Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 18:02

Ансамбль «A cappella Leopolis» оцінений у Польщі і недоціонений на батьківщині


Львів – Львівський ансамбль «A cappella Leopolis», який відтворює давню манеру співу, більше знаний у Польщі, ніж в Україні. У сусідній державі, як і в багатьох країнах Європи, є велике зацікавлення давньою музикою. Цими днями «A cappella Leopolis» готується до прем’єри у Перемишлі, де виконає досі невідому музику уніатської церкви ХVІІ століття.

Десять років тому кількох осіб, закоханих у давню музику, мистецтвознавець Роман Стельмащук об’єднав у колектив «А cappella Leopolis». Нині ансамбль налічує 12 співаків. Тоді ж львів’янин започаткував і щорічний фестиваль Давньої музики. На сьогодні – це єдиний в Україні фестиваль, де виконується музика різних європейських країн від середньовіччя до класики: вокальна, інструментальна, церковна, світська, оперна, ораторійна.

Львівський колектив зауважили у Європі і почали запрошувати на міжнародні фестивалі давньої музики, концерти, хорові фестивалі.

«Коли ми говоримо про давню музику, то на Заході кожному зрозуміло, про що мова. У нас плутають із фольклором. Це не є та категорія музики, яка увійшла у наш щоденний побут. Музики, яка існувала в часи ренесансу, бароко, класицизму – це ми називаємо музичною давниною. На Заході ця музика дуже користується попитом», – каже Роман Стельмащук.

Віднайдено унікальні церковні співи греко-католицької церкви

Львівський колектив виконує середньовічні григоріанські хорали, церковні пісні, твори Монтеверді, Генделя, Моцарта, церковну музику польських композиторів XVI-XIX століть, музику українського бароко. Ансамбль «А cappella Leopolis» записав два диски: «Сіде Адам прямо Рая» – багатоголосий тип українського церковного співу першої половини XVIII століття, та «Сначала днесь поутру рано» – пісенні замальовки XVIII століття. Цього року у Польщі колектив планує записати два альбоми давньої музики, які стануть справжнім відкриттям. Мова про церковні співи греко-католицької церкви XVII століття.

«Це українсько-білоруська композиторська школа уніатських композиторів. Музика вихованців Віленського (Вільнюського) єзуїтського колегіуму Миколи Дилецького, Арсенія Цибульського, Томаша Шеверовського і багатьох невідомих авторів. Ці композиції нещодавно віднайшла музикознавець Ірина Герасимова з Петербурга в архівах Росії, Литви, Білорусі», – розповів Роман Стельмащук.

Ця давня церковна музика є свідченням того, що у XVII столітті композитори, які писали для католицької церкви, вдавались до численних музичних експериментів, творячи церковні співи. Вони поєднували і східну, і західну традиції, використовули не лише орган, хор, але й тромбони.

Якщо за радянських часів заняття старовинною музикою викликало певну підозру, вважалось чимось навіть небезпечним, бо це було прагнення до пізнання глибин музичного мистецтва, то сьогодні в Україні це захоплення певного інтелектуального кола людей. А десятий фестиваль Давнього мистецтва восени, каже Роман Стельмащук, може стати ювілейним і останнім через відсутність фінансів. Міська влада ще розраховується за минулий рік і це при тому, що виконавці з різних країн виступають на львівському фестивалі безкоштовно.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG