Київ – Гроші, житло і освіта – такі проблеми найбільше хвилюють українську молодь. Питань багато, але термін останньої Державної програми молодіжної підтримки збіг ще рік тому. Тож політологи радять сподіватися не на державу чи нову Раду, а на себе.
Студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ростислав приїхав навчатися до столиці зі Львова. Поки що хлопець живе у гуртожитку, однак вже за півроку, після захисту диплому, і цього даху над головою в нього не буде. Ростислав у розпачі, адже батьки спонсорувати його проживання не можуть, а зарплати у 2-3 тисячі гривень вистачає лише на мінімум.
«Батьки мені сказали, що не будуть оплачувати моє проживання, бо не мають такої змоги, на жаль. Зі своєю стипендією у 730 гривень я не можу прожити, тому я зараз знайшов роботу. Стосовно житла для молоді (я цікавився цим питанням ), щоб отримати квартиру, потрібно дати перший внесок – це десь 20-30%. Але в мене немає можливості це зробити. Мені, що потрібно вбити когось, щоб знайти ці гроші?»
Уряд мусить навчити молодь допомагати собі самостійно
Таких як Ростислав багато – близько ста тисяч, каже співробітник відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування Валерій Головенько. І проблема житла дійсно для них одна з найболючіших. А крім цього, питання молодіжної зайнятості, якісної і доступної освіти, здорового способу життя та залучення молоді до активної життєвої позиції, перераховує фахівець.
Держава не зможе підтримувати молодь за всіма напрямками одразу, впевнений Валерій Головенько. Тому він радить новому уряду переймати європейський досвід, який привчатиме молодь до «самодопомоги».
«Європейська політика в розвинених країнах націлена не стільки на те, щоб допомогти молоді, скільки на створення їй умов для того, щоб вона сама мала брати активну участь у вирішенні своїх проблем і щоб вона могла розвиватись», – каже науковець.
У нового уряду не буде часу на молодіжну політику?
Незалежний політичний експерт Ігор Хсів вважає, що всі проблеми впираються у відсутність фінансування. І очікувати, що воно раптом збільшиться, теж не слід, каже політолог. Новому уряду буде не до цього.
«Держава витрачає гроші на інше: каральні органи, Генеральна прокуратура, ДАІ. На це гроші є, а на соціальні проблеми їх не вистачає. В те, що раптово це зміниться, я не вірю, та й ніхто не вірить. Молодіжної політики, як такої, взагалі проводитись не буде», – стверджує Хсів.
Востаннє Державна програма молодіжної підтримки була затверджена у 2008 році. Її термін дії збіг ще у 2011 році. Нової ж такої програми урядовці досі не створили.
Студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ростислав приїхав навчатися до столиці зі Львова. Поки що хлопець живе у гуртожитку, однак вже за півроку, після захисту диплому, і цього даху над головою в нього не буде. Ростислав у розпачі, адже батьки спонсорувати його проживання не можуть, а зарплати у 2-3 тисячі гривень вистачає лише на мінімум.
Щоб отримати квартиру, потрібно дати перший внесок – це десь 20-30%. Мені що, потрібно вбити когось, щоб знайти ці гроші?Студент Ростислав
«Батьки мені сказали, що не будуть оплачувати моє проживання, бо не мають такої змоги, на жаль. Зі своєю стипендією у 730 гривень я не можу прожити, тому я зараз знайшов роботу. Стосовно житла для молоді (я цікавився цим питанням ), щоб отримати квартиру, потрібно дати перший внесок – це десь 20-30%. Але в мене немає можливості це зробити. Мені, що потрібно вбити когось, щоб знайти ці гроші?»
Уряд мусить навчити молодь допомагати собі самостійно
Таких як Ростислав багато – близько ста тисяч, каже співробітник відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування Валерій Головенько. І проблема житла дійсно для них одна з найболючіших. А крім цього, питання молодіжної зайнятості, якісної і доступної освіти, здорового способу життя та залучення молоді до активної життєвої позиції, перераховує фахівець.
Держава не зможе підтримувати молодь за всіма напрямками одразу, впевнений Валерій Головенько. Тому він радить новому уряду переймати європейський досвід, який привчатиме молодь до «самодопомоги».
«Європейська політика в розвинених країнах націлена не стільки на те, щоб допомогти молоді, скільки на створення їй умов для того, щоб вона сама мала брати активну участь у вирішенні своїх проблем і щоб вона могла розвиватись», – каже науковець.
У нового уряду не буде часу на молодіжну політику?
Незалежний політичний експерт Ігор Хсів вважає, що всі проблеми впираються у відсутність фінансування. І очікувати, що воно раптом збільшиться, теж не слід, каже політолог. Новому уряду буде не до цього.
«Держава витрачає гроші на інше: каральні органи, Генеральна прокуратура, ДАІ. На це гроші є, а на соціальні проблеми їх не вистачає. В те, що раптово це зміниться, я не вірю, та й ніхто не вірить. Молодіжної політики, як такої, взагалі проводитись не буде», – стверджує Хсів.
Востаннє Державна програма молодіжної підтримки була затверджена у 2008 році. Її термін дії збіг ще у 2011 році. Нової ж такої програми урядовці досі не створили.
