Доступність посилання

Лідери Ічкерії у вигнанні і промосковська влада Чечні хочуть провести Світовий конгрес чеченців


Ахмед Закаєв і Дукваха Абдурахманов (зліва) під час спільної прес-конференції. Лондон, 12 серпня 2009 р.
Ахмед Закаєв і Дукваха Абдурахманов (зліва) під час спільної прес-конференції. Лондон, 12 серпня 2009 р.

Прага – Оголошено, що представники чеченської влади у вигнанні, з одного боку, і чільники промосковської, чинної в Грозному, адміністрації – з іншого, домовилися цими днями у Лондоні провести цього року Світовий конгрес чеченців. Чи можна очікувати від цього конгресу консолідації чеченського народу? Чи це буде ще одна спроба підтримати «похмурий» імідж Рамзана Кадирова, призначеного Москвою президентом Чечні?

Ахмед Закаєв, глава уряду у вигнанні раніше проголошеної Республіки Ічкерія, оголосив у середу, що він і спікер підтриманого Москвою парламенту Чечні Дукваха Абдурахманов досягли згоди про скликання Світового конгресу чеченців. «Ми домовилися про необхідність скликання такого Світового конгресу з метою створення умов для об’єднаної політичної платформи», – зазначив Закаєв.

Консультації двох сторін почалися за згодою Москви ще два місяці тому. Два попередніх раунди перемов відбулися в норвезькій столиці Осло під патронатом норвезького бізнесмена Івара Амундсена. Ні Закаєв, ні Абдурахманов не розкрили того, які ж проблеми обговорювалися цього разу у Лондоні. Вони також нічого не сказали про причетність чи непричетність до переговорів лідера чеченського збройного спротиву Доку Умарова, який раніше не лише проігнорував звернення Закаєва щодо призупинення збройних вилазок до 1 серпня, а й заявив, що він не буде довіряти жодній мирній ініціативі з Москви. Щоправда, Абдурахманов у середу в Лондоні назвав цю заяву Умарова «чисто символічною».

Наступний Світовий конгрес чеченців – дві різні програми?

Також нічого конкретного не відомо про порядок денний майбутнього Світового конгресу чеченців, і заяви учасників цих переговорів досить суперечливі. Якщо Закаєв сподівається на консолідацію чеченців, то Абдурахманов попередив, що рішення цього громадського форуму не є обов’язковими для виконання владою у Грозному: «Нашому урядові не обов’язково погоджуватися на виконання кожного з пунктів рішень цього громадського форуму».

Заява Абдурахманова може бути розцінена й так, що Грозний розглядає цей конгрес, як підтвердження намагань промосковської влади налагодити зв’язки з громадськістю і підсилити «розуміння в Чечні, що люди тут вже мають національного лідера – Рамзана Кадирова».

Директор Північнокавказької редакції Радіо Свобода Аслан Дукаєв, який був у Лондоні під час останніх консультацій сторін, вважає, що вони «мають різні, можливо навіть протилежні програми щодо майбутнього форуму». Дукаєв також каже, що прокремлівські організатори намагатимуться використати конгрес для просування політики Кадирова і спостерігати, хто «за», а Закаєв намагатиметься привернути увагу до чеченського конфлікту, який зараз нагадує одну зі стадій громадянської війни. Дукаєв також вважає, що режиму Кадирова терміново необхідний якийсь громадський успіх, особливо, на тлі низки останніх убивств активістів у ділянці захисту прав людини в Чечні, що викликали широкий осуд на Заході.

«Кадиров має серйозні проблеми зі своїм іміджем, бо у всіх куточках світу, серед іншого, його критики переважно порушують проблему саме цих убитих», – зазначив Аслан Дукаєв.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG