На засіданні Комітету з питань економічної співпраці українсько-російської міждержавної комісії, яке відбулося у квітні, Україна та Росія домовилися до 15 липня укласти новий довготерміновий контракт на поставки ядерного палива для українських АЕС. Тоді були такі плани: українська сторона закуповуватиме у Росії збагачений уран, а російська сторона допоможе збудувати в Україні завод із виробництва ядерного палива за російськими технологіями. Проте скидається, що у ці терміни вкластися не вдасться.
За інформацією газети «Дело», підписання контракту перенесене. Проте у Мінпаливенерго цю інформацію не підтверджують, але й не спростовують.
«Давайте дочекаємося 15 числа. Зараз ідуть переговори», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода прес-секретар міністерства ПЕК Ді Фент.
Однозначної відповіді не дали і в «Енергоатомі».
«Робота зараз триває над контрактом. Переговори ведуться», – говорить Ганна Кухта, начальник відділу зв’язків зі ЗМІ «Енергоатому».
Угода з компанією «ТВЕЛ» підписана вчасно не буде, вважає директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін. Хоча, зазначає він, є інформація, що всі матеріали готові, і раніше вона навіть була парафована. А відтермінування її пов’язане із будівництвом заводу.
«Російська сторона намагається пов’язати постачання палива з іншими питаннями – це будівництво заводу з фабрикації ядерного палива в Україні та, можливо, участь України у збагаченні урану на російському заводі у місті Ангарськ», – каже експерт.
Ринок ядерного палива можливий
Наразі єдиним постачальником ядерного палива на українські АЕС є російська компанія «ТВЕЛ». Контракт із нею був укладений 1997 року, і діє він до 2010 року включно. Підписанню цього документа передував відповідний тендер, переможцем якого стала саме російська компанія.
Розмови ж про необхідність диверсифікації ринку ядерного палива, як і ринку газу, в Україні ведуться давно. Однак, на відміну від газового ринку, який де-факто відсутній (єдиним постачальником газу в Україну є російський «Газпром», інших варіантів немає), ринок ядерного палива існує. Альтернативою російської компанії «ТВЕЛ», може стати американська компанія Westinghouse, з якою у березні минулого року Україна підписала контракт. Документом передбачається постачання ядерного палива у 2011-15 роках для забезпечення щорічного планового перезавантаження не менше трьох енергоблоків системи ВВЕР-1000. Інші 12 мають завантажуватися твелівським. Після укладення цієї угоди представники Партії регіонів називали її «небезпечним експериментом та політичною акцією».
Тест на Westinghouse
Компанія Westinghouse має почати поставки ядерного палива в Україну лише у випадку успішного завершення проекту кваліфікації, а також отримання «Енергоатомом» ліцензії на промислову експлуатацію американських тепловидільних збірок (ТВЗ) від державного комітету ядерного регулювання України.
Тестові випробування американського ядерного палива розпочалися у 2005 році. Тоді компанія Westinghouse за кошти уряду США поставила на Південноукраїнську АЕС шість ТВЗ. Протягом трьох років вони експлуатувалися у тестовому режимі. Наприкінці ж минулого року у прес-службі «Енергоатому» відрапортували, що американське ядерне паливо випробування пройшло. «За підсумками експлуатації зауважень не виявлено», – заявляв директор департаменту роботи з ядерним паливом та радіоактивними відходами «Енергоатому» Георгій Распопін.
А от для того, щоб отримати ліцензію, американське ядерне паливо має пройти апробацію на всіх реакторах, каже в інтерв’ю Радіо Свобода уповноважений Президента України з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
«До 2011 року повністю має бути завершена адаптація. Що ж стосується співвідношення показників «ціна-якість-ефективність», то це абсолютно конкурентноздатне паливо», – зазначає Соколовський.
За підрахунками експертів, паливо компанії Westinghouse обходитиметься Україні приблизно на 25% дорожче, ніж «твелівське». Зважаючи на те, що на українських атомних станціях стоять реактори російського виробництва, то щоб їх завантажувати американським чи європейським ядерним паливом, потрібно дещо переробити реакторну зону. А для цього потрібні час та кошти, заявив Радіо Свобода директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Валерій Кухар.
«Треба переробляти так звані «хвостовики», які відбирають пару, – каже він. – Тому що «вестінгазіузівські» збірки дещо відрізняються від «твелівських». Якщо російське паливо сьогодні задовольняє концерн «Енергоатом» за якістю і ціною, то давайте його завантажувати, тому що воно сьогодні дійсно буде дешевшим. Для того, щоб використовувати паливо, яке пропонує Westinghouse, треба провести невелике, проте конструктивне доопрацювання».
