Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 13:21

Експерименти на колайдері наблизили до відкриття «часточки Бога»


Європейський центр ядерних досліджень
Київ – Вчені Європейського центру ядерних досліджень виявили сигнали, які незабаром можуть підтвердити існування бозона Гіґґза – останньої досі не відкритої часточки Стандартної моделі. Хвалитися відкриттям фізики поки не поспішають: натяки на існування бозона Гіґґза фіксували протягом усього 2011 року, але остаточно про його існування ніхто з дослідників так і не заявив.

Сигнали, які ймовірно підтвердять існування бозона Гіґґза, вчені виявили під час обробки даних за результатами відразу двох експериментів на Великому адронному колайдері. До літа, як очікують у Європейському центрі ядерних досліджень, якщо вдасться зібрати достатньо інформації, вчені зможуть уже впевнено підтверджувати або спростовувати наявність у природі «часточки Бога».

Бозон Гіґґза – квант поля Гіґґза, що відповідає за масу всіх елементарних частинок – у разі, якщо його таки відкриють – допоможе вченим зрозуміти, як вийти за межі цієї самої Стандартної моделі, яка хоч і описує електромагнітну, сильну та слабку взаємодію елементарних частинок, описати більшу (невидиму) частину Всесвіту все-таки не здатна. Водночас, якщо існування бозона не підтвердиться, фізикам доведеться переглянути Стандартну модель як фундаментальну теорію взаємодії субатомних частинок.

The New York Times цитує керівника однієї з груп учених центру ядерних досліджень Ґреґа Ландсберґа, який зазначив, що характеристика останніх досягнень їхнього центру залежить від того, «бачите ви склянку наполовину порожньою чи наполовину повною». «Ці результати надихають, але поки зарано говорити, чи те, що ми побачили, є бозоном Гіґґза, чи це якесь інше статистичне коливання», – додав він.

Хмару газу у космосі «з’їсть» чорна діра

Група європейських вчених виявила гігантську хмару газу, яку вже найближчим часом поглине надмасивна чорна діра, розташована в центрі нашої галактики. Служба BBC News посилається на дослідження, опубліковане у журналі Nature, і зазначає: для науковців уже давно не секрет, що чорні діри затягують всі розташовані поблизу об’єкти, але цього разу вперше вдасться поспостерігати за тим, як це відбувається з хмарами газу.

Хмару, загальна маса якої втричі перевищує масу Землі, чорна діра поглине у 2013 році, прогнозують дослідники. Ймовірно, її затягне приблизно наполовину, друга половина виявиться викинутою у космос. Водночас у мить, коли хмару розірве на частини, зона довкола чорної діри наповниться світлом (завдяки прискоренню потоку газу), а це дасть змогу вченим краще роздивитися, що відбувається на сусідніх небесних об’єктах.

Загалом, оскільки хмара газу не містить достатньо матерії, щоб мати сильне гравітаційне поле, чим ближче вона буде до чорної діри, тим більшою вона ставатиме. «Випадок, коли астронавти, які опинилися поблизу чорної діри, витягуються, наче спагеті, описаний у науковій фантастиці. Але нині ми можемо спостерігати, як це відбувається в реальності. Щоправда, хмара зближення з чорною дірою не переживе», – каже один із авторів дослідження, німецький астрофізик Стефан Ґіллессен.

Орангутангам бракує білка

«Орангутанги на Борнео ведуть майже веганський спосіб життя», – пише Science News. Ідеться про брак протеїну у їжі, яку споживають тварини. За словами дослідника Дартмутського коледжу Натаніеля Доміні, це дуже тривожний сигнал – щонайменше тому, що нестача білка призводить до того, що тканини тіла мавпи починають «чахнути». «Вони живуть на межі», – додає Доміні.

Борнео нині є одним із двох природних середовищ існування орангутангів – іншим таким є острів Суматра. Тому проблеми, на які вказує американський дослідник, для біологів є приводом бити на сполох: місць, де ці людиноподібні мавпи можуть жити і нормально функціонувати, майже не залишилося.

Білка на острові і справді бракує: через природні зміни та вирубку лісів назвати врожай фруктів достатнім тут можна хіба що раз на 5 років. Таким чином, у період між «багатими» роками тварини споживають лише листя й кору й отримують на день близько 1,4 грама білка на кілограм своєї ваги.

Такий дефіцит протеїнів, наголошують біологи, вкотре «вказує на критичну необхідність збереження лісів» – хай навіть орангутанги і пристосувалися до виживання в умовах, де необхідні для існування ресурси скорочуються вкрай швидко.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG