Виглядає, що офіційний Мінськ нарешті прорвав міжнародну ізоляцію, яка тривала понад 10 років. Минулого місяця Білорусь відвідав Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана. А цього місяця до Мінська прибуде з візитом єврокомісар із зовнішніх стосунків Беніта Ферреро-Вальднер. До Білорусі приїздили також делегації Ради Європи, Європарламенту, урядовці, омбудсмени з окремих країн ЄС.
Таке враження, що європейські політики хочуть компенсувати брак контактів із офіційним Мінськом, який був раніше. До жовтня минулого року тривала офіційна заборона Брюсселя на такі контакти. Після того як в Білорусі випустили на волю політв’язнів, цю заборону було знято.
Наразі Брюссель розглядає Білорусь як одного з потенційних учасників своєї програми «Східне Партнерство». Чи дійсно запросять Білорусь до цієї програми, стане зрозуміло на травневому саміті ЄС у Празі. Підготовкою до цього рішення й викликані ці чисельні візити із Брюсселя до Мінська. Білоруська влада позитивно ставиться і до діалогу з ЄС, і до програми «Східне Партнерство».
США наразі очікують і нічого не міняють стосовно Білорусі
Проте з іншим провідним гравцем на міжнародному полі – Сполученими Штатами – у Білорусі особливої активізації взаємин не помітно. Днями держдепартамент США заявив, що нічого не міняє у своїй політиці стосовно Білорусі. МЗС Білорусі також відмовилось від «позитивних прогнозів» щодо взаємин із Вашингтоном.
Білорусь та США досі не можуть поновити рівень дипломатичного представництва – у Вашингтоні та Мінську наразі перебувають не посли, а тимчасові повірені в справах, до мінімуму обмежена і кількість дипломатів в обох посольствах.
Однією з причин цього, на думку мінського політолога Олексія Караля, є традиційний антиамериканізм офіційного Мінська, а також більш принципове ставлення Вашингтона до подій в Білорусі.
«Позиція Америки завжди відрізнялася від позиції ЄС своєю більш послідовною лінією, де від Мінська вимагаються дії крок за кроком, і відповіді на кожен крок. Такої відповіді з боку Білорусі наразі не відбувається», – зазначає Олексій Караль.
За словами представників білоруського МЗС, на поступки, перш за все, мають піти США, які раніше запровадили візові та фінансові обмеження стосовно білоруського керівництва, а також економічні санкції проти концерну «Бєлнафтахім», близького до Олександра Лукашенка. Економічні санкції США наразі призупинені на 3 місяці. Що буде далі, залежить в тому числі і від розвитку взаємин Білорусі та ЄС.
Тимчасовий повірений у справах США в Білорусі Джонатан Мур заявив Радіо Свобода, що США продовжують координувати свою політику стосовно Білорусі з Євросоюзом.
«Ми будемо чекати майбутнього рішення ЄС щодо санкцій на адресу Білорусі, чекатимемо рішень на саміті Євросоюзу в Празі в травні цього року та будемо далі мати тісний діалог з Європою стосовно Білорусі», – сказав Джонатан Мур.
За його словами, для повного скасування санкцій США проти офіційного Мінська останньому не потрібно йти на якісь поступки Вашингтону, а потрібно те, чого вимагає і багато громадян Білорусі: вільні вибори, свобода ЗМІ та зібрань, дотримання прав людини.
(Мінськ – Прага – Київ)
Таке враження, що європейські політики хочуть компенсувати брак контактів із офіційним Мінськом, який був раніше. До жовтня минулого року тривала офіційна заборона Брюсселя на такі контакти. Після того як в Білорусі випустили на волю політв’язнів, цю заборону було знято.
Наразі Брюссель розглядає Білорусь як одного з потенційних учасників своєї програми «Східне Партнерство». Чи дійсно запросять Білорусь до цієї програми, стане зрозуміло на травневому саміті ЄС у Празі. Підготовкою до цього рішення й викликані ці чисельні візити із Брюсселя до Мінська. Білоруська влада позитивно ставиться і до діалогу з ЄС, і до програми «Східне Партнерство».
США наразі очікують і нічого не міняють стосовно Білорусі
Проте з іншим провідним гравцем на міжнародному полі – Сполученими Штатами – у Білорусі особливої активізації взаємин не помітно. Днями держдепартамент США заявив, що нічого не міняє у своїй політиці стосовно Білорусі. МЗС Білорусі також відмовилось від «позитивних прогнозів» щодо взаємин із Вашингтоном.
Білорусь та США досі не можуть поновити рівень дипломатичного представництва – у Вашингтоні та Мінську наразі перебувають не посли, а тимчасові повірені в справах, до мінімуму обмежена і кількість дипломатів в обох посольствах.
Однією з причин цього, на думку мінського політолога Олексія Караля, є традиційний антиамериканізм офіційного Мінська, а також більш принципове ставлення Вашингтона до подій в Білорусі.
«Позиція Америки завжди відрізнялася від позиції ЄС своєю більш послідовною лінією, де від Мінська вимагаються дії крок за кроком, і відповіді на кожен крок. Такої відповіді з боку Білорусі наразі не відбувається», – зазначає Олексій Караль.
За словами представників білоруського МЗС, на поступки, перш за все, мають піти США, які раніше запровадили візові та фінансові обмеження стосовно білоруського керівництва, а також економічні санкції проти концерну «Бєлнафтахім», близького до Олександра Лукашенка. Економічні санкції США наразі призупинені на 3 місяці. Що буде далі, залежить в тому числі і від розвитку взаємин Білорусі та ЄС.
Тимчасовий повірений у справах США в Білорусі Джонатан Мур заявив Радіо Свобода, що США продовжують координувати свою політику стосовно Білорусі з Євросоюзом.
«Ми будемо чекати майбутнього рішення ЄС щодо санкцій на адресу Білорусі, чекатимемо рішень на саміті Євросоюзу в Празі в травні цього року та будемо далі мати тісний діалог з Європою стосовно Білорусі», – сказав Джонатан Мур.
За його словами, для повного скасування санкцій США проти офіційного Мінська останньому не потрібно йти на якісь поступки Вашингтону, а потрібно те, чого вимагає і багато громадян Білорусі: вільні вибори, свобода ЗМІ та зібрань, дотримання прав людини.
(Мінськ – Прага – Київ)