Проте, на переконання пана Кухаря, використання палива компанії Westinghouse у перспективі може стати реальним джерелом диверсифікації.
Репутація Westinghouse «підмочена»?
Використання палива компанії Westinghouse мало негативний досвід на реакторах російського виробництва на АЕС «Темелін» у Чехії та «Ловійса» у Фінляндії. Там були виявлені проблеми із паливом у системі управління захисту. І в результаті міжнародного тендеру у 2006 році на постачання ядерного палива на чеську «Темелін» та фінську «Ловійсу» виграла російська компанія «ТВЕЛ».
Із 2010 року Чехія має перейти на російське ядерне пальне для своєї головної атомної станції «Темелін». Контракт буде діяти до 2020 року. Речник Чеської енергетичної компанії «ЧЕЗ» (ČEZ) Ева Новакова визнає, що компанія Westinghouse мала проблеми на «Темеліні», але наголошує, що технічні проблеми компанія «досить успішно розв’язувала».
На запитання Радіо Свобода, чому американці програли тендер росіянам, Ева Новакова відповіла: «Тендер виграла компанія «ТВЕЛ» тому, що її пропозиція була ліпшою з усіх боків. Технічні параметри і норми у сфері безпеки мусили дотримуватися всі, хто хотів постачати паливо для «Темеліну».
Оглядач провідної чеської економічної газети «Гоподаржске новіни» Ондржей Соукуп сказав Радіо Свобода, що тут на перший план вийшло питання ціни.
«Російське ядерне паливо виявилося суттєво дешевшим, ніж паливо компанії Westinghouse, – зазначає Ондржей Соукуп. – Крім цього, угода було частиною ширшого пакету. Компанія «ТВЕЛ» та інші російські структури у той час збиралися купити завод у місті Плзень із виробництва атомного обладнання (Škoda JS ) і запропонували велику скидку на ядерне паливо. Водночас чеські аналітики у сфері безпеки дійшли висновку, що, якби настали великі проблеми у чесько-російських відносинах, то Росія не стала б тиснути на Чехію з цього боку, бо ядерне паливо упродовж кількох місяців можна замовити з інших джерел».
Разом з тим чеські спостерігачі визнають, що після угоди з компанією «ТВЕЛ» енергетична залежність Чехії від Росії зросла.
Westinghouse чи «ТВЕЛ»: хто отримає право будувати завод?
Проте сьогодні питання диверсифікації для України, та, власне, і домовленостей із Росією та США, полягають не стільки у тому, хто зараз постачатиме ядерне паливо, як у будівництві заводу, який би його виробляв. Саме це сьогодні викликає найбільшу дискусію. Усі експерти сходяться на тому, що будувати його потрібно. От тільки хто реалізуватиме цей проект?
На початку місяця у ЗМІ з’явилася інформація, що буцімто компанія Westinghouse вирішила питання із керівництвом України про будівництво заводу під Білою Церквою. Проте, на переконання Володимира Саприкіна, це є провокацією тих, хто проти, щоб завод будували американці. «У Білій Церкві найбільш сильний екологічний рух, – каже він. – Отже, це зроблено спеціально, щоб спровокувати екологів на фантомну боротьбу невідомо з чим».
Володимир Саприкін сподівається, що плани співпраці американців із Україною в атомній галузі допоможе прояснити візит до Києва віце-президента США Джозефа Байдена, він запланований на 21 липня.
Критики такої співпрці кажуть, що Президент Ющенко лобіює інтереси американців. Але в Секретаріаті Президента кажуть – питання будівництва заводу відкрите.
«Сьогодні опрацьовуються різні пропозицій, як з російської, так і з американської сторін. Хто запропонує кращі умови, той і переможе у тендері», – зазначає Богдан Соколовський.
А от на думку радника прем’єр-міністра з енергетичних питань Олександра Гудими, зважаючи на нинішню ситуацію, доцільніше було б, якби його будувала компанія «ТВЕЛ».
«З огляду на те, що у нас реактори російського виробництва, було б непогано, якби для того типу реакторів ми мали «твелівський» завод ядерного палива», – зазначає Гудима.
За його словами, контракт на будівництво заводу з виробництва ядерного палива має бути підписаний до кінця цього року. А ще одним джерелом диверсифікації, на думку радника прем’єра, може стати будівництво нових реакторів неросійського виробництва, які б завантажувалися ядерним паливом третіх країн.
Утім, економіка, зокрема енергетика, в Україні переплетені з політикою. І зважаючи на те, що президентська кампанія в Україні фактично стартувала, очікувати якихось конкретних рішень до завершення виборів не доводиться.
(Київ – Прага)
За інформацією газети «Дело», підписання контракту перенесене. Проте у Мінпаливенерго цю інформацію не підтверджують, але й не спростовують.
«Давайте дочекаємося 15 числа. Зараз ідуть переговори», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода прес-секретар міністерства ПЕК Ді Фент.
Однозначної відповіді не дали і в «Енергоатомі».
«Робота зараз триває над контрактом. Переговори ведуться», – говорить Ганна Кухта, начальник відділу зв’язків зі ЗМІ «Енергоатому».
Угода з компанією «ТВЕЛ» підписана вчасно не буде, вважає директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін. Хоча, зазначає він, є інформація, що всі матеріали готові, і раніше вона навіть була парафована. А відтермінування її пов’язане із будівництвом заводу.
«Російська сторона намагається пов’язати постачання палива з іншими питаннями – це будівництво заводу з фабрикації ядерного палива в Україні та, можливо, участь України у збагаченні урану на російському заводі у місті Ангарськ», – каже експерт.
Ринок ядерного палива можливий
Наразі єдиним постачальником ядерного палива на українські АЕС є російська компанія «ТВЕЛ». Контракт із нею був укладений 1997 року, і діє він до 2010 року включно. Підписанню цього документа передував відповідний тендер, переможцем якого стала саме російська компанія.
Розмови ж про необхідність диверсифікації ринку ядерного палива, як і ринку газу, в Україні ведуться давно. Однак, на відміну від газового ринку, який де-факто відсутній (єдиним постачальником газу в Україну є російський «Газпром», інших варіантів немає), ринок ядерного палива існує. Альтернативою російської компанії «ТВЕЛ», може стати американська компанія Westinghouse, з якою у березні минулого року Україна підписала контракт. Документом передбачається постачання ядерного палива у 2011-15 роках для забезпечення щорічного планового перезавантаження не менше трьох енергоблоків системи ВВЕР-1000. Інші 12 мають завантажуватися твелівським. Після укладення цієї угоди представники Партії регіонів називали її «небезпечним експериментом та політичною акцією».
Тест на Westinghouse
Компанія Westinghouse має почати поставки ядерного палива в Україну лише у випадку успішного завершення проекту кваліфікації, а також отримання «Енергоатомом» ліцензії на промислову експлуатацію американських тепловидільних збірок (ТВЗ) від державного комітету ядерного регулювання України.
Тестові випробування американського ядерного палива розпочалися у 2005 році. Тоді компанія Westinghouse за кошти уряду США поставила на Південноукраїнську АЕС шість ТВЗ. Протягом трьох років вони експлуатувалися у тестовому режимі. Наприкінці ж минулого року у прес-службі «Енергоатому» відрапортували, що американське ядерне паливо випробування пройшло. «За підсумками експлуатації зауважень не виявлено», – заявляв директор департаменту роботи з ядерним паливом та радіоактивними відходами «Енергоатому» Георгій Распопін.
А от для того, щоб отримати ліцензію, американське ядерне паливо має пройти апробацію на всіх реакторах, каже в інтерв’ю Радіо Свобода уповноважений Президента України з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
«До 2011 року повністю має бути завершена адаптація. Що ж стосується співвідношення показників «ціна-якість-ефективність», то це абсолютно конкурентноздатне паливо», – зазначає Соколовський.
За підрахунками експертів, паливо компанії Westinghouse обходитиметься Україні приблизно на 25% дорожче, ніж «твелівське». Зважаючи на те, що на українських атомних станціях стоять реактори російського виробництва, то щоб їх завантажувати американським чи європейським ядерним паливом, потрібно дещо переробити реакторну зону. А для цього потрібні час та кошти, заявив Радіо Свобода директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Валерій Кухар.
«Треба переробляти так звані «хвостовики», які відбирають пару, – каже він. – Тому що «вестінгазіузівські» збірки дещо відрізняються від «твелівських». Якщо російське паливо сьогодні задовольняє концерн «Енергоатом» за якістю і ціною, то давайте його завантажувати, тому що воно сьогодні дійсно буде дешевшим. Для того, щоб використовувати паливо, яке пропонує Westinghouse, треба провести невелике, проте конструктивне доопрацювання».
Проте, на переконання пана Кухаря, використання палива компанії Westinghouse у перспективі може стати реальним джерелом диверсифікації.
Репутація Westinghouse «підмочена»?
Використання палива компанії Westinghouse мало негативний досвід на реакторах російського виробництва на АЕС «Темелін» у Чехії та «Ловійса» у Фінляндії. Там були виявлені проблеми із паливом у системі управління захисту. І в результаті міжнародного тендеру у 2006 році на постачання ядерного палива на чеську «Темелін» та фінську «Ловійсу» виграла російська компанія «ТВЕЛ».
Із 2010 року Чехія має перейти на російське ядерне пальне для своєї головної атомної станції «Темелін». Контракт буде діяти до 2020 року. Речник Чеської енергетичної компанії «ЧЕЗ» (ČEZ) Ева Новакова визнає, що компанія Westinghouse мала проблеми на «Темеліні», але наголошує, що технічні проблеми компанія «досить успішно розв’язувала».
На запитання Радіо Свобода, чому американці програли тендер росіянам, Ева Новакова відповіла: «Тендер виграла компанія «ТВЕЛ» тому, що її пропозиція була ліпшою з усіх боків. Технічні параметри і норми у сфері безпеки мусили дотримуватися всі, хто хотів постачати паливо для «Темеліну».
Оглядач провідної чеської економічної газети «Гоподаржске новіни» Ондржей Соукуп сказав Радіо Свобода, що тут на перший план вийшло питання ціни.
«Російське ядерне паливо виявилося суттєво дешевшим, ніж паливо компанії Westinghouse, – зазначає Ондржей Соукуп. – Крім цього, угода було частиною ширшого пакету. Компанія «ТВЕЛ» та інші російські структури у той час збиралися купити завод у місті Плзень із виробництва атомного обладнання (Škoda JS ) і запропонували велику скидку на ядерне паливо. Водночас чеські аналітики у сфері безпеки дійшли висновку, що, якби настали великі проблеми у чесько-російських відносинах, то Росія не стала б тиснути на Чехію з цього боку, бо ядерне паливо упродовж кількох місяців можна замовити з інших джерел».
Разом з тим чеські спостерігачі визнають, що після угоди з компанією «ТВЕЛ» енергетична залежність Чехії від Росії зросла.
Westinghouse чи «ТВЕЛ»: хто отримає право будувати завод?
Проте сьогодні питання диверсифікації для України, та, власне, і домовленостей із Росією та США, полягають не стільки у тому, хто зараз постачатиме ядерне паливо, як у будівництві заводу, який би його виробляв. Саме це сьогодні викликає найбільшу дискусію. Усі експерти сходяться на тому, що будувати його потрібно. От тільки хто реалізуватиме цей проект?
На початку місяця у ЗМІ з’явилася інформація, що буцімто компанія Westinghouse вирішила питання із керівництвом України про будівництво заводу під Білою Церквою. Проте, на переконання Володимира Саприкіна, це є провокацією тих, хто проти, щоб завод будували американці. «У Білій Церкві найбільш сильний екологічний рух, – каже він. – Отже, це зроблено спеціально, щоб спровокувати екологів на фантомну боротьбу невідомо з чим».
Володимир Саприкін сподівається, що плани співпраці американців із Україною в атомній галузі допоможе прояснити візит до Києва віце-президента США Джозефа Байдена, він запланований на 21 липня.
Критики такої співпрці кажуть, що Президент Ющенко лобіює інтереси американців. Але в Секретаріаті Президента кажуть – питання будівництва заводу відкрите.
«Сьогодні опрацьовуються різні пропозицій, як з російської, так і з американської сторін. Хто запропонує кращі умови, той і переможе у тендері», – зазначає Богдан Соколовський.
А от на думку радника прем’єр-міністра з енергетичних питань Олександра Гудими, зважаючи на нинішню ситуацію, доцільніше було б, якби його будувала компанія «ТВЕЛ».
«З огляду на те, що у нас реактори російського виробництва, було б непогано, якби для того типу реакторів ми мали «твелівський» завод ядерного палива», – зазначає Гудима.
За його словами, контракт на будівництво заводу з виробництва ядерного палива має бути підписаний до кінця цього року. А ще одним джерелом диверсифікації, на думку радника прем’єра, може стати будівництво нових реакторів неросійського виробництва, які б завантажувалися ядерним паливом третіх країн.
Утім, економіка, зокрема енергетика, в Україні переплетені з політикою. І зважаючи на те, що президентська кампанія в Україні фактично стартувала, очікувати якихось конкретних рішень до завершення виборів не доводиться.
(Київ – Прага)
