Загалом моніторинг підтвердив повільне зростання кількості виданих українцям шенгенських віз. Проте найчастіше такі дозволи короткострокові, до трьох місяців.
Натомість візи терміном дії понад рік досі залишаються для громадян України майже недоступними: із близько двох тисяч опитаних підтвердили їхнє отримання менш як один відсоток.
Експерти відзначають також прояви дискримінаційної політики деяких консульств. Цього літа, зокрема, поширилась практика зобов’язання заявників реєструватися після повернення в Україну, зауважує координатор ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. За її словами, раніше таке практикували тільки французьке та іспанське консульства.
Громадські спостерігачі: візова процедура не зрозуміла, апеляція дорога
Окрім того, респонденти зазначили, що зобов’язання консульських установ письмово обґрунтовувати відмову в отриманні візи, яке набуло чинності навесні цього року, у більшості консульств виконується тільки схематично. Що ж до апеляції, то серед опитаних на її подання зважуються хіба одиниці, інших стримує тривала і дорога апеляційна процедура, зауважує координатор ініціативи «Європа без бар’єрів».
На основі опитування експерти склали рейтинг консульств, беручи за основні критерії прозорість і зрозумілість процедури отримання віз, а також загальну кількість довготермінових багаторазових безкоштовних віз, які видало консульство, говорить Ірина Сушко.
«Цього року за сукупністю показників найкращою було визнано консульську службу Австрії, яка, до речі, порівняно з минулим роком суттєво покращила свої показники, – зауважує експерт. – А найгіршою опитані визнали консульську службу Бельгії як найбільш непрозору, з найбільш обтяжливою візовою процедурою».
МЗС України хоче модифікувати візову угоду з Євросоюзом
Проблема полягає в тому, що кожне консульство провадить власну візову політику, говорить радник відділу візової політики Департаменту консульської служби МЗС України Віталій Мошківський. Наразі міністерство має намір ініціювати внесення змін до угоди з ЄС, що виключали б суб’єктивні фактори із візової процедури, зауважує він.
«Ми закликаємо країни-члени ЄС погодити певний мінімальний перелік документів, який був би стандартною вимогою для всіх консульств. По-друге, ми погодили, що у тексті угоди будуть визначені чіткі терміни дії багаторазових віз: один рік, п’ять років. Це дозволить уникнути двозначного тлумачення відповідних положень чинної угоди консулами», – розповів представник МЗС.
Відповідно до офіційної статистики видачі шенгенських віз, за кількістю виданих віз у минулому році Україна посідає друге місце у світі після Росії. Але, за інформацією Інституту євроатлантичного співробітництва, якщо співвідносити цю цифру з кількістю населення, Україна від країн-сусідок дещо відстає, поступаючись місцем, наприклад, Білорусі, яка угод про спрощення візового режиму не підписувала.
Натомість візи терміном дії понад рік досі залишаються для громадян України майже недоступними: із близько двох тисяч опитаних підтвердили їхнє отримання менш як один відсоток.
Експерти відзначають також прояви дискримінаційної політики деяких консульств. Цього літа, зокрема, поширилась практика зобов’язання заявників реєструватися після повернення в Україну, зауважує координатор ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. За її словами, раніше таке практикували тільки французьке та іспанське консульства.
Громадські спостерігачі: візова процедура не зрозуміла, апеляція дорога
Окрім того, респонденти зазначили, що зобов’язання консульських установ письмово обґрунтовувати відмову в отриманні візи, яке набуло чинності навесні цього року, у більшості консульств виконується тільки схематично. Що ж до апеляції, то серед опитаних на її подання зважуються хіба одиниці, інших стримує тривала і дорога апеляційна процедура, зауважує координатор ініціативи «Європа без бар’єрів».
На основі опитування експерти склали рейтинг консульств, беручи за основні критерії прозорість і зрозумілість процедури отримання віз, а також загальну кількість довготермінових багаторазових безкоштовних віз, які видало консульство, говорить Ірина Сушко.
«Цього року за сукупністю показників найкращою було визнано консульську службу Австрії, яка, до речі, порівняно з минулим роком суттєво покращила свої показники, – зауважує експерт. – А найгіршою опитані визнали консульську службу Бельгії як найбільш непрозору, з найбільш обтяжливою візовою процедурою».
МЗС України хоче модифікувати візову угоду з Євросоюзом
Проблема полягає в тому, що кожне консульство провадить власну візову політику, говорить радник відділу візової політики Департаменту консульської служби МЗС України Віталій Мошківський. Наразі міністерство має намір ініціювати внесення змін до угоди з ЄС, що виключали б суб’єктивні фактори із візової процедури, зауважує він.
«Ми закликаємо країни-члени ЄС погодити певний мінімальний перелік документів, який був би стандартною вимогою для всіх консульств. По-друге, ми погодили, що у тексті угоди будуть визначені чіткі терміни дії багаторазових віз: один рік, п’ять років. Це дозволить уникнути двозначного тлумачення відповідних положень чинної угоди консулами», – розповів представник МЗС.
Відповідно до офіційної статистики видачі шенгенських віз, за кількістю виданих віз у минулому році Україна посідає друге місце у світі після Росії. Але, за інформацією Інституту євроатлантичного співробітництва, якщо співвідносити цю цифру з кількістю населення, Україна від країн-сусідок дещо відстає, поступаючись місцем, наприклад, Білорусі, яка угод про спрощення візового режиму не підписувала.
