Днями у містечку Дрогобич на Львівщині, напередодні візиту експертів УЄФА, школярі прикрасили вулиці міста малюнками міських пейзажів та церков. Обурилася цим невеличка громада Української православної церкви Московського патріархату. Акцію з малюнками, схвалену міською владою, вони назвали святенництвом, а тоді власноруч знищили малюнки.
Подібні інциденти свідчать про посилення позицій УПЦ Московського патріархату, вважає релігійний експерт, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.
«Вони пішли церковним ходом і замалювали ці малюнки, або ж хрести на них. Ця громада заявила, що вони є єдиною канонічною церквою, і саме їм вирішувати, що робити. Раніше вони були мирними, ситуація змінилася після візиту патріарха Кирила. Гадаю, Кирилові потрібні гоніння на УПЦ МП у Західній Україні, і він дав вказівки активізувати місцеві громади», – припускає релігієзнавець.
Ідея «єдиної канонічної» Україні не притаманна – експерти
У Дрогобичі було навмисне змодельовано ситуацію, коли Російська православна церква позиціонує себе як головна в Україні, наголошує Мирослав Маринович.
«Режим релігійної свободи та нейтральності держави щодо конфесій – ця українська модель є неприйнятною для Московського патріархату, – зазначає він. – Сьогодні буде зроблено ставку на єдино правильну канонічну церкву, робитиметься спроба нав’язати російську церковну модель. Припускаю, що міжцерковні стосунки будуть збурені, порозуміння, яке ми вже знаходили, буде втрачене. Будуть показувати, хто в домі хазяїн».
Такі прогнози робити передчасно, вважає виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін. Він нагадує, що принцип відділення церкви і держави закріплений в Конституції та Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації». Крім цього, в українському суспільстві, яке є поліконфесійним, немає підтримки ідеї державної релігії, говорить експерт.
Але водночас попереджає: «Не виключено, що з боку органів влади можуть надаватись певні преференції публічно чи не публічно одній із церков. Однак реалізація подібної ідеї може призвести до порушень релігійних прав і свобод і до напруження в міжконфесійному середовищі та всьому суспільстві».
Релігійна карта України не зміниться. Але спроби будуть
Український релігієзнавець Віктор Єленський наводить статистику, за якою сьогодні в Україні нараховується понад 11 тисяч православних громад, які відносять себе до Московського патріархату, 4 з половиною тисячі – до Київського, і тисяча – до УАПЦ. Водночас він посилається на соціологічні дослідження, за якими більшість православних вірян країни відносить себе до Київського патріархату. У Києві це співвідношення складає 1 до 4. Водночас в Україні поступово збільшується частка прихильників неопротестантських течій та новітніх нехристиянських релігій.
Екс-голова Держкомрелігій, дослідник Олександр Саган прогнозує, що ні ця тенденція, ані дії окремих представників УПЦ МП, нинішній розподіл вірян між конфесіями суттєво не змінять.
«Ніяких принципових змін на релігійному полі в Україні не відбудеться, оскільки маємо сильні демократичні традиції та ефективну співпрацю між церквами. Сьогодні неможливі різкий ріст симпатій влади до однієї церкви. Є спроби – але це лише поствиборний синдром, і за рік ситуація ввійде в нормальне русло», –підсумовує експерт.
Подібні інциденти свідчать про посилення позицій УПЦ Московського патріархату, вважає релігійний експерт, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.
«Вони пішли церковним ходом і замалювали ці малюнки, або ж хрести на них. Ця громада заявила, що вони є єдиною канонічною церквою, і саме їм вирішувати, що робити. Раніше вони були мирними, ситуація змінилася після візиту патріарха Кирила. Гадаю, Кирилові потрібні гоніння на УПЦ МП у Західній Україні, і він дав вказівки активізувати місцеві громади», – припускає релігієзнавець.
Ідея «єдиної канонічної» Україні не притаманна – експерти
У Дрогобичі було навмисне змодельовано ситуацію, коли Російська православна церква позиціонує себе як головна в Україні, наголошує Мирослав Маринович.
«Режим релігійної свободи та нейтральності держави щодо конфесій – ця українська модель є неприйнятною для Московського патріархату, – зазначає він. – Сьогодні буде зроблено ставку на єдино правильну канонічну церкву, робитиметься спроба нав’язати російську церковну модель. Припускаю, що міжцерковні стосунки будуть збурені, порозуміння, яке ми вже знаходили, буде втрачене. Будуть показувати, хто в домі хазяїн».
Такі прогнози робити передчасно, вважає виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін. Він нагадує, що принцип відділення церкви і держави закріплений в Конституції та Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації». Крім цього, в українському суспільстві, яке є поліконфесійним, немає підтримки ідеї державної релігії, говорить експерт.
Але водночас попереджає: «Не виключено, що з боку органів влади можуть надаватись певні преференції публічно чи не публічно одній із церков. Однак реалізація подібної ідеї може призвести до порушень релігійних прав і свобод і до напруження в міжконфесійному середовищі та всьому суспільстві».
Релігійна карта України не зміниться. Але спроби будуть
Український релігієзнавець Віктор Єленський наводить статистику, за якою сьогодні в Україні нараховується понад 11 тисяч православних громад, які відносять себе до Московського патріархату, 4 з половиною тисячі – до Київського, і тисяча – до УАПЦ. Водночас він посилається на соціологічні дослідження, за якими більшість православних вірян країни відносить себе до Київського патріархату. У Києві це співвідношення складає 1 до 4. Водночас в Україні поступово збільшується частка прихильників неопротестантських течій та новітніх нехристиянських релігій.
Екс-голова Держкомрелігій, дослідник Олександр Саган прогнозує, що ні ця тенденція, ані дії окремих представників УПЦ МП, нинішній розподіл вірян між конфесіями суттєво не змінять.
«Ніяких принципових змін на релігійному полі в Україні не відбудеться, оскільки маємо сильні демократичні традиції та ефективну співпрацю між церквами. Сьогодні неможливі різкий ріст симпатій влади до однієї церкви. Є спроби – але це лише поствиборний синдром, і за рік ситуація ввійде в нормальне русло», –підсумовує експерт.
