Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 10:11

Українське сакральне мистецтво представили у Німеччині


Українське сакральне мистецтво у Німеччині. Зупинка в пустелі / олія на полотні / 80Х185 см (Автор Олександр Кудрявченко)
Берлін – Надзвичайний успіх викликала українська експозиція сакрального мистецтва у Німеччині, яку представили 13 українських митців, учнів Миколи Стороженка, керівника київської майстерні монументального живопису та храмової культури.

В експозиції, що триває з початку травня у католицькій церкві Святої Катерини німецького міста Вілліх, демонструють 24 метафізичні сюжети. Українська творчість відкриває німцям Україну сакральну, неполітичну, унікальну та невідому.

Радіючи несподіваному успіху, організатори заходу вирішили подовжити дію виставки та познайомити з роботами українських художників й інші міста Німеччини.

За словами одного з організаторів виставки, голови фонду сприяння собору Святої Катерини Пауля Шлемгеса, вражає незвична форма вираження, сюжетність, надзвичайний рівень майстерності, з якою роботи виконані на дереві, папері та інших площинах.

Відкриття виставки, промова доктора Пауля Шлемгеса
Відкриття виставки, промова доктора Пауля Шлемгеса
Сакральність і європейське сприйняття

Інтерес до українського саме сакрального живопису є чимось незвичайним, оскільки, як пояснює український митець, учасник виставки Олександр Кудрявченко, ставлення до сакрального мистецтва загалом у Європі є досить специфічним.

«Насправді сакральне мистецтво у Європі не надто вітають. Не має значення, до якої релігії воно належить, його сприймають у своєрідний спосіб. Наприклад, ми представляємо свої православні ікони чи щось, що пов’язане з християнською релігією, то сюжети цих творів трактують так, наче вони у якійсь мірі домінують над іншими релігіями», – пояснює художник.

За його словами, європейці обережно ставляться до сакрального мистецтва, тому ця виставка та інтерес, який проявили німці до цього виду мистецтва, стали для українського митця несподіванкою.

Українська специфіка

Сакральне мистецтво є дуже символічним, пояснює Олександр Кудрявченко. Кожний його елемент може нести одночасно й літургійне значення. Існують різні художні традиції та українська школа має свою специфіку.

«Є таке поняття, як українське бароко або «мазепинський стиль». Своєрідність полягає в тому, що він є більш жанровий, присутня велика кількість побутових елементів, і завдяки цьому ікона стає, так би мовити, ближчою до людини. Також зображують більше орнаментів», – розповів художник.

Через митні терни до поєднання культур

Ідея організувати виставку народилась ще декілька років тому у двох українських художниць Тетяни Колінко та Лесі Артинської, учениць професора Миколи Стороженка, які живуть у Німеччині. Та втілити план у життя вдалось завдяки знайомству художниць із українською співачкою Радмілою Броді та її чоловіком доктором Вольфґанґом Бохсом, який через любов до мистецтва у свій вільний час допомагає художникам організовувати виставки. Та, як розповідає Тетяна Колінко, виставка могла б і не відбутись – організувати перевезення робіт виявилось завданням не з легких. Те, що відбувається на митниці, за словами художниці, ускладнює творчим людям робити поєднання культур.

«Дуже важко в офіційних закладах дізнатись про те, що треба – які документи треба підготувати, ніхто з цих людей, які на митниці за це відповідають, самі не знають, що буде завтра, який закон вийде, і взагалі, як це все робити, кожен день щось нове, таке враження було, що сама країна робить все, щоб людям було тільки складніше. Це не можна порівняти з тим, як у Європі роблять виставки міжнародні», – зазначає художниця Тетяна Колінко.

Та, незважаючи на труднощі, організатори сподіваються, що така сакральна взаємодія двох традицій зможе й надалі реалізовуватись у подібних проектах.
Організатори та учасники: Леся Ортинська, Таня Колінко, Олександр Кудрявченко, Вольфґанґ Бохс, Таня Кашкарова
Організатори та учасники: Леся Ортинська, Таня Колінко, Олександр Кудрявченко, Вольфґанґ Бохс, Таня Кашкарова

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG