«У цій ситуації мене турбує найбільше, як депутата, як громадянина, вибіркове застосування закону», - сказав народний депутат.
При цьому Гриценко пояснив: «Якби закон був один для всіх, то, коли в камері сидить Ігор Діденко, то в сусідній камері мав би сидіти, на моє переконання, Юрій Бойко. Коли оголошується в розшук Богдан Данилишин, то так само треба оголошувати в розшук пана Цушка. Якщо сидить у камері колишній виконуючий обов’язки міністра оборони Валерій Іващенко, то в сусідній камері мав би сидіти Михайло Єжель, тому що такі самі дії вчиняли і посадовці, які зараз перебувають у владі».
Хто насправді гальмує антикорупційні закони
Депутат також вказав на зумисне зволіканням з ухваленням антикорупційних законів. Гриценко вважає, що у такий спосіб команда Президента України Віктора Януковича дає чиновникам зрозуміти, що вони можуть продовжувати обкрадати державу.
«Відтермінування, як вони його називають, введення в дію трьох антикорупційних законів команда Януковича цинічно показує, що красти можна і далі. Якби з 1 січня вступили в силу ці закони, можна було б нанести руйнівний удар по корупції, починаючи від депутата селищної ради до народного депутата і Президента», - сказав Гриценко.
При цьому він додав, що корегування вказаних законопроектів – «це три дні роботи для такого фахівця, як Олександр Лавринович, а те, що це не робиться, – це небажання змінити ситуацію».
«Але моє таке відчуття, що вони придумають ще масу причин, щоб з 1 січня чиновники не несли відповідальності», – зазначив Анатолій Гриценко.
Водночас він наголосив, що боротьба з корупцією в країні повинна виходити «з першого крісла країни», інакше нічого не буде.
Ще 11 червня 2009 року Верховна Рада ухвалила Закони України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Але введення в дію цих законів відкладалося двічі: з 1 січня на 1 квітня 2010 року та з 1 квітня 2010 на 1 січня 2011 року.
Деякі українські ЗМІ повідомили із посиланням на свої джерела, що Мін'юст блокує доопрацювання антикорупційного пакету із суто політичних міркувань. Зокрема, як зазначалося, чиновники неофіційно заявляють, що відверто бояться набуття чинності норм про обов'язкове декларування видатків своїх сімей.
Однак 6 грудня у Міністерстві юстиції заперечили інформацію про зволікання з розробкою змін до антикорупційних законопроектів.
«Міністерство юстиції ні в якому разі не затягує прийняття антикорупційних проектів законів. Проекти готові для розгляду у Верховній Раді», – сказала заступник міністра юстиції Лідія Горбунова.
При цьому Гриценко пояснив: «Якби закон був один для всіх, то, коли в камері сидить Ігор Діденко, то в сусідній камері мав би сидіти, на моє переконання, Юрій Бойко. Коли оголошується в розшук Богдан Данилишин, то так само треба оголошувати в розшук пана Цушка. Якщо сидить у камері колишній виконуючий обов’язки міністра оборони Валерій Іващенко, то в сусідній камері мав би сидіти Михайло Єжель, тому що такі самі дії вчиняли і посадовці, які зараз перебувають у владі».
Хто насправді гальмує антикорупційні закони
Депутат також вказав на зумисне зволіканням з ухваленням антикорупційних законів. Гриценко вважає, що у такий спосіб команда Президента України Віктора Януковича дає чиновникам зрозуміти, що вони можуть продовжувати обкрадати державу.
«Відтермінування, як вони його називають, введення в дію трьох антикорупційних законів команда Януковича цинічно показує, що красти можна і далі. Якби з 1 січня вступили в силу ці закони, можна було б нанести руйнівний удар по корупції, починаючи від депутата селищної ради до народного депутата і Президента», - сказав Гриценко.
При цьому він додав, що корегування вказаних законопроектів – «це три дні роботи для такого фахівця, як Олександр Лавринович, а те, що це не робиться, – це небажання змінити ситуацію».
«Але моє таке відчуття, що вони придумають ще масу причин, щоб з 1 січня чиновники не несли відповідальності», – зазначив Анатолій Гриценко.
Водночас він наголосив, що боротьба з корупцією в країні повинна виходити «з першого крісла країни», інакше нічого не буде.
Ще 11 червня 2009 року Верховна Рада ухвалила Закони України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Але введення в дію цих законів відкладалося двічі: з 1 січня на 1 квітня 2010 року та з 1 квітня 2010 на 1 січня 2011 року.
Деякі українські ЗМІ повідомили із посиланням на свої джерела, що Мін'юст блокує доопрацювання антикорупційного пакету із суто політичних міркувань. Зокрема, як зазначалося, чиновники неофіційно заявляють, що відверто бояться набуття чинності норм про обов'язкове декларування видатків своїх сімей.
Однак 6 грудня у Міністерстві юстиції заперечили інформацію про зволікання з розробкою змін до антикорупційних законопроектів.
«Міністерство юстиції ні в якому разі не затягує прийняття антикорупційних проектів законів. Проекти готові для розгляду у Верховній Раді», – сказала заступник міністра юстиції Лідія Горбунова.
