світ ми матимемо після грузинської кризи: чи це буде світ, де велика країна може покарати малого сусіда через відмінні цінності, інтереси та цілі, або ж це світ, де навіть маленька країна має сильну підтримку і розуміння міжнародного співтовариства», – наголосила Ніно Бурджанадзе.
Директор російського інституту нової економіки Сергій Глазьєв погоджується, що і Росія, і Захід вживають чимало термінів «холодної війни», але звинувачує Захід в її розв’язанні. «Ні російська влада, ні російський народ не хоче конфронтації, нової «холодної війни». Але існують різні погляди на політичне майбутнє колишніх радянських республік, включно з Україною та Грузією. Ми маємо знайти новий підхід, щоб не піддатися американській інтризі: балканська, кавказька, іранська війни – всі ці трагедії могли і б не статися, якби не американська геополітика», – заявив Сергій Глазьєв.
Колишній міністр оборони України Анатолій Гриценко вважає, що «холодної війни» немає, але: «Ми наближаємося до багатьох гарячих війн. Після прецеденту Косово, Кавказької війни, експерти розуміють, що є близько 150 заморожених конфліктів, які дуже легко можуть перейти у гарячу стадію».
З огляду на те, що багато з цих заморожених конфліктів є близько українських кордонів, українські учасники дебатів говорили, що Україна не може пасивно спостерігати за створенням нового світового порядку. На їхню думку, вона має брати у ньому активну участь, спираючись на єдину українську державну позицію. А з цим поки що у Києві великі проблеми.
(Київ – Прага)
