Прибувши до Харкова, іноземні гості одразу ж попрямували на полігон, де проводять навчання курсанти університету цивільного захисту. Німецьких колег харківські рятівники зустріли демонстрацією навичок із порятунку людей зі зруйнованого будинку та автобусу, що перекинувся, показали техніку розміновування боєприпасів, чим здивували німців, бо в їхній країні цим займається лише поліція, та провели навчання з ліквідації аварії на трубопроводі, що пролягає глибоко під водою.
«Це як лагодити «Північний потік», – жартома пояснював колегам із Німеччини перший проректор університету Олег Назаров. Із завданням накласти пластир на трубу під водою курсанти впоралися за лічені хвилини.
Німецькі рятівники зайвий раз не ризикуватимуть
Одинадцять курсантів харківського університету минулого року проходили стажування в одній із пожежно-рятувальних шкіл у Німеччині. Техніку надання екстреної допомоги відпрацьовували разом із німецькими рятівниками і встигли відчути різницю у ставленні до роботи.
«У нас в Україні, через брак фінансування, ставку роблять на людський чинник. У Німеччині – на техніку. В них ніхто не буде ризикувати своїм життям аж доки не будуть впевнені на 100 відсотків, що для них це безпечно. А в нас відсутня матеріальна база, і люди працюють на ентузіазмі», – розповів курсант 5 курсу Олександр Мовчан.
Дорога спецтехніка є в кожному німецькому селі, погоджується куратор стажування харківських курсантів Манфред Рюмланд. Для населених пунктів її закуповують в залежності від місцевості.
«Наприклад, ті села, які розташовані неподалік автобанів, мають іншу техніку, аніж ті, де займаються сільським господарством. Або інша техніка там, де багато високих будівель. І вся техніка, що там є, звісно дуже недешева», – каже пан Рюмланд.
Після показових навчань господарів, майстер-клас із надання першої медичної допомоги провели й гості. Кардіолог Крістіан Котте розповів про нове в системі європейської реанімації та поспівчував харківським пожежникам через відсутність у їхніх машинах електрошокерів.
«Електрошок в Україні використовують лише професійні медики. В Німеччині та інших європейських країнах такі прилади є у кожній пожежній машині. Ним користуються Червоний Хрест, карети «швидкої допомоги» та рятувальні гелікоптери», – зазначив Крістіан Котте.
Пожежники в Німеччині – добровольці
90 відсотків пожежників у Німеччині – добровольці, які за роботу не отримують ані євро, і вивчають техніку порятунку на державних курсах. Решта 10 відсотків – професійні пожежники із зарплатою дві тисячі євро і підвищеною пенсією. Подати заяву на вступ до школи рятівників, аби мати офіційне звання, може лише людина, яка вже має технічну або ремісничу освіту – наприклад, електрика або теслі.
Особлива відмінність німецьких рятівників, зізнається Манфред Рюмланд, – стале фінансування. Попри будь-які економічні негаразди, бюджет рятувальних служб завжди стабільний.
Їхні українські колеги, хоч і працюють за значно менші гроші – зарплата бійця МНС в середньому дві тисячі гривень – за професійним рівнем ні в чому не поступаються німцям, зауважує перший проректор харківського університету цивільного захисту Олег Назаров. Єдине, чого бракує – сучасної техніки. Нею німецькі рятівники колегам пообіцяли допомогти. Можливо вже незабаром харківські еменесники отримають подарунок у вигляді новенького пожежного автомобіля.
«Це як лагодити «Північний потік», – жартома пояснював колегам із Німеччини перший проректор університету Олег Назаров. Із завданням накласти пластир на трубу під водою курсанти впоралися за лічені хвилини.
Німецькі рятівники зайвий раз не ризикуватимуть
Одинадцять курсантів харківського університету минулого року проходили стажування в одній із пожежно-рятувальних шкіл у Німеччині. Техніку надання екстреної допомоги відпрацьовували разом із німецькими рятівниками і встигли відчути різницю у ставленні до роботи.
«У нас в Україні, через брак фінансування, ставку роблять на людський чинник. У Німеччині – на техніку. В них ніхто не буде ризикувати своїм життям аж доки не будуть впевнені на 100 відсотків, що для них це безпечно. А в нас відсутня матеріальна база, і люди працюють на ентузіазмі», – розповів курсант 5 курсу Олександр Мовчан.
Дорога спецтехніка є в кожному німецькому селі, погоджується куратор стажування харківських курсантів Манфред Рюмланд. Для населених пунктів її закуповують в залежності від місцевості.
«Наприклад, ті села, які розташовані неподалік автобанів, мають іншу техніку, аніж ті, де займаються сільським господарством. Або інша техніка там, де багато високих будівель. І вся техніка, що там є, звісно дуже недешева», – каже пан Рюмланд.
Після показових навчань господарів, майстер-клас із надання першої медичної допомоги провели й гості. Кардіолог Крістіан Котте розповів про нове в системі європейської реанімації та поспівчував харківським пожежникам через відсутність у їхніх машинах електрошокерів.
«Електрошок в Україні використовують лише професійні медики. В Німеччині та інших європейських країнах такі прилади є у кожній пожежній машині. Ним користуються Червоний Хрест, карети «швидкої допомоги» та рятувальні гелікоптери», – зазначив Крістіан Котте.
Пожежники в Німеччині – добровольці
90 відсотків пожежників у Німеччині – добровольці, які за роботу не отримують ані євро, і вивчають техніку порятунку на державних курсах. Решта 10 відсотків – професійні пожежники із зарплатою дві тисячі євро і підвищеною пенсією. Подати заяву на вступ до школи рятівників, аби мати офіційне звання, може лише людина, яка вже має технічну або ремісничу освіту – наприклад, електрика або теслі.
Особлива відмінність німецьких рятівників, зізнається Манфред Рюмланд, – стале фінансування. Попри будь-які економічні негаразди, бюджет рятувальних служб завжди стабільний.
Їхні українські колеги, хоч і працюють за значно менші гроші – зарплата бійця МНС в середньому дві тисячі гривень – за професійним рівнем ні в чому не поступаються німцям, зауважує перший проректор харківського університету цивільного захисту Олег Назаров. Єдине, чого бракує – сучасної техніки. Нею німецькі рятівники колегам пообіцяли допомогти. Можливо вже незабаром харківські еменесники отримають подарунок у вигляді новенького пожежного автомобіля.
