Ще торік, у червні, працівники ЛАЗу апелювали до місцевої влади, щоб та якось вплинула на власника підприємства, російського бізнесмена Ігоря Чуркіна, аби той виплатив людям заборгованість з зарплати за 2 місяці. Однак на сьогодні заборгованість уже становить більше 5 мільйонів гривень, а 3 мільйони ЛАЗ винен пенсійному фонду і постачальникам.
З 12 грудня до 26 січня працівників підприємства відправили у неоплачувану відпустку (у наказі дирекції звучить «неоплачуваний простій»). Але раптом 26 січня людей на територію заводу не впустили, пояснивши, що достатньо і 100 робітників, щоб ті доробили 12 автобусів. Для інших, мовляв, роботи немає.
Загалом на ЛАЗі працюють 1300 чоловік, 800 з яких – допоміжна служба. Відтак обурені, без грошей і роботи ЛАЗівці щоранку не пропускають на територію тих, для кого є праця. Водночас 300 осіб звернулися з позовами у суд про невиплату зарплати і уже майже 70 заяв розглянуті на користь позивачів.
«ЛАЗ свідомо руйнують»
Володимир Будзан працює на підприємстві головним конструктором. Він стверджує, що ЛАЗ випускає конкурентну продукцію, розробив проекти нових машин, є замовники не лише в Україні, а й за кордоном.
Львівськими автобусами і тролейбусами, які набагато дешевші, аніж європейські, зацікавились у Німеччині та Ірані.
Володимир Будзан каже, що на підприємстві відсутній менеджмент, а ще – бізнес-план. До слова, коли російський бізнесмен Ігор Чуркін у 2001 році придбав ЛАЗ, то увесь керівний склад персоналу прибув з Росії.
На думку працівника ЛАЗу, нині свідомо руйнують автомобілебудування в Україні: «З початку грудня ми чули від адміністрації підприємства, що ми ніяких грошей не отримаємо. Ми оббиваємо пороги обласної адміністрації, ради, прокуратури, але влада усім нам ніби то співчуває, а коли доходить до діла, то каже, що немає ніяких важелів впливу на власника», – зазначив Володимир Будзан.
Директор ЛАЗу звинувачує «групу людей»…
Російський власник не планує продавати ЛАЗ, повідомив директор підприємства Сергій Челяпін (він обіймає цю посаду з 1 жовтня 2008 року, його попередник втік у Росію): «Завод хоче піднятися і працювати, у нас є замовлення на ті автобуси, які стоять. Ми продамо їх і повертатимемо людям гроші. Я вважаю, що сьогодні є група зацікавлених осіб, які не хочуть, щоб підприємство запрацювало».
Сергій Челяпін не зміг назвати кількість автобусів і тролейбусів, які були виготовлені торік, як і скільки їх продали. Не зміг він відповісти, чому завод не розвивається. Робітники стверджують, що випустили 101 машину і жодної не було продано. Дирекція фінансову кризу на ЛАЗі пояснює тим, що місцеві органи влади, які є замовниками продукції, не розрахувались за автобуси і тролейбуси. Знову ж таки, банки не надають ЛАЗу кредити. А ще, за словами директора, чимало людей не мають роботи на підприємстві. Тому уже у лютому більше півтисячі працівників допоміжної служби скоротять.
Криза на автобусному почалась з 1991 року
Уже після 1991 року обсяги виробництва на ЛАЗі значно скоротились. Для порівняння: у 1989 році випустили більше 14000 машин, а в 1999 році – більше 230. Через важку фінансову ситуацію, ЛАЗ у 2001 році продали російському бізнесмену Ігорю Чуркіну (його брат Олег Чуркін купив «Чорноморський суднобудівний завод»). Львівський автомобільний завод перейменували на ЗАТ «Завод комунального транспорту».
Новий власник постійно наголошував про свої наполеонівські плани щодо випуску машин, а насправді завод не збільшував обсягів виробництва. За 7 років так і не змогли налагодити належний менеджмент, поліпшити добробут працівників. Сьогодні середня зарплата робітника, за словами директора, становить 775 гривень!..
