Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 17:03

Російська мова втратила не лише Грузію і Західну Україну... (європейська преса)


Прага – Чимало європейських оглядачів періодично звертає увагу на ситуацію із вживанням у світі такої мови, як російська. І це не лише тому, що Росія намагається пропагувати російську мову саме 6 червня, в день народження відомого російського поета Олександра Пушкіна, але й із політичних причин. Адже, як зауважують оглядачі, у країнах Балтії, наприклад, у свідомості багатьох громадян російська закоренилася як мова ворога, а в багатьох країнах колишнього СРСР, де ця мова була панівною, вона стала лише мовою меншин, місцевих росіян, які живуть в інших республіках часто проти своєї волі і ніколи не хотіли вивчити місцевої мови й котрі мають нині великі проблеми при спілкуванні з державними установами цих держав.

Чеська «Лідове новіни» публікує розлогий матеріал Петри Прохазкової про поступову втрату російською мовою своїх позицій у світі. Автор статті зауважує, що ще один день російської мови, 6 червня, пройшов у досить похмурій атмосфері, бо «вже чимало років російська втрачає позиції світової мови, і за прогнозами, у 2025 році набагато більше людей розмовлятимуть португальською, арабською, французькою чи навіть бенгальською, аніж російською». Самі російські мовознавці попереджають, що російська втрачає позиції не лише у світі, а й у своєму розвиткові, бо якщо поет Пушкін, наприклад, вживав у середньому понад 20 тисяч слів, то пересічний росіянин сьогодні користується лише половинним від пушкінського словесного запасу багажем, а про російську в Україні й Грузії мільйони людей вже почали й забувати. «Із розвалом СРСР у багатьох колишніх комуністичних республіках почалася політика відсічі Росії і російській мові, народи намагаються позбутися радянської спадщини і примусового вживання російської», – наголошує Петра Прохазкова. Чимало громадян країн Балтії у своїй свідомості пов’язують російську з «мовою ворогів». Якщо на початку 90-х років минулого століття в Західній Європі вивчали російську понад 550 тисяч учнів загальноосвітніх шкіл, то на сьогодні вже немає й половини – трохи більше від 220 тисяч. Експерти кажуть, що до 2025 року російською розмовлятимуть лише до 150 мільйонів осіб.

Російський «Комерсант» скептично ставиться до проголошеного владою Президента Януковича реформування українського пенсійного законодавства, що передбачає до 2012 року підняття «радянської» ще вікової межі виходу на пенсію з прирівнюванням у пенсійному віці чоловіків та жінок та піднесенням віку виходу на пенсію в Україні до 65 років для обох статей. Змушує владу у Києві до цього неухильне зростання частки пенсійних виплат у ВВП держави. Чи не всі республіки колишнього СРСР вже підняли пенсійний вік, і лише Росія, Таджикистан та Україна залишають, із посиланням на важкі соціальні наслідки, 60 років для чоловіків і 55 для жінок як вік виходу на пенсію. «Комерсант» цитує експертів, які вважають, що й ця пенсійна реформа в Україні залишиться на папері. Так, колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник вважає, що декларування таких реформ було зроблене в Києві лише з метою відновлення співпраці України з МВФ.

Ще одна російська газета – «Время новостей» – інформує, що український «Нафтогаз» із бідою розрахувався з Росією за газ, отриманий у травні. Газета цитує главу цієї державної компанії України Євгена Бакуліна, який каже, що «компанія перебуває на межі можливого з оплатою за отриманий російський газ». Борг споживачів складає понад мільярд доларів. Сам «Нафтогаз» боргує не лише перед інвесторами, але й перед українськими митниками та іншими структурами. Газета доходить висновку, що російська скидка в ціні на газ для України у відповідь на продовження оренди військово-морської бази в Севастополі не допомагає і уряд Азарова усупереч цим («харківським») угодам продовжує субсидувати «Нафтогаз України».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG