«Казино – для багатих. Гральних автоматів не буде взагалі». Таким чином глава Держкомпідприємництва Михайло Бродський визначив у коментарі Радіо Свобода майбутнє грального бізнесу в Україні. Торік Верховна Рада ухвалила закон про заборону гральних закладів. Як прогнозує пан Бродський, восени нинішнього року парламент може ухвалити новий закон, де врегулює проблеми з казино і «однорукими бандитами».
Розквіт грального бізнесу в Україні припав на 2008-й рік. Наприклад, у Києві до ухвалення Верховною Радою закону «Про заборону грального бізнесу» було близько чотирнадцяти тисяч гральних закладів. Після закриття частина з них пішла в тінь, працюючи, зокрема, як Інтернет-клуби.
Повернення казино?
Гральні автомати заборонять, повідомив глава Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Натомість працюватимуть лише казино у п’ятизіркових готелях по всій країні, у деяких регіонах (мається на увазі, передусім Крим) у готелях три-чотиризіркових. Вартість ліценції може зрости зі 150 тисяч доларів до 5 мільйонів доларів, каже Михайло Бродський. «А тепер переходимо до казино. Гральних автоматів не буде взагалі. Казино для багатих. Автоматів не буде взагалі, тому що ці «однорукі бандити» грабують бідних. Бідні будуть грати в лотерею. Так ось, казино: 21 рік, паспорт, ліцензія на 7 років за 5 мільйонів замість 150 тисяч доларів».
Депутат від опозиційного блоку БЮТ, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін називає пропозиції Михайла Бродського суперечливими. Ці його слова стосуються і визначення готелів, де можуть дозволити казино, і можливого визначення зон грального бізнесу. «Я до таких заяв ставлюся критично, бо не розумію, яким чином Верховна Рада буде визначати ось ці зони грального бізнесу. Кожен захоче до місцевих бюджетів якісь зиски отримати, правда? Тому треба глобальне рішення приймати по всій Україні. Якщо забороняються «однорукі бандити», то по всій Україні, якщо дозволяються казино в п’ятизіркових готелях, то треба визначити в законодавстві, що таке п’ятизіркові готелі. В Україні немає такої сертифікації, і теоретично кожен готель може собі ті зірки причепити», - зауважує депутат.
Сергій Терьохін виступає за жорстку політику щодо грального бізнесу. Крім того, на його погляд, прозорим він не може бути в принципі. «Гральний бізнес ніколи не наповнював державний бюджет. Він наповнював бюджети його власників. І скорочував бюджети українських сімей, особливо тих, де є підлітки або особи з нестійкою психікою», - говорить він.
Заховані в тінь
Гральний бізнес заборонити неможливо, він існуватиме завжди. Це може бути і у п’ятизіркових готелях, і у спеціально відведених зонах (так би мовити українських Лас-Вегасах), і просто під вивіскою Інтернет-клубів - будь-де у підпіллі. Азартних людей, готових витрачати таким чином свої гроші, вистачить завжди, впевнена юрист Тетяна Монтян. Інша річ - із ким ділитимуться своїми чималими прибутками власники казино або гральних автоматів. Через виплату податків – з державою, чи через хабарі - з тими, хто покриває такий бізнес, коли він у тіні. У нелегальному існуванні казино, у неврегулюванні цього питання власники цих закладів не зацікавлені, вважає Тетяна Монтян. «Гравці нікуди не поділися. Тільки гроші за ліцензію ідуть не в бюджет, а до різноманітних «кришувальників». Прокуратура, міліція, податківці, судді (тобто, ті, що й завжди) не дуже прагнуть відмовитися від цих раптових прибутків. Мої знайомі, представники сфери грального бізнесу, абсолютно не проти повного врегулювання, прозорості, і вони з радістю погодяться на зрозумілі й чітко визначені правила гри».
Зараз переважна більшість гральних закладів закрилися, розповів Радіо Свобода Віктор, юрист компанії, яка є членом Української асоціації діячів грального бізнесу. Тепер підприємці, що займаються цим бізнесом, пішли до суду. «Ми вважаємо, що ліцензії скасували незаконно, - говорить Віктор, - адже в законі про ліцензування нема «скасування» ліцензії, є тільки такий термін як «припинення ліцензії» у зв’язку з порушенням ліцензійних умов або законодавства. Зараз ми готуємо позовні заяви на повернення коштів за патенти. Адже на кожен автомат були сплачені гроші наперед, на кожен стіл, кожну рулетку були виплачені певні суми».
Все під контролем?
Західна Європа завжди славилася своєю гральною індустрією. Найбільша кількість казино – майже 200 – зосереджена у Франції. Але, найвідоміше з них, під назвою «Le Café de Paris» розташоване у князівстві Монако, у Монте-Карло. За інформацією брюссельського кореспондента Радіо Свобода , уряди європейських країн суворо контролюють гральний бізнес, і в більшості держав організація роботи закладів азартних ігор регламентована жорстко. Особливо ретельно й насторожено до цього ставляться британці. Способи оподаткування дуже відрізняються залежно від країни, але найвищі ставки податків на прибутки гральних закладів – у Німеччині, там вони сягають аж 80 відсотків.
Французькі казино обкладаються податками різного роду: податок на гральні автомати, на відеоігри, податок на виграш, сума якого складає більше 1500 євро і чимало інших. Для запобігання відмиванню грошей у багатьох гральних закладах клієнти, що обмінюють на жетони або картки великі суми, змушені повідомляти свої імена й адреси.
Контроль за фінансовими справами казино здійснюють як на федеральному, так і на місцевому рівнях. Наприклад, у Бельгії для цього існує спеціальна установа: «Комісія азартних ігор». До її компетенції входить видача ліцензій, нагляд за оподаткуванням, захист прав гравців та інше. А от у Чеській республіці, що вважається своєрідним Лас-Веґасом Східної Європи, останнє слово щодо діяльності закладів азартних ігор мають мерії. У цій країні громадяни й туристи витрачають у казино чи гральних залах до 10 мільярдів євро щороку.
З огляду на все частіші й суворіші обмеження традиційного грального бізнесу, останнім часом у Європі величезної популярності набувають азартні ігри через Інтернет-мережу. Проте і в цій сфері євроустанови та національні законодавчі органи намагаються встановити якомога прозоріші правила.
Те, як контролюється зараз нелегальний гральний бізнес в Україні, ілюструє приклад Донецька. Тут міліція вилучила із підпільних салонів 62 ігрові автомати. Ці заклади працювали цілодобово під вивіскою «Інтернет-клуб»,хоча у приміщеннях не було жодного комп’ютера. Власникам загрожує штраф (не враховуючи вартості вилучених автоматів) до п’яти мільйонів гривень.
Розквіт грального бізнесу в Україні припав на 2008-й рік. Наприклад, у Києві до ухвалення Верховною Радою закону «Про заборону грального бізнесу» було близько чотирнадцяти тисяч гральних закладів. Після закриття частина з них пішла в тінь, працюючи, зокрема, як Інтернет-клуби.
Повернення казино?
Гральні автомати заборонять, повідомив глава Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Натомість працюватимуть лише казино у п’ятизіркових готелях по всій країні, у деяких регіонах (мається на увазі, передусім Крим) у готелях три-чотиризіркових. Вартість ліценції може зрости зі 150 тисяч доларів до 5 мільйонів доларів, каже Михайло Бродський. «А тепер переходимо до казино. Гральних автоматів не буде взагалі. Казино для багатих. Автоматів не буде взагалі, тому що ці «однорукі бандити» грабують бідних. Бідні будуть грати в лотерею. Так ось, казино: 21 рік, паспорт, ліцензія на 7 років за 5 мільйонів замість 150 тисяч доларів».
Депутат від опозиційного блоку БЮТ, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін називає пропозиції Михайла Бродського суперечливими. Ці його слова стосуються і визначення готелів, де можуть дозволити казино, і можливого визначення зон грального бізнесу. «Я до таких заяв ставлюся критично, бо не розумію, яким чином Верховна Рада буде визначати ось ці зони грального бізнесу. Кожен захоче до місцевих бюджетів якісь зиски отримати, правда? Тому треба глобальне рішення приймати по всій Україні. Якщо забороняються «однорукі бандити», то по всій Україні, якщо дозволяються казино в п’ятизіркових готелях, то треба визначити в законодавстві, що таке п’ятизіркові готелі. В Україні немає такої сертифікації, і теоретично кожен готель може собі ті зірки причепити», - зауважує депутат.