Невдоволення працівників почалось уже в 2006 році. Тоді був підписаний договір з Львівською обласною адміністрацією про купівлю міських тролейбусів за рахунок обласного бюджету. Тодішній голова ОДА Петро Олійник пообіцяв посприяти, щоб «Нафтогаз України» придбав автобуси ЛАЗу.
Натомість підприємство мало розробити програму розвитку до 2010 року, створити додаткових 500 робочих місць, вкласти у розвиток 50 мільйонів гривень, у 2007 році почати будівництво житлового будинку для робітників. Жодне з зобов’язань донині невиконане.
Завод мав поставити НАК «Нафтогаз України» 150 автобусів, але ЛАЗ встановив вартість на 30 % більшу, відтак «Нафтогаз» відмовився від контракту. Фінансування на підприємство не надійшло, людям заборгували за 4 місяці зарплату. Працівники розпочали страйк і звернулися у Фонд держмайна з вимогою повернути підприємство у державну власність і перевірити законність щодо купівлі підприємства. Посадовці обіцяли розібратися у цій ситуації і перевірити як інвестори виконують свої зобов’язання…
Який же вихід для ЛАЗу бачить влада?
Коли працівники підприємства пригрозили масовими протестами, передали папку документів віце-прем’єру Іванові Васюнику, то зарухалась і місцева влада.
Голова Львівської ОДА Микола Кміть заявив, що Президент і Прем’єр-міністр знають про ситуацію на ЛАЗі, а Юлія Тимошенко має намір зустрітися з власником Ігорем Чуркіним і представниками трудового колективу.
Влада обіцяє, що спершу людям виплатять зарплату і вестиме переговори з російським підприємцем про відновлення виробництва чи продажу заводу тим, хто його дійсно розвиватиме.
Водночас прокуратура скасувала два накази про відправлення працівників у неоплачувану відпустку і має намір арештувати 12 одиниць техніки, яка є на заводі, щоб продати і скерувати гроші на виплату зарплати.
Сьогодні Микола Кміть приїхав на підприємство, щоб перевірити чи пропустять робітників на територію. Коли адміністрація дізналась про прибуття першої особи області, то людей впустили.
Однак, яким було здивування працівників, коли вони на підприємстві побачили власника заводу Ігоря Чуркіна, якого люди шукали через Генконсульство Росії у Львові.
Наразі колектив ЛАЗу домігся проведення зборів. Людям обіцяють поступово повертати заборгованість з зарплати.
З 12 грудня до 26 січня працівників підприємства відправили у неоплачувану відпустку (у наказі дирекції звучить «неоплачуваний простій»). Але раптом 26 січня людей на територію заводу не впустили, пояснивши, що достатньо і 100 робітників, щоб ті доробили 12 автобусів. Для інших, мовляв, роботи немає.
Загалом на ЛАЗі працюють 1300 чоловік, 800 з яких – допоміжна служба. Відтак обурені, без грошей і роботи ЛАЗівці щоранку не пропускають на територію тих, для кого є праця. Водночас 300 осіб звернулися з позовами у суд про невиплату зарплати і уже майже 70 заяв розглянуті на користь позивачів.
«ЛАЗ свідомо руйнують»
Володимир Будзан працює на підприємстві головним конструктором. Він стверджує, що ЛАЗ випускає конкурентну продукцію, розробив проекти нових машин, є замовники не лише в Україні, а й за кордоном.
Львівськими автобусами і тролейбусами, які набагато дешевші, аніж європейські, зацікавились у Німеччині та Ірані.
Володимир Будзан каже, що на підприємстві відсутній менеджмент, а ще – бізнес-план. До слова, коли російський бізнесмен Ігор Чуркін у 2001 році придбав ЛАЗ, то увесь керівний склад персоналу прибув з Росії.
На думку працівника ЛАЗу, нині свідомо руйнують автомобілебудування в Україні: «З початку грудня ми чули від адміністрації підприємства, що ми ніяких грошей не отримаємо. Ми оббиваємо пороги обласної адміністрації, ради, прокуратури, але влада усім нам ніби то співчуває, а коли доходить до діла, то каже, що немає ніяких важелів впливу на власника», – зазначив Володимир Будзан.
