Доступність посилання

ТОП новини
05 червня 2020, Київ 20:16

«На власні очі». Щороку кількість сліпих у світі зростає


Щороку в Україні інвалідами внаслідок вад зору визнають близько 12-ти тисяч осіб

За допомогою зору людина отримує 80-90% інформації про навколишній світ. Людей, які позбавлені такої можливості від народження або через хворобу нині в Україні нараховується 300 тисяч. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку кількість сліпих у світі зростає на 1 мільйон осіб, кожні 5 секунд втрачає зір одна доросла людина, кожну хвилину - одна дитина. Щороку в Україні інвалідами внаслідок вад зору визнають близько 12 тисяч осіб. Як вберегти українцям здорові очі? Що спричиняє захворювання очей серед дорослих та дітей? Як почувають себе у суспільстві незрячі люди? Наскільки можна вірити новітнім клінікам, що пропонують швидке та безболісне поновлення зору?

Причини та наслідки

Щороку в Україні проводять 300 тисяч операцій із захворювання очей, зазначає Сергій Риков, головний офтальмолог України. Майже 500 тисяч пацієнтів - це діти. Щороку лікарі виявляють 150 тисяч дітей, що мають проблеми із зором. «Найчастіше погіршення зору спостерігається в шкільному віці (короткозорість чи далекозорість) або після 40 років (глаукома, катаракта). Найбільша проблема – несвоєчасне звернення до лікарів. Наприклад, приводили нам дитину перед школою, у якої проблеми з очима від народження. Нам дуже тяжко її вилікувати за місяць».

18 тисяч операцій зробили цього року лікарі столичного Центру мікрохірургії ока, говорить заступник головного лікаря Лариса Троянова. У порівнянні з минулим роком кількість пацієнтів збільшилася на 1 тисячу осіб. «80% - це операції з видалення катаракти. Дуже часто зустрічається вроджена катаракта (дитяча патологія) та катаракта ускладнена цукровим діабетом. Оперуються навіть хворі за 60 років, хоча це вже стареча катаракта».

Пацієнти з запальними захворюваннями очей (кон’юнктивіти, кератити, виразки роговиці) складають більшість. Однак не менше зараз хвилюють лікарів онкологічні захворювання людського ока, зазначає Наталя Пасічникова, директор Інституту очних хвороб ім. Філатова. У закладі 70 місць, і на них вже існує черга. «Найболючішим місцем для нас є запальні захворювання очей (туберкульоз, токсоплазмоз), онкологічні патології та пересадка рогівки, якої люди чекають, бо немає донорів. В нашій популяції ми навіть знайшли особливу форму захворювання, яке в світі більше ніде не зустрічається «спадкову дегенерацію рогівки», коли рогівка мутніє».

Працевлаштування та реабілітація незрячих, а точніше їх відсутність

Ще за радянських часів при українському товаристві сліпих була налагоджена система працевлаштування незрячих. Нині зайнятість людей з вадами зору скоротилася в 4 рази - з 24 до 6 тисяч людей, зазначає Сергій Васін, директор навчального інформаційного комп’ютерного центру Українського товариства сліпих. «Збирання низьковольтної апаратури (розеток, вимикачів). Водночас, відбувся процес переорієнтації молоді з вадами зору на отримання спеціальної освіти для професійної реабілітації і це відбувається стихійно. В Україні, на відміну від розвинених країн, немає жодного центру професійної реабілітації інвалідів по зору».

У Латвії необхідні умови для незрячих створені

У Латвії майже 8 тисяч інвалідів зору, а кожна 5 новонароджена дитина має захворювання очей. Лікарі пов’язують це з проблемами вагітності у сучасних латвійок, повідомляє латвійська кореспондентка Радіо Свобода Людмила Пилип.

В Латвії є спеціальні дитячі садки, школи-інтернат. Молоді люди з вадами зору можуть вчитися за спеціальною програмою у вищих навчальних закладах. Держава надає фінансову допомогу сім’ям незрячих у розмірі 100 доларів щомісячно. Громадські організації допомагають таким особам інтегруватися в сучасне життя. Для батьків незрячих дітей, створено спеціальне товариство. Однак в країні існує брак соціальних працівників, так званих людей-поводирів, і досить часто батькам проходиться ставати «очима» своєї дитини. Загалом в Латвії проживає майже вісім тисяч інвалідів зору.

Спостерігається в Латвії і тенденція погіршення зору у раніш здорових дітей. Згідно з результатами перевірок, проведеного Латвійським університетом, майже 10% латвійських дітей потребують корекції або лікування зору. У сусідній Естонії така ж сама проблема. Майже половина діточок, які проживають в Таллінні, мають зір, гірше нормального. Спеціалісти пов’язують це з тим, що діти значний час проводять біля комп’ютера чи телевізора і мало займаються спортом.

Важливим аспектом є і здорове харчування дітей. В Латвії альтернативою автоматам з продажу нездорових продуктів, зокрема чіпсів та кока-коли, незабаром стануть автомати з продажу моркви, які знаходитимуться у кожній школі. Адже усім відомо, що цей овоч вміщує бета-каротин, корисний для зору.

Декілька порад для збереження «гострого зору»

Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, обмеження часу біля комп’ютера і телевізора , а до того ж регулярне відвідання окуліста - це рецепт, як надовго зберегти гострий зір, розповідає головний офтальмолог України Сергій Риков. А до того ж спеціалісти радять не займатися самолікуванням і не захоплюватися розрекламованими очними краплями. «».

Як стверджують лікарі, при ранній діагностиці та профілактики очних хвороб у половині випадків вдається відвернути сліпоту і зберегти здоровий зір.


Чи дбаєте Ви про власний зір і яким чином?
Надія, керівник відділу: Я маю серйозні проблеми з зором і він постійно падає, тому що багато працюю з комп’ютером. Однак для покращення не роблю нічого, адже навіть лікарі мені ніяких вправ не радили.
Олег Анатолійович, викладач: Я капаю якісь каплі, коли очі болять або червоні, але все рівно зір погіршується. Колись бачив далеко, а тепер окуляри беру.
Любов Василівна, пенсіонерка: Два тижні тому пройшла курси – зарядку для очей, але результату поки не бачу ніякого. Однак продовжую вести здоровий спосіб життя, вживаю мед та чорницю. Хірургічного втручання не хочу, бо 100% гарантії вони не дають.
Тетяна, підприємець: Капаю вітаміни для очей. Якщо постійно – стає краще, але інколи забуваю або не вистачає часу.
Геннадій, пенсіонер: Вправ жодних не роблю, бо людей поки-що бачу, можу читати, де написано великими літерами. А от, коли газету беру, то вдягаю окуляри. Я навіть не знаю далекозорість в мене чи короткозорість.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондент та редактор сайту Радіо Свобода

     

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG