Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2019, Київ 18:49

Роми в Україні: особливості, традиції та стереотипи


За даними останнього перепису, в Україні мешкають майже 48 тисяч ромів (менше 1% від усього населення), але самі ж лідери циганських громад називають цифри від 200 до 400 тисяч. В основному представники ромської національності мешкають на Закарпатті, в Одеській та Донецькій областях і в Криму. Сьогодні циганський народ, або ж, як вони самі себе називають, роми відзначають свій Міжнародний день. Як їм вдалося упродовж століть зберегти свою мову, традиції, культуру? Як живеться сучасним ромам в Україні? Які існують стереотипи у сприйнятті цього народу? На які етнічні групи розшаровується циганська спільнота? Чи замислювались роми про створення своєї держави?

Історія поширення

Вони вийшли з Індії понад 1000 років тому і за кілька століть розселилися по всьому світу. Зараз їх налічується до 10 мільйонів.
На українські землі роми прийшли приблизно в 15 столітті, говорить історик Василь Яблонський. Вони переселилися сюди з країн Південної і Центральної Європи, і ставлення корінного народу до кочівників було швидше доброзичливим, ніж ворожим. А в радянський час циган почали активно залучати до колгоспів. «Вони залишались найбільш волелюбним народом. Їхній спосіб життя йшов урозріз з радянським розумінням тотального закріпачення та контролю. З одного боку – показували театр ромів у Москві та пісні, а з іншого – жорсткі переслідування, в тому числі за відсутність прописки, за мобільний спосіб життя».

Риси національного характеру


Щедрість, гостинність, вірність сімейним традиціям – це риси національного характеру ромів, зазначає Наталя Варакута, голова товариства ромських жінок. Шлюби з представниками інших національностей для циганів - виняток, і саме тому упродовж тривалого часу їм вдається зберігати мову і культурні традиції. «Якщо якась людина приїжджає з іншої країни, то вона шукає готель, де зупинитися. А ром - завжди знайде іншого рома, завжди його зрозуміє. Віросповідання залежить від місця проживання. Наприклад, багато з кримських рома – мусульмани. Основна маса їх в Україні - православні».

В Україні мешкає кілька етнічних груп ромів, зазначає Наталія Варакута, голова товариства ромських жінок. Найчисленніші серед них серви, котляри, лаварі, плащуни, крими. Традиційно роми проживають невеликими громадами і переважно уникають контактів з корінним населенням, стверджує заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Олександр Майборода. «Про окрему державу вони ніколи не ставили питання. Вони живуть за інерцією. У них своя психологія. Вони намагаються не втручатися у суспільне й політичне життя навколишнього оточення, щоб не спровокувати до себе негативне ставлення та не привертати до себе особливої уваги. Через те їхні потреби обмежені найпростішими речами і через те вони не дуже опікуються освітою дітей. Їм потрібен авторитет із середовища ромів, який би їх тягнув».

Такими авторитетами у ромів були циганські барони - найавторитетніші, найрозумніші представники нації. За словами Ігоря Крикунова, керівника циганського театру «Романс», у 16-17 століттях грамоти на баронство видавали європейські королі. Тепер це вже радше елемент циганстького фольклору. «У нас авторитет, звичайно, чоловіка. Але я відчуваю, що в циган – матріархат, тому що ставлення до жінки і її роль у родині – це дуже велика справа. Тут, в Україні, цигани святкують Різдво, Великдень і День Святого Петра, тому що цигани вважають його своїм покровителем».

Закарпаття — єдина область в Україні, де роми проживають компактно


На Закарпатті ромів понад 14 тисяч, хоча керівники циганських громад кажуть, насправді цю цифру можна збільшити втричі. Попри всі намагання влади, неурядових організацій та міжнародних фондів, життя ромського населення залишається нелегким, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.

Вузенька вуличка в ужгородському мікрорайоні «Радванка» - тут живуть роми. Низькі, переважно дерев’яні чи глині будиночки, необлаштовані смітники, купи напівголих веселих дітлахів граються поміж собак та котів, поряд з цим перуть та безпосередньо на гілках дерев чи огорожах вивішують свій нехитрий одяг жінки ромської національності. Їм тут живеться нелегко: ні води, ні каналізації, ні тепла, ні якісних харчів. Через це суттєві проблеми зі здоров’ям, розповідає терапевт Марія Ганич. «Реєструються випадки туберкульозу та гепатиту. Для жінок характерний високий рівень гінекологічних захворювань».

Керівник громадської організації «Романі Яг» Аладар Адам стверджує, що тільки на Закарпатті ромів близько 50 тисяч, а по всій країні - не менше 200 тисяч. Проте називати себе ромами представники цієї національності не поспішають, і цьому є кілька причин. Найперша - чимало ромів не мають паспортів. А от найбільша проблема в тім, що люди не хочуть або ж бояться ідентифікувати себе як роми, бо тоді в них набагато більше шансів не знайти роботу та отримати неприємності від посадовців та правоохоронців.

З огляду на таку ситуацію, відділ у справах національностей Закарпатської ОДА нещодавно провів роботу з вивчення зайнятості ромського населення, більшу частину зареєстрували, чималій кількості зробили паспорти. Але результати дослідження вкрай неприємні: 80 % ромів не працюють, з них на обліку в центрах зайнятості заледве десята частина. У Закарпатській облдержадміністрації розповідають, що ромські діти навчаються в 127 школах області, але занадто мала частина з них здобувають бодай неповну середню освіту, розповідає завідувач сектору відділу національностей Закарпатської ОДА Любов Петришина. «Із класу в 20 дітей хіба що 5-6 доходять до випускного класу».

З позаминулого року на Закарпатському обласному телебаченні створена й працює редакція передач ромською мовою, виходять у світ ромські підручники.

Роми найменш інтегровані у суспільство

З усіх національних меншин роми найменш інтегровані у суспільство, стверджує Олена Макарова, заступник директора Інституту демографії і соціологічних досліджень. І ця відокремленість часто є причиною настороженого, а часом і ворожого ставлення суспільства до циган. «Чим більше вони інтегровані, чим більше вони прагнуть бути зайнятими тими видами діяльності, що й основний контингент, тим і краще до них ставлення. У таких ромів і вищий рівень освіченості, і кращі заробітки, і вищий рівень життя».

За даними опитування громадської думки, яке проводив Інститут соціології Національної академії наук у 2002 році, ступінь толерантності українців до ромів вчені оцінили у 22 бали (зі 100 можливих). Тобто, середньостатистичний українець згоден їх терпіти як туристів, гостей України, і не сприймає ромів як повноправних громадян.


Що Ви знаєте про циганський народ і як ставитеся до його представників?
Віра Іванівна, бухгалтер: Я не знаю, коли вони тут з’явилися. Я не знаю їхніх традицій. Але знаю, що роми не піддаються ніякій владі. Я лояльно до них ставлюся.
Едуард, диктор: Стереотип склався такий, що цигани обмаюють людей. Але музика в них класна, гарний фольклор і цікава культура.
Ніна Миколаївна, пенсіонерка: Ставитися до будь-якого народу потрібно з любов’ю. Циганський народ відрізняється своїм бажанням жити в повній свободі.
Володимир Федорович, безробітний: Роми потребують благоустрою та впорядкування життя. Я не зустрічав поганого ставлення до циган.
Надія, студентка: Я знаю, що роми – кочівники і живуть у багатьох країнах. Але українці, як нація, ставляться до ромів негативно.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондент та редактор сайту Радіо Свобода

     

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG