Доступність посилання

ТОП новини

Міжнародний день боротьби з корупцією. Україні похвалитися нічим


Прага – Конвенція ООН із боротьби з корупцією була відкрита для підписання 9 грудня 2003 року. Цей день відзначають як міжнародний день дій проти цього суспільного лиха. 14 грудня 2005 року, після ратифікації конвенції 30-ю державою, вона стала обов’язковою для виконання її сторонами. На сьогодні підписали конвенцію близько 140 держав і ратифікували близько 80 країн, включно з Україною. Саме до цього дня «Трансперенсі Інтернешенел», неурядова організація з боротьби з корупцією, оприлюднила спеціальну доповідь, де йдеться про позитивних і негативних рекордсменів щодо масштабів цього лиха.

За так званим «індексом хабарництва» (Bribe Payers Index (BPI)), що його щороку підраховує «Трансперенсі Інтернешенел», серед 22 провідних світових держав-експортерів цього разу лідерами за масштабами корупції виявилися: Росія (вона має найнижчий індекс у 5,9 бала), Китай – 6,5 бала, Мексика – 6,6 та Індія – 6,8 бала.
Найвищі показники індексу, тобто – найменша корупція, у Бельгії та Канаді – по 8,8 бала і на третьому місці – Голландія з 8,7 балами із 10 можливих.
Загальний обсяг товарів, послуг і прямих іноземних інвестицій 22 країн із «індексу хабарництва» сягає 75 відсотків від світового обсягу в 2006 році.
У прес-релізі «Трансперенсі Інтернешенел» наголошено, що «чим вищий показник країни, тим нижча схильність компаній із вказаних держав до участі в хабарництві при комерції за кордоном».
Росія традиційно пасе задніх в «індексі хабарництва» і, за словами керівника російського центру «Трансперенсі Інтернешенел» Олени Панфілової, тут нічого нового немає.
Москва не підписала і не ратифікували конвенцію Організації економічної співпраці і розвитку з боротьби з підкупом іноземних державних чиновників при укладанні міжнародних угод. Ця держава, як кажуть самі російські експерти, немає чіткої системи норм, вимог і санкцій для компаній щодо ведення ними бізнесу як вдома, так і за кордоном.
Західні країни суворо карають хабарників
У США за активний і пасивний підкуп карають штрафом у потрійному розмірі хабара, або ж позбавленням волі на термін до 15 років. Подібні закони проти корупції діють в Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Великій Британії. У цих та інших індустріальних країнах діють суворі міри покарання за службове хабарництво, санкції міжнародних організацій проти корупційних діянь.
Представниця «Трансперенсі Інтернешенел» канадка Юґет Лабель каже, що «несправедливість, породжувана корупцією, має підштовхнути уряди до посилення діючих законів і норм щодо боротьби із хабарництвом, а компанії – до ухвалення ефективних програм протидії корупції».
У світі вважають корупцію одним із найнебезпечніших явищ, які загрожують існуванню прогресу, демократії і довіри між людьми. Особливих ударів корупція завдає країнам, які стають на шлях демократії і цивілізованого ринку.
Хоча України немає в «індексі корупції», тут справи не кращі, ніж у Росії
Україна ратифікувала Конвенцію ООН із боротьби з корупцією18 жовтня 2006 року. Але з того часу справи у боротьбі з корупцією на українських теренах лише погіршувалися. За даними «Трансперенсі Інтернешенел» показник корупції в Україні за рік «погіршився на два пункти» і складав на середину 2008 року 2,5 бала із 10 можливих. Індекс нижче 3 є показником «галопуючої корупції» в українській державі.
У «Трансперенсі Інернешенел» вважають, що «такий низький індекс сприйняття корупції в Україні свідчить про негативний імідж інституційної системи України і низьку інвестиційну привабливість її за кордоном.
Політична корупція і корупція в державних установах, непрозорість бюджетного менеджменту, повна корумпованість системи державних закупівель і хабарництва в податковій інспекції вважаються проблемами, які перебувають в критичному стані.
Лише за 11 місяців 2008 року, за даними з Києва, до кримінальної відповідальності за хабарництво притягнули 220 працівників податкової інспекції.
Особливо процвітає в Україні на всіх рівнях так зване «кумівство», яке набрало потворних масштабів і охопило всі владні структури в Україні.
(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG