Запровадження суворої цензури, придушення демонстрацій та арешти активістів залишили багатьох іранців із невеликим вибором щодо способів, як донести своє обурення і незгоду до однодумців в Ірані та по всьому світу.
Іранський журналіст Хосейн Бастані, який працює поза межами своєї країни, в інтерв’ю іранській редакції Радіо Свобода (Радіо Фарда) зазначив, що займатися незалежною журналістикою в його країні стало просто неможливо.
«Для незалежної журналістики не залишилося місця. Якщо до того тиску, що був, додати новий та ще й посилення цензури, то ви побачите, що вони повністю унеможливили будь-яку незалежну журналістику», – каже Хоссейн Бастані.
Одним із найбільш неочікуваних способів протесту є виголошення релігійного гасла «Господь великий», що лунає нині у нічному Тегерані. Також, як і 30 років тому під час Ісламської революції, Тегераном лунає гасло «Смерть диктаторові».
Сигнали автомобілів, зелені стрічки, інтернет...
А вдень у Тегерані та інших містах Ірану можна побачити автомобілі з увімкненими фарами, що сигналять один одному. А з вікон квартир та дахів будинків вивішені зелені стрічки та повітряні кульки. Бо зелений – це не лише священний колір ісламу, але і колір виборчої кампанії опозиційного кандидата на президентських виборах Мір Хосейна Мусаві. Також з’явився і самвидав по-іранськи: підпільно надруковані газети та статті з інтернету.
Такі газети, як «Сабз» (у перекладі «Зелений»), «Калеме Сабз» («Зелений світ») та «Хіябан» («Вулиця»), які мають і сторінки в інтернеті, стають важливим джерелом інформації про протестний рух не лише для іранців, але і для тих, хто їм співчуває по цілому світі.
У вівторок американські правозахисні групи звернулися до міжнародної спільноти із закликом не припиняти критики на адресу іранської влади у зв’язку з її придушенням інакодумства та протестів.
(Прага – Київ)
Іранський журналіст Хосейн Бастані, який працює поза межами своєї країни, в інтерв’ю іранській редакції Радіо Свобода (Радіо Фарда) зазначив, що займатися незалежною журналістикою в його країні стало просто неможливо.
«Для незалежної журналістики не залишилося місця. Якщо до того тиску, що був, додати новий та ще й посилення цензури, то ви побачите, що вони повністю унеможливили будь-яку незалежну журналістику», – каже Хоссейн Бастані.
Одним із найбільш неочікуваних способів протесту є виголошення релігійного гасла «Господь великий», що лунає нині у нічному Тегерані. Також, як і 30 років тому під час Ісламської революції, Тегераном лунає гасло «Смерть диктаторові».
Сигнали автомобілів, зелені стрічки, інтернет...
А вдень у Тегерані та інших містах Ірану можна побачити автомобілі з увімкненими фарами, що сигналять один одному. А з вікон квартир та дахів будинків вивішені зелені стрічки та повітряні кульки. Бо зелений – це не лише священний колір ісламу, але і колір виборчої кампанії опозиційного кандидата на президентських виборах Мір Хосейна Мусаві. Також з’явився і самвидав по-іранськи: підпільно надруковані газети та статті з інтернету.
Такі газети, як «Сабз» (у перекладі «Зелений»), «Калеме Сабз» («Зелений світ») та «Хіябан» («Вулиця»), які мають і сторінки в інтернеті, стають важливим джерелом інформації про протестний рух не лише для іранців, але і для тих, хто їм співчуває по цілому світі.
У вівторок американські правозахисні групи звернулися до міжнародної спільноти із закликом не припиняти критики на адресу іранської влади у зв’язку з її придушенням інакодумства та протестів.
(Прага – Київ)
