Відповідно до вимог Європейського Союзу, Польща зобов’язана проводити перепис населення кожні 10 років. Останній такий всеохопний процес перепису всіх, хто живе на території країни, відбувся ще перед вступом Польщі до ЄС – у 2002 році. Тоді обліковці зареєстрували понад 38 мільйонів осіб, пів мільйона з яких становили неполяки.
Та оскільки останній перепис обійшовся польському державному бюджетові у величезну суму, Головне статуправління вирішило цього разу заощадити на обліковцях. Вони прийдуть тільки до 20 відсотків польських домашніх господарств, визначених шляхом жеребкування.
Ті, до кого обліковці таки завітають, зобов’язані надати інформацію про себе та членів своєї сім’ї. Зокрема, анкетовані вказуватимуть своє національне походження, віровизнання, рівень життя і таке інше. Серед переліку національностей та етнічних груп, які можна вказувати під час польського перепису населення, є лемки, бойки, сілезці та кашуби.
Шануй обліковця свого
Статуправлінці наголошують, що ігнорувати обліковця не варто. Мовляв, за відмову надати інформацію, необхідну для перепису населення, у Польщі можуть накласти грошовий штраф. Ще гірше покарання, дворічне ув’язнення, загрожує тим опитуваним, які вкажуть під час анкетування неправдиву інформацію.
Натомість ті 80 відсотків населення країни, до яких обліковець не прийде, мають право самостійно перевірити інформацію, яку про них здобуло Головне статистичне управління. Ця установа отримає дані про кожного, хто легально живе на території країни, з органів публічної адміністрації, а також від установ, що надають телефонні послуги та постачають електроенергію.
Пересічному жителеві Польщі достатньо залогуватися на інтернет-сторінці статуправління й затвердити або виправити дані, які там буде вміщено.
Світова мережа – загроза для нацменшин?
У тому, що інтернет-перепис відображатиме реальну демографічну ситуацію, сумніваються представники національних меншин Польщі. Голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима звертає увагу на те, що українська меншина розпорошена по всій країні. «Те, що українці живуть у малих селах і містечках, по суті ставить їх поза системою інтернет-перепису, тому що в регіонах Польщі доступ до інтернету доволі обмежений, – каже він. – Отже, вони не будуть зареєстровані, що може мати вплив на всі сфери життя національної меншини, тобто підтримку шкіл національної меншини, підтримку культурної активності».
Проте, як зазначає Петро Тима, саме з ініціативи національних меншин Польщі вперше під час загального перепису населення комфортніше почуватимуться особи із так званою подвійною тотожністю. «Успіхом національних меншин було те, що в переписі 2011 року появилася можливість визнати подвійну тотожність, тобто те, що людина з мішаної сім’ї, людина сильно асимільована може задекларувати свою приналежність і до меншини, і до, так би, мовити панівної нації», – говорить голова Об’єднання українців Польщі.
Петро Тима також наголошує, що та обставина, що раніше можна було вказувати тільки одну національність, значно обмежувала кількість тих, які відчувають свою причетність до нацменшин.
Та оскільки останній перепис обійшовся польському державному бюджетові у величезну суму, Головне статуправління вирішило цього разу заощадити на обліковцях. Вони прийдуть тільки до 20 відсотків польських домашніх господарств, визначених шляхом жеребкування.
Ті, до кого обліковці таки завітають, зобов’язані надати інформацію про себе та членів своєї сім’ї. Зокрема, анкетовані вказуватимуть своє національне походження, віровизнання, рівень життя і таке інше. Серед переліку національностей та етнічних груп, які можна вказувати під час польського перепису населення, є лемки, бойки, сілезці та кашуби.
Шануй обліковця свого
Статуправлінці наголошують, що ігнорувати обліковця не варто. Мовляв, за відмову надати інформацію, необхідну для перепису населення, у Польщі можуть накласти грошовий штраф. Ще гірше покарання, дворічне ув’язнення, загрожує тим опитуваним, які вкажуть під час анкетування неправдиву інформацію.
Натомість ті 80 відсотків населення країни, до яких обліковець не прийде, мають право самостійно перевірити інформацію, яку про них здобуло Головне статистичне управління. Ця установа отримає дані про кожного, хто легально живе на території країни, з органів публічної адміністрації, а також від установ, що надають телефонні послуги та постачають електроенергію.
Пересічному жителеві Польщі достатньо залогуватися на інтернет-сторінці статуправління й затвердити або виправити дані, які там буде вміщено.
Світова мережа – загроза для нацменшин?
У тому, що інтернет-перепис відображатиме реальну демографічну ситуацію, сумніваються представники національних меншин Польщі. Голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима звертає увагу на те, що українська меншина розпорошена по всій країні. «Те, що українці живуть у малих селах і містечках, по суті ставить їх поза системою інтернет-перепису, тому що в регіонах Польщі доступ до інтернету доволі обмежений, – каже він. – Отже, вони не будуть зареєстровані, що може мати вплив на всі сфери життя національної меншини, тобто підтримку шкіл національної меншини, підтримку культурної активності».
Проте, як зазначає Петро Тима, саме з ініціативи національних меншин Польщі вперше під час загального перепису населення комфортніше почуватимуться особи із так званою подвійною тотожністю. «Успіхом національних меншин було те, що в переписі 2011 року появилася можливість визнати подвійну тотожність, тобто те, що людина з мішаної сім’ї, людина сильно асимільована може задекларувати свою приналежність і до меншини, і до, так би, мовити панівної нації», – говорить голова Об’єднання українців Польщі.
Петро Тима також наголошує, що та обставина, що раніше можна було вказувати тільки одну національність, значно обмежувала кількість тих, які відчувають свою причетність до нацменшин.
