Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 21:17

ЄС профінансує добудову нафтогону Одеса-Броди до польського Плоцька? (Огляд європейської преси)


Generic – A photo of International and Russian newspapers, Prague, 17Jun2009

Лондон – Серед сьогоднішніх публікацій у європейській пресі, котрі привертають увагу, стаття про можливе додаткове фінансування з боку ЄС проекту добудови українського нафтогону Одеса-Броди до польського міста Плоцька, а також матеріали про відставку уряду Румунії за кілька днів до президентських виборів у цій країні та блокування президентом Чехії ратифікації Лісабонської угоди ЄС.

Польський щоденник Rzeczpospolita пише, що польське підприємство, яке планує добудову українського нафтогону Одеса-Броди до Плоцька, може одержати близько 175 мільйонів доларів фінансування від ЄС. Проте, як пише видання, «це не означає, що реалізація цього проекту розпочнеться». Згідно із джерелами газети, початкова угода, що підтверджує надання фондів ЄС на проект добудови нафтогону з Бродів до польського кордону, буде готова вже цього місяця. Цю інвестицію Європейського Союзу призначено для посилення енергобезпеки, бо, якщо проект буде реалізований, він уможливить імпорт каспійської нафти до Європи в обхід Росії. А відразу після підписання остаточної угоди можливою є виплата коштів, але невідомо, чи це буде взагалі і коли саме можуть підписати цю остаточну угоду, зазначає польське видання. Гроші ЄС мають бути виділені об’єднанню Sarmatia, що готує пакет інвестицій. Та для їх одержання Sarmatia мала б завершити конкретні приготування, мати остаточний інвестиційний проект і дозвіл на будівництво. А для цього потрібна ухвала всіх п’яти акціонерів об’єднання щодо початку будівництва і міжнародне порозуміння щодо цього. Rzeczpospolita вважає, що досягти всього цього ще нинішнього року є малоймовірним. Обов’язковою умовою початку будівництва має бути впевненість, що будуть постачальники нафти з регіону Каспійського моря та її покупці в ЄС і не лише польські нафтопереробні заводи. Газета зазначає, що хоча проект обговорюється вже 10 років і його реалізацію підтримує ЄС, рішення про початок робіт і досі не ухвалене.

Опозиція в Румунії висловила вотум недовіри урядові меншості, що складається з ліберальних демократів та соціал-демократів на чолі із прем’єр-міністром Емілем Боком. У листопаді в Румунії відбудуться президентські вибори, і щоденник Adevărul наголошує на потребі швидких дій: «Проблема у тому, щоб знайти нову більшість – менш негативну, ніж перша. Це правда, що до виборів лише пара тижнів, але Румунія не може собі дозволити чекати на них. Вона не може йти далі на автопілоті або жити з проміжним урядом. Потрібний діалог, зокрема між гідними довіри урядовими партнерами. Для президентських виборів потрібна повністю легітимна виконавча влада. Хто ж визнає результати виборів під наглядом уряду, що існує лише на папері?»

Чехія ризикує втратити свого уповноваженого в Європейському Союзі, якщо її президент Вацлав Клаус не підпише Лісабонської угоди ЄС. Клаус є останньою перепоною на шляху ратифікації документа в усіх країнах Євросоюзу. Його позицію критикує естонське видання Eesti Päevaleht: «Перед Європейським Союзом стоїть багато викликів: серед них – конкурентоспроможність економіки, зміна клімату, імміграція. Але ці проблеми не можна вирішити, якщо окремі держави та їхні лідери натискатимуть на гальма через свої короткозорі причини, або намагатимуться використати ситуацію на власну користь під час переговорів. Саме так, як це нині робить Клаус, вимагаючи гарантій, що не буде ніяких відшкодувань судетським німцям в обмін на ратифікацію ним угоди».

(Лондон – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG