Традиційні елементи одежі мусульман не вперше постають у центрі дискусій французьких політиків. Носіння хіджабу (спеціальної легкої хустки) у державних навчальних закладах тут заборонили ще у 2004 році. Це викликало чималі хвилювання мусульманської спільноти і навіть стало причиною погроз офіційному Парижу з боку ісламських екстремістів.
Наразі мішенню адміністрації французького президента стала і паранджа, – спеціальний одяг, що повністю закриває обличчя й тіло жінок-мусульманок. Усі релігії, включно з ісламом, повинні поважатися, але носіння паранджі – це нетолерантно і принизливо, каже Ніколя Саркозі.
«Проблема паранджі – це не релігійна проблема, – заявив президент Франції, – Це проблема свободи та гідності жінок. Паранджа не є релігійною ознакою. Це ознака прислуговування та приниження. Заявляю привселюдно: їй не буде місця на території Франції, ми не можемо погодитися з тим, що в нашій країні можуть бути жінки-в’язні, відрізані від соціального життя та позбавлені ідентичності. Це не сумісне з ідеєю Французької республіки щодо жіночої гідності».
«Не соромтеся захищати наші цінності» – Саркозі
Президент Франції додав, що парламент у цьому питанні має покласти крапку. При цьому Саркозі зауважив: не слід забувати, що «ми не повинні соромитися наших цінностей та боятися їх захищати».
Проте, справа боротьби із паранджею доволі складна та потребує особливих методів та організації, каже французький держсекретар із питань сім’ї Надін Морано.
«Я не думаю, що ці жінки самі добровільно та охоче вирішують носити паранджу тут, у Франції, – зазначає вона. – Тому ми розглянемо всі сторони цього феномену, аби знайти найкращі методи у відповідь. До того ж, не хотілося б, щоб ці жінки через наші закони опинилися зачинені у чотирьох стінах у їхніх помешканнях».
Представники мусульманських громад, зокрема, президент французької Ради мусульман Мохаммед Муссауі, стримано і з розумінням відреагували на ініціативи пана Саркозі.
Депутат у хустці-хіджаб
Тим часом, нейтралітету відносно релігійних переконань та символів вимагають не лише у Франції. У сусідів-бельгійців між політиками останнім часом точаться дискусії щодо носіння хусток жінками-мусульманками, котрі працюють на державних посадах. Приводом для цього стала поява жінки-депутата, 26-річної Магінур Оздемір, яка щойно стала членом парламенту від партії християн-демократів. Ця молода бельгійка турецького походження користується чималою популярністю у своєму окрузі, де вона протягом трьох років працювала у регіональній адміністрації. Проте, її поява у парламенті з хусткою-хіджаб викликала різку реакцію у таборі її політичних опонентів.
Депутат від партії «Рух за реформи» Дені Дюкарм зазначає: «Вона вже обрана депутатом і має право зайняти своє місце у парламенті. З боку виборчого закону – все гаразд. Тепер парламент повинен обговорити деякі правила своєї організації через цей випадок. Вони стосуватимуться не лише ісламу, а й усіх культів та релігій».
За підрахунками деяких агенцій, у Франції на сьогодні нараховується близько 5 мільйонів мусульман. А в Бельгії, за деякими оцінками, проживає понад 400 тисяч практикуючих прихильників ісламу.
(Брюссель – Прага – Київ)
Наразі мішенню адміністрації французького президента стала і паранджа, – спеціальний одяг, що повністю закриває обличчя й тіло жінок-мусульманок. Усі релігії, включно з ісламом, повинні поважатися, але носіння паранджі – це нетолерантно і принизливо, каже Ніколя Саркозі.
«Проблема паранджі – це не релігійна проблема, – заявив президент Франції, – Це проблема свободи та гідності жінок. Паранджа не є релігійною ознакою. Це ознака прислуговування та приниження. Заявляю привселюдно: їй не буде місця на території Франції, ми не можемо погодитися з тим, що в нашій країні можуть бути жінки-в’язні, відрізані від соціального життя та позбавлені ідентичності. Це не сумісне з ідеєю Французької республіки щодо жіночої гідності».
«Не соромтеся захищати наші цінності» – Саркозі
Президент Франції додав, що парламент у цьому питанні має покласти крапку. При цьому Саркозі зауважив: не слід забувати, що «ми не повинні соромитися наших цінностей та боятися їх захищати».
Проте, справа боротьби із паранджею доволі складна та потребує особливих методів та організації, каже французький держсекретар із питань сім’ї Надін Морано.
«Я не думаю, що ці жінки самі добровільно та охоче вирішують носити паранджу тут, у Франції, – зазначає вона. – Тому ми розглянемо всі сторони цього феномену, аби знайти найкращі методи у відповідь. До того ж, не хотілося б, щоб ці жінки через наші закони опинилися зачинені у чотирьох стінах у їхніх помешканнях».
Представники мусульманських громад, зокрема, президент французької Ради мусульман Мохаммед Муссауі, стримано і з розумінням відреагували на ініціативи пана Саркозі.
Депутат у хустці-хіджаб
Тим часом, нейтралітету відносно релігійних переконань та символів вимагають не лише у Франції. У сусідів-бельгійців між політиками останнім часом точаться дискусії щодо носіння хусток жінками-мусульманками, котрі працюють на державних посадах. Приводом для цього стала поява жінки-депутата, 26-річної Магінур Оздемір, яка щойно стала членом парламенту від партії християн-демократів. Ця молода бельгійка турецького походження користується чималою популярністю у своєму окрузі, де вона протягом трьох років працювала у регіональній адміністрації. Проте, її поява у парламенті з хусткою-хіджаб викликала різку реакцію у таборі її політичних опонентів.
Депутат від партії «Рух за реформи» Дені Дюкарм зазначає: «Вона вже обрана депутатом і має право зайняти своє місце у парламенті. З боку виборчого закону – все гаразд. Тепер парламент повинен обговорити деякі правила своєї організації через цей випадок. Вони стосуватимуться не лише ісламу, а й усіх культів та релігій».
За підрахунками деяких агенцій, у Франції на сьогодні нараховується близько 5 мільйонів мусульман. А в Бельгії, за деякими оцінками, проживає понад 400 тисяч практикуючих прихильників ісламу.
(Брюссель – Прага – Київ)
