Доступність посилання

ТОП новини

Юлія Тимошенко як учениця диктатора Каддафі (європейська преса)


Прага – Європейська преса продовжує аналізувати політичну й економічну ситуації в Україні і зазначає, що, мабуть, не від добра українські політики шукають підтримки в одіозного лівійського режиму. Оглядачі також звертають увагу на те, що частина невдоволених іноземних кредиторів висунула перед «Нафтогазом України» вимогу повернути гроші до 6 вересня і це загрожує українській компанії дефолтом.

Британська «Індепендент» відзначила, що лише найбільш одіозні світові диктатори, на кшталт зімбабвійця Мугабе, венесуельського Чавеса та суданського Башира, прибули привітати такого ж одіозного лівійського диктатора Муаммара Каддафі з 40-річчям перебування при владі в Тріполі. Фактично всі європейські лідери відмовилися від запрошення прибути на це свято, на «створену тут величезну антизахідну вісь», і лише «Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко була однією з перших, хто привітав Каддафі. Манірна і гарненька з її укладеною косою, вона виглядала як учениця, котра отримує шкільну нагороду». «Індепендент» також іронізує, що присутність Юлії Тимошенко «була однією з розгадок того, чому решта світу ще терпить «скажену собаку Рональда Рейгана» на Середньому Сході. Принаймні, одна половина українського політичного істеблішменту з відчаєм намагається позбутися енергетичної залежності з боку Росії та політичних пут, нав’язаних цим». Газета вказує на вимушеність самого Каддафі із-за фінансових міркувань співпрацювати з нафтовими магнатами світу і наголошує, що у цій країні, де все залежить від одного полковника, не діють ніякі нормальні дипломатичні правила й зобов’язання. «Індепендент» нагадує, як західні держави всіляко намагалися позбутися цього одіозного диктатора, зокрема, й про можливу участь Великої Британії у фінансуванні замаху на Каддафі у 1996 році. Серед нечисленних регіональних лідерів на урочистостях із 40-річчя приходу до влади Каддафі внаслідок силового перевороту в Тріполі, як пише «Індепендент», була й прем’єр-міністр України, бо ця держава, як зазначила британська газета, «дуже хоче підтримувати зв’язки з багатою на нафту Лівією».

Російська ж «Нєзавісімая ґазєта» прогнозує, що намагання Юлії Тимошенко шукати «запасний лівійський шлях» може призвести до зіткнення «інтересів Москви й Тріполі» на українських теренах. Бо, з одного боку, уряд у Києві обіцяє Москві режим сприяння у приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ), а з другого – використовує це як «приманку» для лівійського диктатора. Російське видання не виключає, що такі дії Києва викличуть «невдоволення російських компаній в Україні». «Нєзавісімая ґазєта» також вважає, що така поведінка Тимошенко робить непередбачуваними її переговори з Путіним у жовтні в Харкові, де «може бути гучний успіх» або ж «приголомшливий провал, який посилює позиції конкурентів».

Впливова «Файненшел Таймз» інформує, що український уряд найняв для реструктуризації майже двох мільярдів боргів «Нафтогазу» відому швейцарську фірму «Credit Suisse». Газета також вважає, що переговори з реструктуризації, «як очікується, будуть дуже жорсткими», бо є група інвесторів, котрі обіцяють заблокувати цей процес. Окрім того, як повідомляється, «Нафтогазу» необхідно знайти гроші, щоб до 7 серпня розрахуватися за газ із Росією. «Файненшел Таймз» також вважає, що продовження переговорів Києва з МВФ щодо наступного траншу кредиту залежить від виконання Україною пунктів «кардинальних реформ, включно з підвищенням споживчих цін на газ до ринкового рівня».

Російська «Время новостей» наголошує, що «Нафтогаз» нібито мусить негайно погасити, у зв’язку з порушенням кредитних зобов’язань, кредитний борг банку «Standard Bank London», який виставив таку вимогу по своєму 200-мільйонному кредиту ще 6 серпня, термін погашення закінчується у п’ятницю. Російське видання наголошує, що у разі невиплати «Нафтогазом» цього боргу «факт дефолту буде визнаний як такий».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG