Цій пісні, яка стала символом української пісенної лірики, минуло півстоліття. За спогадами сучасників, перші чотири рядки створив сам композитор, а мелодія пісні виникла і записана ним буквально за 15 хвилин. Слова Майбороди підхопив і теж блискавично завершив відомий український поет Андрій Малишко. І вже наступного дня «Пісню про рушник» співав Олександр Таранець.
За 50 років «Рушничок» облетів увесь світ, його виконували різними мовами. «Рідна мати моя» співали американські корифеї – темношкірий Поль Робсон і Джон Маккенеді, «азербайджанський соловей» Рашид Бейбутов і аристократ співу, естонець Георг Отс, еталон українського пісенного виконавства Дмитро Гнатюк і примадонна російської естради Алла Пугачова. Для українців, розкиданих по всьому світу, ця пісня стала образом самої України.
Пісні настільки ж достеменно українські, наскільки й загальнолюдські
Солоспіви Майбороди і Малишка і нині сприймаються як символи. Скажімо «Пісня про вчительку» чи пісня про кохання «Ми підем, де трави похилі», або про Київ «Білі каштани». Із книги спогадів дізнаємося, що знаменитий «Київський вальс» став відгуком на лист студентів Київського медичного інституту. Вони звернулися до Платона Майбороди з проханням створити пісню, яка б нагадувала їм про місто, де вони навчалися, про Дніпро, солов’їні ночі і їхню молодість.
За словами Бориса Олійника, магія пісень Платона Майбороди у тому, що вони настільки ж достеменно українські, наскільки й загальнолюдські.
(Київ–Прага)
За 50 років «Рушничок» облетів увесь світ, його виконували різними мовами. «Рідна мати моя» співали американські корифеї – темношкірий Поль Робсон і Джон Маккенеді, «азербайджанський соловей» Рашид Бейбутов і аристократ співу, естонець Георг Отс, еталон українського пісенного виконавства Дмитро Гнатюк і примадонна російської естради Алла Пугачова. Для українців, розкиданих по всьому світу, ця пісня стала образом самої України.
Пісні настільки ж достеменно українські, наскільки й загальнолюдські
Солоспіви Майбороди і Малишка і нині сприймаються як символи. Скажімо «Пісня про вчительку» чи пісня про кохання «Ми підем, де трави похилі», або про Київ «Білі каштани». Із книги спогадів дізнаємося, що знаменитий «Київський вальс» став відгуком на лист студентів Київського медичного інституту. Вони звернулися до Платона Майбороди з проханням створити пісню, яка б нагадувала їм про місто, де вони навчалися, про Дніпро, солов’їні ночі і їхню молодість.
За словами Бориса Олійника, магія пісень Платона Майбороди у тому, що вони настільки ж достеменно українські, наскільки й загальнолюдські.
(Київ–Прага)