Директор ЛАЗу звинувачує «групу людей»…
Російський власник не планує продавати ЛАЗ, повідомив директор підприємства Сергій Челяпін (він обіймає цю посаду з 1 жовтня 2008 року, його попередник втік у Росію): «Завод хоче піднятися і працювати, у нас є замовлення на ті автобуси, які стоять. Ми продамо їх і повертатимемо людям гроші. Я вважаю, що сьогодні є група зацікавлених осіб, які не хочуть, щоб підприємство запрацювало».
Сергій Челяпін не зміг назвати кількість автобусів і тролейбусів, які були виготовлені торік, як і скільки їх продали. Не зміг він відповісти, чому завод не розвивається. Робітники стверджують, що випустили 101 машину і жодної не було продано. Дирекція фінансову кризу на ЛАЗі пояснює тим, що місцеві органи влади, які є замовниками продукції, не розрахувались за автобуси і тролейбуси. Знову ж таки, банки не надають ЛАЗу кредити. А ще, за словами директора, чимало людей не мають роботи на підприємстві. Тому уже у лютому більше півтисячі працівників допоміжної служби скоротять.
Криза на автобусному почалась з 1991 року
Уже після 1991 року обсяги виробництва на ЛАЗі значно скоротились. Для порівняння: у 1989 році випустили більше 14000 машин, а в 1999 році – більше 230. Через важку фінансову ситуацію, ЛАЗ у 2001 році продали російському бізнесмену Ігорю Чуркіну (його брат Олег Чуркін купив «Чорноморський суднобудівний завод»). Львівський автомобільний завод перейменували на ЗАТ «Завод комунального транспорту».
Новий власник постійно наголошував про свої наполеонівські плани щодо випуску машин, а насправді завод не збільшував обсягів виробництва. За 7 років так і не змогли налагодити належний менеджмент, поліпшити добробут працівників. Сьогодні середня зарплата робітника, за словами директора, становить 775 гривень!..
Невдоволення працівників почалось уже в 2006 році. Тоді був підписаний договір з Львівською обласною адміністрацією про купівлю міських тролейбусів за рахунок обласного бюджету. Тодішній голова ОДА Петро Олійник пообіцяв посприяти, щоб «Нафтогаз України» придбав автобуси ЛАЗу.
Натомість підприємство мало розробити програму розвитку до 2010 року, створити додаткових 500 робочих місць, вкласти у розвиток 50 мільйонів гривень, у 2007 році почати будівництво житлового будинку для робітників. Жодне з зобов’язань донині невиконане.
Завод мав поставити НАК «Нафтогаз України» 150 автобусів, але ЛАЗ встановив вартість на 30 % більшу, відтак «Нафтогаз» відмовився від контракту. Фінансування на підприємство не надійшло, людям заборгували за 4 місяці зарплату. Працівники розпочали страйк і звернулися у Фонд держмайна з вимогою повернути підприємство у державну власність і перевірити законність щодо купівлі підприємства. Посадовці обіцяли розібратися у цій ситуації і перевірити як інвестори виконують свої зобов’язання…
Який же вихід для ЛАЗу бачить влада?
Коли працівники підприємства пригрозили масовими протестами, передали папку документів віце-прем’єру Іванові Васюнику, то зарухалась і місцева влада.
Голова Львівської ОДА Микола Кміть заявив, що Президент і Прем’єр-міністр знають про ситуацію на ЛАЗі, а Юлія Тимошенко має намір зустрітися з власником Ігорем Чуркіним і представниками трудового колективу.
Влада обіцяє, що спершу людям виплатять зарплату і вестиме переговори з російським підприємцем про відновлення виробництва чи продажу заводу тим, хто його дійсно розвиватиме.
Водночас прокуратура скасувала два накази про відправлення працівників у неоплачувану відпустку і має намір арештувати 12 одиниць техніки, яка є на заводі, щоб продати і скерувати гроші на виплату зарплати.
Сьогодні Микола Кміть приїхав на підприємство, щоб перевірити чи пропустять робітників на територію. Коли адміністрація дізналась про прибуття першої особи області, то людей впустили.
Однак, яким було здивування працівників, коли вони на підприємстві побачили власника заводу Ігоря Чуркіна, якого люди шукали через Генконсульство Росії у Львові.
Наразі колектив ЛАЗу домігся проведення зборів. Людям обіцяють поступово повертати заборгованість з зарплати.
