Херсонес – у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Київ – Ще один український об’єкт – руїни давньогрецького міста Херсонес Таврійський у Криму – включили до списку Всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив міністр культури України Леонід Новохатько. Також ЮНЕСКО занесла до цього списку як окремий об’єкт вісім дерев’яних церков у Карпатах в Україні (і ще вісім у Польщі). Загалом такий статус мають сім українських об’єктів (зокрема, собор святої Софії у Києві та Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова). Хоча до них можуть згодом додатися ще кілька, зазначив міністр культури України.

– Завдяки чому Херсонес Таврійський внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО? Чому ухвалили таке рішення?

– Цими днями у далекій Камбоджі відбувається засідання комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Такі засідання відбуваються нечасто. І до списку Всесвітньої спадщини внесли дерев’яні церкви Карпатського регіону. Це ж відбулося і стосовно Херсонесу Таврійського. Таким чином відразу дві номінації від України (а загалом розглядали 50 номінацій із різних держав світу) удостоїлися бути у цьому престижному списку. Наприклад, коли тривало обговорення номінації дерев’яних церков Карпат – це до 40 хвилин дискусії експертів із усього світу. Й практично одноголосно (за мінусом двох країн) дерев’яні церкви Карпат увійшли до цього списку. Було обговорення і стосовно Херсонесу, й підтримали нас одноголосно.

– А що ще, крім престижу, дає цей статус – бути у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?

– Ви знаєте, я б почав із цього першого слова, яке назвали – «престиж». Престиж – це теж дуже дорого, дуже цінно. І, зрештою, це приносить і матеріальні плюси. Я маю на увазі потік туристів, потрапляння у світові відповідні каталоги. І одночасно це – великі зобов’язання для держави, чиї об’єкти визнані.

– От, справді, з цими зобов’язаннями Україна, на Ваш погляд, вправляється? Із цією відповідальністю?

– На сьогоднішній день – так. Щоправда, в попередні роки були претензії до Лаври і Софії. І на попередніх конференціях у Бразилії та Санкт-Петербурзі висловлювали ці претензії. Стосовно фонової забудови – тобто не стільки збереження Лаври і Софії, скільки проблем із фоновою забудовою, із ситуацією навколо Лаври і Софії. Ці проблемні питання розглядали і на цьому засіданні у Камбоджі. І Лавра, і Софія обговорювалися досить детально, у дискусіях, з участю незалежних експертів, які приїжджали до нас в Україну із центральної штаб-квартири ЮНЕСКО. І Лавра, і Софія, на сьогодні можу сказати, на оцій сесії у Камбоджі залишені в основному списку без усіляких нюансів, обтяжень тощо.

– Чи поповниться ще список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО українськими об’єктами?

– Ми плануємо і готуємо матеріали (а це – непроста робота, років 2–3, потім багато країн подає це досьє, ЮНЕСКО вивчає і, як правило, ще відкладає на рік-два розгляд). Ми плануємо включити до цього списку пам’ятку в Криму – Бахчисарайський комплекс. І є ще у нас у планах печерні монастирі.