Сергій Терьохін виступає за жорстку політику щодо грального бізнесу. Крім того, на його погляд, прозорим він не може бути в принципі. «Гральний бізнес ніколи не наповнював державний бюджет. Він наповнював бюджети його власників. І скорочував бюджети українських сімей, особливо тих, де є підлітки або особи з нестійкою психікою», - говорить він.
Заховані в тінь
Гральний бізнес заборонити неможливо, він існуватиме завжди. Це може бути і у п’ятизіркових готелях, і у спеціально відведених зонах (так би мовити українських Лас-Вегасах), і просто під вивіскою Інтернет-клубів - будь-де у підпіллі. Азартних людей, готових витрачати таким чином свої гроші, вистачить завжди, впевнена юрист Тетяна Монтян. Інша річ - із ким ділитимуться своїми чималими прибутками власники казино або гральних автоматів. Через виплату податків – з державою, чи через хабарі - з тими, хто покриває такий бізнес, коли він у тіні. У нелегальному існуванні казино, у неврегулюванні цього питання власники цих закладів не зацікавлені, вважає Тетяна Монтян. «Гравці нікуди не поділися. Тільки гроші за ліцензію ідуть не в бюджет, а до різноманітних «кришувальників». Прокуратура, міліція, податківці, судді (тобто, ті, що й завжди) не дуже прагнуть відмовитися від цих раптових прибутків. Мої знайомі, представники сфери грального бізнесу, абсолютно не проти повного врегулювання, прозорості, і вони з радістю погодяться на зрозумілі й чітко визначені правила гри».
Зараз переважна більшість гральних закладів закрилися, розповів Радіо Свобода Віктор, юрист компанії, яка є членом Української асоціації діячів грального бізнесу. Тепер підприємці, що займаються цим бізнесом, пішли до суду. «Ми вважаємо, що ліцензії скасували незаконно, - говорить Віктор, - адже в законі про ліцензування нема «скасування» ліцензії, є тільки такий термін як «припинення ліцензії» у зв’язку з порушенням ліцензійних умов або законодавства. Зараз ми готуємо позовні заяви на повернення коштів за патенти. Адже на кожен автомат були сплачені гроші наперед, на кожен стіл, кожну рулетку були виплачені певні суми».
Все під контролем?
Західна Європа завжди славилася своєю гральною індустрією. Найбільша кількість казино – майже 200 – зосереджена у Франції. Але, найвідоміше з них, під назвою «Le Café de Paris» розташоване у князівстві Монако, у Монте-Карло. За інформацією брюссельського кореспондента Радіо Свобода , уряди європейських країн суворо контролюють гральний бізнес, і в більшості держав організація роботи закладів азартних ігор регламентована жорстко. Особливо ретельно й насторожено до цього ставляться британці. Способи оподаткування дуже відрізняються залежно від країни, але найвищі ставки податків на прибутки гральних закладів – у Німеччині, там вони сягають аж 80 відсотків.
Французькі казино обкладаються податками різного роду: податок на гральні автомати, на відеоігри, податок на виграш, сума якого складає більше 1500 євро і чимало інших. Для запобігання відмиванню грошей у багатьох гральних закладах клієнти, що обмінюють на жетони або картки великі суми, змушені повідомляти свої імена й адреси.
Контроль за фінансовими справами казино здійснюють як на федеральному, так і на місцевому рівнях. Наприклад, у Бельгії для цього існує спеціальна установа: «Комісія азартних ігор». До її компетенції входить видача ліцензій, нагляд за оподаткуванням, захист прав гравців та інше. А от у Чеській республіці, що вважається своєрідним Лас-Веґасом Східної Європи, останнє слово щодо діяльності закладів азартних ігор мають мерії. У цій країні громадяни й туристи витрачають у казино чи гральних залах до 10 мільярдів євро щороку.
З огляду на все частіші й суворіші обмеження традиційного грального бізнесу, останнім часом у Європі величезної популярності набувають азартні ігри через Інтернет-мережу. Проте і в цій сфері євроустанови та національні законодавчі органи намагаються встановити якомога прозоріші правила.
Те, як контролюється зараз нелегальний гральний бізнес в Україні, ілюструє приклад Донецька. Тут міліція вилучила із підпільних салонів 62 ігрові автомати. Ці заклади працювали цілодобово під вивіскою «Інтернет-клуб»,хоча у приміщеннях не було жодного комп’ютера. Власникам загрожує штраф (не враховуючи вартості вилучених автоматів) до п’яти мільйонів гривень.
