Палата представників Конгресу Сполучених Штатів готується прийняти 70 нових законодавців. Обрані на останніх виборах парламентарі візьмуться за законотворчу роботу у січні. Але усі вони вже прибули до Вашингтона, де готуються до нового етапу свого життя. Одне з чисельних питань, які їм потрібно вирішити – де розташувати свій офіс. Щоб не виникало конфліктів, цей процес відбувається демократично, шляхом лотереї.
Луїс Френкел переглядає кабінети, один з яких може стати її офісом.
В одному з таких кабінетів їй доведеться працювати протягом двох років, а інколи, коли затягується голосування, й залишатися на ніч.
Френкель представляє Флориду. Разом з іншими вперше обраними конгресменами, вона знайомиться з трьома будинками Конгресу, в яких розташовані офіси законодавців.
Конгресмени, яких переобрали, мають привілеї переїхати в кращі офіси, що звільнилися. Новачкам дістається те, що залишається.
Френкель розглядає кабінети разом з помічником. На це у неї є лише кілька годин. Вона знає, чого хоче:
«Мені подобається командний дух. Тож я прагну офіс, в якому б ми усі були поряд і легко спілкувалися».
Після огляду починається процедура лотереї, що була започаткована у 1908 році. Кожен новачок витягує номер, і відповідно отримує право обрати собі офісне приміщення. Це веселий процес, і майбутні законодавці роблять усе можливе, аби привернути вдачу.
Пані Бустос дістався номер 10.
Чим більший номер, тим менше шансів отримати офіс, який хочеш. Представниці штату Гавайї не пощастило. Пані Ґаббард дістався номер 68.
Френкел намагається схилити долю на свій бік жартами. Але це не допомагає.
Вона сорокова у черзі. Після лотереї, новообрані законодавці обирають заздалегідь оглянуті офіси.
Пані Браунлі обрала кімнату 10-19. Наступний етап – схвалення таблички, яка прикрашатиме офіс.Табличка, кабінет та штаб помічників. 200 років тому ці законодавці мали б лише стіл у залі засідань Конгресу.
Луїс Френкел переглядає кабінети, один з яких може стати її офісом.
В одному з таких кабінетів їй доведеться працювати протягом двох років, а інколи, коли затягується голосування, й залишатися на ніч.
Френкель представляє Флориду. Разом з іншими вперше обраними конгресменами, вона знайомиться з трьома будинками Конгресу, в яких розташовані офіси законодавців.
Конгресмени, яких переобрали, мають привілеї переїхати в кращі офіси, що звільнилися. Новачкам дістається те, що залишається.
Френкель розглядає кабінети разом з помічником. На це у неї є лише кілька годин. Вона знає, чого хоче:
«Мені подобається командний дух. Тож я прагну офіс, в якому б ми усі були поряд і легко спілкувалися».
Після огляду починається процедура лотереї, що була започаткована у 1908 році. Кожен новачок витягує номер, і відповідно отримує право обрати собі офісне приміщення. Це веселий процес, і майбутні законодавці роблять усе можливе, аби привернути вдачу.
Пані Бустос дістався номер 10.
Чим більший номер, тим менше шансів отримати офіс, який хочеш. Представниці штату Гавайї не пощастило. Пані Ґаббард дістався номер 68.
Френкел намагається схилити долю на свій бік жартами. Але це не допомагає.
Вона сорокова у черзі. Після лотереї, новообрані законодавці обирають заздалегідь оглянуті офіси.
Пані Браунлі обрала кімнату 10-19. Наступний етап – схвалення таблички, яка прикрашатиме офіс.Табличка, кабінет та штаб помічників. 200 років тому ці законодавці мали б лише стіл у залі засідань Конгресу.
.(Передрук з «Голосу Америки»)
