– Це п'ята і остання конференція в першому циклі конференцій програми. Найважливіше буде у White paper (рекомендаціях - ред.). Я очікую, що студенти, які сюди приїхали, особливо випускники програми, вони дуже добре усвідомлюють, які є недоліки в Україні і мають напевно цілу низку рекомендацій. Тут завдання підготувати низку рекомендацій, які вони самі зможуть взяти до уваги, наприклад, у справі корупції чи верховенства права, а також переконувати університети, інших учасників громадянського суспільства, щоб вони змінили курс України.
Також на конференції відкриємо цілком нову діяльність програми, а саме перенесемо її на терени України і Європи. Якщо канадський уряд погодиться виділити 4-5 мільйонів на цей проект… Стажування в канадському парламенті залишиться, але відкриється нова діяльність для всіх випускників на теренах України і Європи.
– Ця конференція відбувається у непростий момент у відносинах між Канадою та Україною. Канада цього літа вирішила зупинити переговори з Україною про вільну торгівлю, а посол України в Канаді в інтерв'ю канадській пресі попередив, що Україна може повернути візи для громадян Канади. Чи ця конференція допоможе змінити тональність відносин між офіційним Києвом та Оттавою?
Це спроба канадського уряду все-таки залучити Україну в європейську спільноту і ближче до себеІгор Бардин
– Тобто Ви вважаєте, що рішення Канади зупинити переговори з Україною пов'язане не стільки з вимогами України переглянути митні тарифи в СОТ, але має і політичну складову, а саме справу Тимошенко?
Канада є та держава, яка може стати найкращим партнером України і вже до певної міри єІгор Бардин
– За 23 роки у програмі обміну між Україною і Канадою, якою Ви керуєте, взяли участь понад 700 українських студентів. Яку Ви бачите віддачу від цього?
– Деякі з цих випускників дістали поважні позиції в різних міжнародних організаціях, таких як Світовий банк, МВФ, Європейський банк реконструкції і розвитку, судді у Страсбурзі, Гаазі тощо. І вони один одному допомагають. Я заохочую, щоб вони один одному не тільки давали інформацію, а допомагали молодшим випускникам ставати присутніми у тих установах світу, які 20 років тому навіть про Україну не чули. По-друге, я думаю, що вони створюють критичну масу, яка може і політично, і інтелектуально впливати на свої середовища і плекати те, чого вони крихітку набрали в Канаді: як працює громада, як громадянське суспільство може впливати на уряд. Якщо в Канади є закон, який не працює, то самі політики на нього не звертають увагу, на нього звертають увагу в першу чергу ті групи, які працюють заради добробуту суспільства.