Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 15:26

Прага – Ще не минуло й двох років після проголошення грандіозних планів російського газового монополіста «Газпрому», за якими йшлося про світове панування цього енергетичного гіганта. Але сьогодні ситуація значно змінилася. Світова фінансова й економічна криза вдарила і по Росії. Кремль почав вести мову про модернізацію економіки і відхід від безмежного експорту сировини. Що ж буде далі з планами Кремля щодо «енергетичного завоювання світу»? Чи не може повторитися історія 70-х років, коли СРСР зазнав економічного краху базованої на нафті та газі радянської економіки?

Стейсі Клоссон, експерт із американського Центру імені Вудро Вільсона, вважає, що російська енергетична політика та її головне знаряддя – «Газпром» переживають нині не найкращі часи та й перспектива цих кремлівських енергетичних планів також туманна. Американський експерт нагадує: «Лише близько півтора року назад Росія малювала чудове майбутнє для «Газпрому», що його капіталізація перевищить 1 трильйон доларів до 2015 року та акції компанії будуть в обігу на нью-йоркській Фондовій біржі».

Але ситуація з капіталами «Газпрому» на сьогодні зовсім інша. Чистий прибуток компанії знизився майже наполовину у 2009 році. І з’явилася низка нових факторів, котрі ставлять під сумніви продовження панування російського газового монополіста.

Міжнародне агентство з енергетики оприлюднило прогнози щодо падіння у найближчі 10 років світового попиту на блакитне паливо і відповідне зниження цін на нього. Це дуже непокоїть Росію, яка планує міцніше прив’язати Європу до свого газу, нині європейці вже на 20 відсотків залежні від російського постачання. Тим більше, що Кремль у час, коли Європа шукає альтернативні шляхи газового постачання на Каспії і Близькому Сході, нав’язує європейцям два нових газогони загальною потужністю у понад 100 мільярдів кубічних метрів газу на рік. Тут Москві шкодять політичні промахи, коли «Газпром» налякав Брюссель своїми відключеннями газу з Україною і європейського транзиту в січні 2009 року.

У Росії до того ж намагаються врахувати уроки світової фінансової та економічної кризи, коли російська економіка знизила обороти більше, як на 10 відсотків. Не дивно, що російський президент у своєму щорічному зверненні до Федеральних зборів закликав до відходу від економіки базованої на продажу енергетичної сировини та переходу до нових технологій і модернізації господарства.

Переорієнтації російського газового експорту заважають світові ціни і непрозорість власного ринку

Сьогодні все більше виявляється нездатність російського «Газпрому» ефективно управляти компанією, невміння модернізувати застаріли газогони, застосувати новітні технології. Окрім того, монополізм компанії на внутрішньому ринку також став гальмом розвитку газової галузі в Росії. Заскорузлість, непрозорість енергетичної політики Росії викликала переорієнтацію її середньоазійських сусідів, вони все більше нарощують експорт газу до Китаю та Ірану. Тим часом сама Росія переорієнтовує свої газові маршрути до Азії, але там, наприклад, в Китаї, не готові платити європейську ціну за газ.

На сьогодні, як наголошує експерт із Вашингтона, Стейсі Клоссон, не зрозуміло, як Росія готується зустріти нові виклики в енергетиці. «Газпром» міг би бути успішною компанією з допомогою іноземних інвестицій і технологій, але російський інвестиційний клімат залишається нестабільним, збуреним нещодавніми історіями зі зруйнованими міжнародними бізнесовими контрактами. Росія також могла б мати вигоду із звільненням внутрішнього газового ринку, але цей вибір політично не популярний в країні.

Та ж Стейсі Клоссон не виключає, що «Газпром» та сучасна російська економіка можуть повторити історію СРСР 70-х років. «Виглядає, що історія може повторитися. І в Росії 2010 року може статися те, що сталося в СРСР у 70-ті роки, – зазначає Клоссон. – Розграбовування нафтових багатств в СРСР зіткнулося з глобальною енергетичною кризою і це завдало болючих ударів по радянській економіці на початку 80-х років. Сьогоднішні обіцянки щодо розширення «Газпрому», як виглядає, зустрічаються з подібним сценарієм».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG