Брюссель – Україна та ЄС у риториці про асоціацію почали розставляти більш конкретні, аніж досі, пріоритети. Не в останню чергу сприяє цьому наближення вільнюського саміту «Східного партнерства», жорстка агітація Кремля щодо приєднання до Митного союзу, а також елементарне розуміння того, що підписання угоди про асоціацію – лише перший крок на шляху до ймовірного вступу в ЄС. Експерти Європейського політичного центру обговорили чого чекати Україні після вільнюського саміту в листопаді.
Україна має чітко усвідомити, що саміт у Вільнюсі – це тільки початок, а основний період зближення із ЄС настане під час ухвалення та імплементації асоціативної угоди, кажуть європейські дипломати.
«Імплементація угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, яка стане ключовим процесом, може тривати до 10 років. Маю на увазі деякі частини угоди про вільну торгівлю, що для України та інших партнерів будуть тимчасово застосовані одразу після підписання», – вважає виконавчий директор відділу Європи та Центральної Азії у Європейській службі зовнішніх дій Луіс Філіпе Фернандес де ла Пена.
Європарламент намагається всіляко заохотити Україну і держави «Східного партнерства», а також захистити їх від тиску з боку Росії.
Втім, Яцек Саріуш-Вольські, євродепутат і член парламентської комісії із закордонних справ, нагадує, що попри досягнення Києвом неабиякого прогресу, все ще залишаються невирішеними деякі питання.
«Головним каменем спотикання залишається вибіркове правосуддя, хоча трьох законів, які вказані у вимогах єврокомісара Штефана Фюле, також не вистачає. Якщо щодо законів ми налаштовані оптимістично, то все ще доволі збентежені станом справи Юлії Тимошенко», – каже євродепутат.
«Це не є питанням однієї особи, а належить до сфери демократії та засадничої цінності – права громадян обирати безперешкодно свій уряд», – додає польський європарламентар. За його словами, нема звільнення Тимошенко, не буде й підпису під угодою.
Яцек Саріуш-Вольські також повідомив, що надіслав Єврокомісії пропозицію відповідати на заходи тиску Росії щодо її сусідів такими ж санкціями для росіян з боку ЄС.
Постійний представник Словаччини при Євросоюзі Іван Корчок, говорячи про погрози Росії ЄС та східним сусідам закликає на них не зважати задля влаштування стабільності в регіоні. Саме це, а не геостратегічні амбіції, є головною метою європейської політики сусідства. Словацький дипломат додає, що Україна реформована, зміцніла демократично й економічно, це в інтересах його країни.
«Прогресу досягнуто величезного, бо нині Україна вже не та, що рік тому», – резюмує Іван Корчок.
Те, що Євросоюз впритул наблизився до підписання угоди про асоціацію із Києвом є визнанням європейського покликання України. Так заявляє Том Казьєр, відомий аналітик та професор Кентського університету. За його словами, Росія помилково сприймає «Східне партнерство», як спробу Євросоюзу розширити сферу впливу.
«Можливо, нам не варто надто боятися російського тиску. Адже, якщо після підписання угоди у Вільнюсі, росіяни застосують серйозні санкції, це також вдарить по російській економіці», – зауважує Казьєр.
А по-друге, додає британський академік, не слід забувати, що економіка Євросоюзу вдесятеро більша за російську. За винятком енергетичної складової, Росія не такий вже важливий партнер, якою себе вважає.
Україна має чітко усвідомити, що саміт у Вільнюсі – це тільки початок, а основний період зближення із ЄС настане під час ухвалення та імплементації асоціативної угоди, кажуть європейські дипломати.
Імплементація угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, яка стане ключовим процесом, може тривати до 10 роківЛуіс Філіпе Фернандес де ла Пена
Європарламент намагається всіляко заохотити Україну і держави «Східного партнерства», а також захистити їх від тиску з боку Росії.
Втім, Яцек Саріуш-Вольські, євродепутат і член парламентської комісії із закордонних справ, нагадує, що попри досягнення Києвом неабиякого прогресу, все ще залишаються невирішеними деякі питання.
Головним каменем спотикання залишається вибіркове правосуддя, хоча трьох законів, які вказані у вимогах єврокомісара Штефана Фюле, також не вистачаєЯцек Саріуш-Вольські
«Це не є питанням однієї особи, а належить до сфери демократії та засадничої цінності – права громадян обирати безперешкодно свій уряд», – додає польський європарламентар. За його словами, нема звільнення Тимошенко, не буде й підпису під угодою.
Яцек Саріуш-Вольські також повідомив, що надіслав Єврокомісії пропозицію відповідати на заходи тиску Росії щодо її сусідів такими ж санкціями для росіян з боку ЄС.
Постійний представник Словаччини при Євросоюзі Іван Корчок, говорячи про погрози Росії ЄС та східним сусідам закликає на них не зважати задля влаштування стабільності в регіоні. Саме це, а не геостратегічні амбіції, є головною метою європейської політики сусідства. Словацький дипломат додає, що Україна реформована, зміцніла демократично й економічно, це в інтересах його країни.
«Прогресу досягнуто величезного, бо нині Україна вже не та, що рік тому», – резюмує Іван Корчок.
Те, що Євросоюз впритул наблизився до підписання угоди про асоціацію із Києвом є визнанням європейського покликання України. Так заявляє Том Казьєр, відомий аналітик та професор Кентського університету. За його словами, Росія помилково сприймає «Східне партнерство», як спробу Євросоюзу розширити сферу впливу.
Якщо після підписання угоди у Вільнюсі, росіяни застосують серйозні санкції, це також вдарить по російській економіціТом Казьєр
А по-друге, додає британський академік, не слід забувати, що економіка Євросоюзу вдесятеро більша за російську. За винятком енергетичної складової, Росія не такий вже важливий партнер, якою себе вважає.
