Марія Васкул із Косова з гіркотою пригадує не один випадок із власного життя, коли інвалідний візок ставав перешкодою, щоб потрапити до музею, ресторану чи навіть туалету на вокзалі. Надто довго ніхто не передбачав встановлення пандусів.
Та найбільше жінку болить, що чимало хто в цьому і не вбачає проблеми.
«Кричу криком. От болить до нестерпного. Чому ми не маємо права з друзями зайти посидіти в такому місці? Буває, кажуть: ого, ще інвалідам треба. А чому не треба? Чому друзі мають нести мене туди, принижувати себе і мене, як я можу зайти – вони ногами, а я колесами?» – емоційно говорить Марія Васкул.
Моніторинг закладів: десять із 70 можуть приймати інвалідів
Олег Легун із Івано-Франківська каже, що більшість людей із інвалідністю хоче і може подорожувати, але не робить цього через відсутність доступних закладів розміщення туристів, ресторанів, музеїв тощо. Юнак очолює Товариство молодих інвалідів «Братерство».
У Польщі, в Кракові, дітям не вадить, що хтось із них на візочку
Разом із іншими організаціями – Регіональним туристично-інформаційним центром, управлінням туризму обласної держадміністрації, обласною організацією інвалідів «Надія. Довіра», Благодійною громадською фундацією імені Короля Юрія протягом року вони виконували проект «Відкритий туризм: доступність відпочинку на Івано-Франківщині для людей із особливими потребами» за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках програми «Світ без обмежень» та Агентства США з міжнародного розвитку.
Олег входив у мобільну групу, яка провела в області моніторинг музеїв, готелів і приватних садиб, закладів харчування, вивчаючи, наскільки вони доступні для людей із порушеннями опорно-рухового апарату.
Висновки були маловтішними: нема спеціальних під’їздів, місць для паркування, пандусів. Лише десять із 70 перевірених прикарпатських об’єктів можуть приймати інватуристів.
За словами директора Івано-Франківського краєзнавчого музею Ярослава Штиркала, цим раніше і не переймалися.
«Коли старі будівлі, то дуже тяжко зробити доступ людей, які обмежені. Сходи дуже вузенькі і кут нахилу дуже стрімкий, поставити пандус – то ніхто не зможе пройти», – розповідає директор музею.
Інватуризм – від утопії до реального маршруту?
У рамках проекту поставили кілька нових пандусів, облаштували під’їзні шляхи в музеях Наталії Кобринської в Болехові, музеї-садибі Миколи Угрина-Безгрішного в Рогатині, музеї «Природа землі Галицької» в Галичі. Видані методичні рекомендації щодо облаштування об’єктів туристичної інфраструктури для таких осіб.
У Римі люди на візках мають можливості не почуватися обмеженими
А тепер за фінансового сприяння Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив розробляють маршрут для людей із обмеженими можливостями, назвавши його «Маршрутом доброти Івано-Франківщиною».
Начальник управління туризму обласної держадміністрації Наталія Гасюк розповіла: «Це буде єдиний маршрут по всій області, бо є гілка одна Галич-Рогатин, є там об’єкти відповідно забезпечені, і також наше Прикарпатське кільце, де так само є і музеї, і заклади харчування, і нічліжні заклади, що обслуговують таких туристів».
У районах, які будуть охоплені проектом, уже розпочалися навчальні семінари, інформація про маршрут буде перекладена англійською.
За статистичними даними, в Україні люди з обмеженими можливостями становлять близько семи відсотків населення. Чимало з них раді були б подорожувати.
Та і серед іноземних туристів такий відпочинок популярний. Поїхали б на Україну – якби було де їх приймати і що показати.
Та найбільше жінку болить, що чимало хто в цьому і не вбачає проблеми.
«Кричу криком. От болить до нестерпного. Чому ми не маємо права з друзями зайти посидіти в такому місці? Буває, кажуть: ого, ще інвалідам треба. А чому не треба? Чому друзі мають нести мене туди, принижувати себе і мене, як я можу зайти – вони ногами, а я колесами?» – емоційно говорить Марія Васкул.
Моніторинг закладів: десять із 70 можуть приймати інвалідів
Олег Легун із Івано-Франківська каже, що більшість людей із інвалідністю хоче і може подорожувати, але не робить цього через відсутність доступних закладів розміщення туристів, ресторанів, музеїв тощо. Юнак очолює Товариство молодих інвалідів «Братерство».
Разом із іншими організаціями – Регіональним туристично-інформаційним центром, управлінням туризму обласної держадміністрації, обласною організацією інвалідів «Надія. Довіра», Благодійною громадською фундацією імені Короля Юрія протягом року вони виконували проект «Відкритий туризм: доступність відпочинку на Івано-Франківщині для людей із особливими потребами» за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках програми «Світ без обмежень» та Агентства США з міжнародного розвитку.
Олег входив у мобільну групу, яка провела в області моніторинг музеїв, готелів і приватних садиб, закладів харчування, вивчаючи, наскільки вони доступні для людей із порушеннями опорно-рухового апарату.
Висновки були маловтішними: нема спеціальних під’їздів, місць для паркування, пандусів. Лише десять із 70 перевірених прикарпатських об’єктів можуть приймати інватуристів.
За словами директора Івано-Франківського краєзнавчого музею Ярослава Штиркала, цим раніше і не переймалися.
«Коли старі будівлі, то дуже тяжко зробити доступ людей, які обмежені. Сходи дуже вузенькі і кут нахилу дуже стрімкий, поставити пандус – то ніхто не зможе пройти», – розповідає директор музею.
Інватуризм – від утопії до реального маршруту?
У рамках проекту поставили кілька нових пандусів, облаштували під’їзні шляхи в музеях Наталії Кобринської в Болехові, музеї-садибі Миколи Угрина-Безгрішного в Рогатині, музеї «Природа землі Галицької» в Галичі. Видані методичні рекомендації щодо облаштування об’єктів туристичної інфраструктури для таких осіб.
А тепер за фінансового сприяння Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив розробляють маршрут для людей із обмеженими можливостями, назвавши його «Маршрутом доброти Івано-Франківщиною».
Начальник управління туризму обласної держадміністрації Наталія Гасюк розповіла: «Це буде єдиний маршрут по всій області, бо є гілка одна Галич-Рогатин, є там об’єкти відповідно забезпечені, і також наше Прикарпатське кільце, де так само є і музеї, і заклади харчування, і нічліжні заклади, що обслуговують таких туристів».
У районах, які будуть охоплені проектом, уже розпочалися навчальні семінари, інформація про маршрут буде перекладена англійською.
За статистичними даними, в Україні люди з обмеженими можливостями становлять близько семи відсотків населення. Чимало з них раді були б подорожувати.
Та і серед іноземних туристів такий відпочинок популярний. Поїхали б на Україну – якби було де їх приймати і що показати.
