Спершу «Пляжний бунт» підняли мешканці курортного містечка Алупки. Два тижні тому ініціативна група місцевих мешканців організувала мітинг протесту проти забудови пляжів. І вже після нього натовп рушив до моря, дорогою зносячи паркани. Першим постраждало приватне володіння з кількома охоронцями, які не змогли нічого вдіяти під натиском людей у шортах, але з кувалдами і ломами. До місцевих мешканців приєдналися і приїжджі курортники. У результаті були зруйновані всі металеві конструкції, що перекривали вихід до міського пляжу, а головний лікар та начальник охорони санаторії «Гірське сонце» отримали незначні травми.
За тиждень подібна «революційна акція» відбулася на одному з пляжів Великої Ялти, де місцеві мешканці теж знесли паркан. Тут обійшлося без бійок, бо до жителів Полікурівської Слобідки приєдналося чимало курортників, а також місцеві журналісти. Учасники акції «звільнили» таким чином пляж санаторії імені Сеченова, який багато років не обслуговувався і був украй занедбаним, а тепер у нього з’явився новий господар з новими планами. Ініціатори акції протесту заявили, що їхні дії були показовими і вони мають намір продовжити знесення парканів, якщо власники та орендатори пляжів не відкриють вільний доступ до моря.
Всі визнають – проблема є, але як її розв’язати?
Несподівано протестувальників підтримав мер Ялти Сергій Брайко, який заявив, що на ялтинських пляжах не має бути парканів. Ще більше здивувала заява заступника прокурора Криму Таміли Дробицької. Та сказала журналістам, що місцеві жителі можуть ламати паркани, якими комерсанти перекривають підходи до пляжів. «Треба ламати паркани. Я й сама свого часу ламала. І будемо наполягати і домагатися відкриття пляжів», – заявила заступник кримського прокурора «Дзеркалу тижня».
І Сергій Брайко, і Таміла Дробицька визнають, що проблема доступу до пляжів гостра для всіх приморських населених пунктів Криму. Останнім часом стала поширеною практика, коли пляжі здаються в довготривалу оренду й орендатори забудовують їх елітним житлом або ж готелями. У деяких містечках Південного узбережжя Криму уже не залишилося жодного громадського пляжу і жодного відкритого підходу до моря. Втім, поки що ні правоохоронці, ні місцева влада не можуть запропонувати вихід із ситуації, що загрожує соціальним вибухом.
Справа в тому, що частина місцевих мешканців виживає за рахунок прийому під час курортного сезону «диких» туристів. Якщо в населеному пункті немає вільного виходу на пляжі, то кількість неорганізованих відпочивальників різко знижується, а значить, знижуються і доходи місцевих жителів.
Тим часом кримські мас-медіа повідомили про новий «пляжний» скандал. Виявилося, що 30 соток пляжу в Алупці, які 2001 року отримала для «місіонерської діяльності» Кримська єпархія УПЦ Московської Патріархії, остання передала в суборенду комерційній фірмі. А та – іншій фірмі, а потім ще іншій. Тепер на місці пляжу «Торговий дім «Ярославль» планує якесь будівництво, пляж закритий, там виставлена цілодобова охорона.
(Сімферополь – Київ – Прага)
За тиждень подібна «революційна акція» відбулася на одному з пляжів Великої Ялти, де місцеві мешканці теж знесли паркан. Тут обійшлося без бійок, бо до жителів Полікурівської Слобідки приєдналося чимало курортників, а також місцеві журналісти. Учасники акції «звільнили» таким чином пляж санаторії імені Сеченова, який багато років не обслуговувався і був украй занедбаним, а тепер у нього з’явився новий господар з новими планами. Ініціатори акції протесту заявили, що їхні дії були показовими і вони мають намір продовжити знесення парканів, якщо власники та орендатори пляжів не відкриють вільний доступ до моря.
Всі визнають – проблема є, але як її розв’язати?
Несподівано протестувальників підтримав мер Ялти Сергій Брайко, який заявив, що на ялтинських пляжах не має бути парканів. Ще більше здивувала заява заступника прокурора Криму Таміли Дробицької. Та сказала журналістам, що місцеві жителі можуть ламати паркани, якими комерсанти перекривають підходи до пляжів. «Треба ламати паркани. Я й сама свого часу ламала. І будемо наполягати і домагатися відкриття пляжів», – заявила заступник кримського прокурора «Дзеркалу тижня».
І Сергій Брайко, і Таміла Дробицька визнають, що проблема доступу до пляжів гостра для всіх приморських населених пунктів Криму. Останнім часом стала поширеною практика, коли пляжі здаються в довготривалу оренду й орендатори забудовують їх елітним житлом або ж готелями. У деяких містечках Південного узбережжя Криму уже не залишилося жодного громадського пляжу і жодного відкритого підходу до моря. Втім, поки що ні правоохоронці, ні місцева влада не можуть запропонувати вихід із ситуації, що загрожує соціальним вибухом.
Справа в тому, що частина місцевих мешканців виживає за рахунок прийому під час курортного сезону «диких» туристів. Якщо в населеному пункті немає вільного виходу на пляжі, то кількість неорганізованих відпочивальників різко знижується, а значить, знижуються і доходи місцевих жителів.
Тим часом кримські мас-медіа повідомили про новий «пляжний» скандал. Виявилося, що 30 соток пляжу в Алупці, які 2001 року отримала для «місіонерської діяльності» Кримська єпархія УПЦ Московської Патріархії, остання передала в суборенду комерційній фірмі. А та – іншій фірмі, а потім ще іншій. Тепер на місці пляжу «Торговий дім «Ярославль» планує якесь будівництво, пляж закритий, там виставлена цілодобова охорона.
(Сімферополь – Київ – Прага)
