Доступність посилання

ТОП новини
20 Вересень 2019, Київ 15:22

Олександр Казулін: Ставлення Європи до режиму Лукашенка – це тест на демократію


Олександр Казулін.

Прага – Один із лідерів білоруської опозиції, керівник Білоруської соціал-демократичної партії «Громада», науковець, державний діяч і колишній політичний в’язень авторитарного режиму Олександр Казулін вважає пом’якшення у ставленні Заходу до влади Олександра Лукашенка передчасним і висловлює побоювання, що це лише зашкодить демократії в Білорусі. Олександр Казулін в інтерв’ю Радіо Свобода наголосив, що у політичному плані в його країні мало що змінилося у бік демократизації життя.

– Диктатура як була, так і залишилася. Але пан Лукашенко зараз почав вирішувати якісь аспекти, які на виду – це такі собі сигнальні моменти. Ну, наприклад, зареєстрували рух «За свободу» Олександра Мілінкевича. Але в інших опозиційних організацій є великі проблеми з цим. З одного боку, у нас реєструють рух «За свободу», чи недавно відбувся з’їзд християнської демократії, з’їзд Союзу поляків, а це те, що хвилює Європу. А на рівні низовому, навпаки, репресії й політичні переслідування, брутальність у ставленні лише посилились. Злегка підфарбовується фасад, але влада навіть не має бажання фасад цей змінювати, не кажучи вже про внутрішню складову. Тобто, про інституційні, системні зміни в Білорусі не йдеться.

– А може Європа хоче своїми кроками назустріч Мінську змусити Олександра Лукашенка піти на ще більшу лібералізацію режиму?

– Ви знаєте, 15 років європейської політики не призвели до жодного успіху. І навряд чи за півроку диктатор так сильно змінився. Не від доброго життя пан Лукашенко шукає допомоги і співпраці в Європі. І виникає такий дуже цікавий аспект: коли Лукашенко ослаблений, а у нього на сьогодні, за соціологічними дослідженнями, всього лише близько 30 відсотків підтримки, в умовах наростання соціальних потрясінь (всі експерти прогнозують, що пік припаде на осінь) - і разом з тим європейці погоджуються на ведення переговорів із Лукашенком без будь-яких умов. Це нас дуже хвилює. І, звичайно, виникає питання про кулуарність переговорів і про якусь змову чи торг. Найголовніше питання, яке хвилює сьогодні всіх нас: що стоїть на першому місці – європейські цінності чи цей жорсткий прагматизм, економічні бізнес-інтереси, те що сьогодні йменується «реальна політика». І, природно, ми хотіли б почути на це ясну і чітку відповідь.

– Днями посол Великої Британії у Мінську заявив, що його країна підтримує участь Білорусі у програмі ЄС «Східне партнерство». І в травні очікується приїзд Олександра Лукашенка до Праги, де представники ЄС обговорюватимуть шляхи здійснення цієї програми. Як Ви це розцінюєте?

– Ця програма має більше моральний аспект, моральний характер. Звичайно, що ми всі підтримуємо входження Білорусі до програми «Східне партнерство». Але виникає запитання – на яких умовах? Чи просто без будь-яких умов? Із приїздом пана Лукашенка до Праги, в річницю 20-річчя Празької весни, виникає дуже серйозний моральний аспект такого візиту. І чи не зраджується цим цілий народ, який кидають на догоду корисливим інтересам. Це питання дуже серйозно хвилює нас. Очевидно, що демократія повністю капітулює перед диктатурою, якщо пан Лукашенко приїде до Праги.

– Як Ви розцінюєте події в Україні і їхній вплив на ситуацію в Білорусі?

– Можу вам сказати, що події в Україні дуже сильно впливають на Білорусь. Тому що той розгардіяш, який відбувається в Україні, він дуже сильно впливає на європейців. І вони кажуть, що ось скільки вкладено зусиль в Україну, а результат, кажучи словами Черномирдіна, зовсім ніякий. Тобто, хотіли як ліпше, а вийшло, як завжди. Тому, на жаль, приклад України є не дуже позитивним з точки зору ухвалення рішення щодо Білорусі. Хоча я сподіваюся, що Україна мусить пройти цей дуже тяжкий шлях демократичного розвитку і вже наступна президентська кампанія тут у цьому році вона все-таки повинна все розподілити по своїх місцях. І я дуже вірю, що Україна все ж таки стане тим світочем, і тим реальним, нормальним і дуже позитивним прикладом. І європейці переконаються в тому, що зусилля, які були вкладені, не були марними.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Дивитись коментарі (2)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG