Доступність посилання

ТОП новини
06 червня 2020, Київ 07:22

Саміт ЄС – тест на довіру


Саміт Ради ЄС у Брюсселі, 11 листопада 2008 р.

Брюссель – Європа у рецесії, але таки спробує підтвердити свої обіцянки зменшити на 20 відсотків шкідливі викиди до 2020 року. У четвері на саміті Ради ЄС, європейські лідери дискутували над так званим пакетом «енергія-клімат» та планом подолання наслідків фінансової кризи. Ці два суперечливі досьє разом із Лісабонською угодою – основні джерела напруги усередині Євросоюзу. Тому, нинішній саміт є своєрідним тестом на довіру між лідерами 27 країн-членів ЄС.

У перший день саміту, 11 грудня, голови держав та урядів обмінювалися думками, щоб визначитися та виробити якісь спільні позиції. Не слід забувати, що у 2005 році саме Франція відкинула європейську Конституцію, тож нині вона намагається компенсувати свою «провину» перед ЄС та навернути Лісабонську угоду на шлях остаточної ратифікації.
Без Лісабонської угоди Європа «беззуба»
Брюссель також останнім часом намагався тиснути на ірландських лідерів, щоб до кінця наступного року Ірландія провеле нове голосування щодо Лісабонської угоди. Експерти пояснюють, що без цього реформаторського документа Європа є «беззубою». Адже вона не має у своєму арсеналі жодних ефективних інструментів, щоб протистояти тиску США – з одного боку, і Росії – з іншого.
До того ж, після повного блокування Польщею та Італією кліматичного плану на останньому саміті у жовтні, нинішня спроба буде останньою за головування французького президента Ніколя Саркозі. У заявах європейських лідерів при вході до будинку Ради Євросоюзу відчувалося, що є деяка напруга, проте існує якесь компромісне рішення. Наприклад, міністр закордонних справ Фінляндії Александер Стуб був дуже оптимістичним, і казав, що він «переконаний, що Європа має показати шлях пакету енергії та кліматичних змін».
«Я також дуже оптимістичний щодо Лісабонської угоди і гадаю, що нині ми отримаємо надзвичайно добру новину. Надіюсь, що у листопаді наступного року вона набуде чинності, проте не забувайте, що я незмінний оптиміст», – зазначив керівник МЗС Фінляндії.
Проте, були й обережніші заяви, наприклад, англійського міністра закордонних справ Дейвіда Мілібенда, котрий наголошував на необхідності почути думку прем’єра Ірландії, чи румунського президента Траяна Басеску, який казав, що дискусії передбачаються нелегкі.
«Саркозі був енергійним, але малоефективним керманичем ЄС»
Слід визнати, що це півріччя, протягом якого Ніколя Саркозі довелося грати першу скрипку в політиці Євросоюзу, виявилося дуже складним. Незатверджена Лісабонська угода, банківсько-фінансова криза, кавказький конфлікт – Євросоюзу довелося балансувати між усіма цими проблемами та шукати вірні рішення.
На думку євродепутата від Франції П’єра Московічі, Ніколя Саркозі, навіть за своєї зовнішньої енергійності, не виявив особливої ефективності, навіть навпаки.
«Мені не сподобалася його манера владнання конфлікту між Росією та Грузією, – каже депутат Європарламенту. – Насамперед, через його підігравання російським лідерам Путіну та Медведєву, котрі поводять себе з абсолютно неприйнятною брутальністю. Саркозі проявив себе таким, як він є: енергійний, ультраперсоналізований, він відчув себе господарем Європи, навіть світу. До того ж, в ідеологічному й інтелектуальному плані він не завжди був послідовним».
Ентузіазм щодо східних партнерів
На порядку саміту також обговорення планів Європи у так званому напрямку «Східного партнерства». Ця ініціатива передбачає зближення Європи зі східними сусідами, зокрема із Україною. Проте питання зовнішньої політики лідери ЄС відклали на пізній вечір, адже основні питання саміту – економіка, клімат і Лісабонська угода. Може статися й так, що ініціативу «Східного партнерства» можуть затвердити навіть без особливого обговорення. Характерно, що після кавказького конфлікту увага до «Східного партнерства» значно зросла. Свідчення цього – ентузіазм, із яким останнім часом голова Єврокомісії неодноразово наголошував на бажанні співдружності зблизитися із сусідами на Сході Європи, зокрема, із Україною. Вочевидь, резолюції, які мали б ухвалити в п’ятницю, 12 грудня, міститимуть і вже затверджені Радою Євросоюзу директиви зі «Східного партнерства».
(Брюссель –Прага – Київ)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG