Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 05:48

Вікові дерева України потребують захисту


Дуб Шевченка у Києві. Вік більше 400 років, висота 15 м, обхват стовбура 4,50 м

Київ – Тисячі старих дерев України, які мають історичну й природну цінність, потерпають від вандалізму, хвороб і неконтрольованого потоку туристів, повідомляють громадські організації та екологічні експерти. Причина – відсутність охоронного статусу в більшості «лісових гігантів». Тим часом Мінприроди заявляє, що зараз формується реєстр старих дерев України, який має вирішити проблему на загальнодержавному рівні.

У 1859 році, перебуваючи в Києві, Тарас Шевченко любив відпочити під старезним дубом, який мистецтвознавці впізнають і на деяких його малюнках.

Зараз дереву понад 500 років, його можна побачити поруч із філією Національного музею Шевченка, відомою, як «Хата на Пріорці». Проте дерево досі не має охоронного статусу, а отже, може бути знищене, говорить голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

«Дерево досі не отримало заповідного статусу, через опір місцевої влади. Київзеленбуд замість того, щоб дбати про нього, підпирати нижні гілки – обрізав їх. Гілки падали, видираючи величезні шматки стовбура», говорить еколог.

Дуби-велетні беззахисні проти вандалізму


Підтверджує факти вандалізму стосовно до легендарного дуба і директор філії музею «Хата на Пріорці» Надія Наумова.

«Його справді обрізали, причому теж екологи навіть говорили, що це дереву на користь! Куди ми тільки не зверталися, щоб надати дереву заповідний статус, – каже вона. – Врешті самі виготовили табличку, де написали слова Шевченка і повідомлення, що дерево має історичну цінність. Але все одно все це, вибачте, обписали матюками!»

Дуб Залізняка, 2009 р.
Ситуація з «дубом Шевченка» – типова для українських старих дерев, вважають екологи. Так, за інформацією Київського еколого-культурного центру, 1400-літній «дуб Залізняка» на Черкащині служить місцем для проведення чемпіонатів із дереволазіння, а деякий час туристи обдирали з нього кору на сувеніри та лікування. 2000-літня олива у Ялті навіть не огороджена, і туристи витоптують землю довкола неї. Від такого поводження декілька років тому загинув легендарний Запорізький дуб. Якщо сьогодні Україна має близько 20 дерев, старших за тисячу років, то в найближчі роки їхня кількість може зменшитися.

Історичним деревам – заповідний статус і турбота

Врятувати зелених патріархів має реєстр старих дерев України, який створюється за наказом міністра охорони навколишнього природного середовища та з ініціативи громадськості, заявляє заступник міністра Микола Мовчан.

«Є наказ упродовж року обстежити стан вікових дерев, надати їм статус ботанічних та природних пам’яток, обстеження й пломбування дупел, профілактика шкідників, удобрювання, створення грозозахисних споруд, щоб дерева не розбивало грозою…», – зазначає пан Мовчан.

За його словами, в Україні вже взято під охорону 2600 дерев, в остаточному реєстрі їх буде понад 5 тисяч. Проте навіть у такому разі заповідних дерев в Україні виявиться в 10-12 разів менше, аніж у Німеччині, Польщі чи іншій західній державі, де вони є основою для розвитку туристичної інфраструктури.

Така відчутна різниця пов’язана з низькою екологічною культурою суспільства, яка шкодить пам’яткам природи навіть більше, аніж відсутність охоронного статусу, говорить доцент Національного університету біоресурсів та природокористування, керівник програми «Знамениті та історичні дерева України» Анатолій Кушнір.

«Має бути певний культурний елемент, – наголошує він. – Аншлаги, охоронні таблички, де б розповідалося про ці дерева. Це має зупинити частину тих, хто витоптує землю, лізе на дерева, обдирає кору. Чесно сказати, в Україні такі запобіжні засоби мають лише деякі дерева».

Фахівці запевняють, що захист вікових дерев практично не потребує бюджетних коштів. Набагато більше важать увага територіальних органів влади та підтримка місцевих громад.

(Київ – Прага)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG