До НАТО Україну приведуть громадянське суспільство і молодь – експерти

Київ – У сучасній Україні радянські міфи про НАТО як агресивний військовий блок вельми повільно, але зникають. І якщо рік тому «за» вступ України до альянсу проголосували б 15% українців, то нині вже 20 відсотків громадян підтримують цю ідею. З них більшість – молодь, зазначають соціологи. У Громадській раді «Україна-НАТО» вважають, що саме молодь – рушійна сила в євроатлантичній інтеграції України. Про це йшлося на засіданні асамблеї ради 12 листопада у Києві.

Понад 60 відсотків прихильників НАТО вважають, що членство в альянсі дасть гарантію безпеки України, 38 відсотків переконані, що вступ до НАТО дозволить зміцнити та модернізувати українську армію. Про це свідчать дані соціологічних опитувань, які проводили центр «Демократичні ініціативи» і соціологічна група «Рейтинг» в останні роки.

Про це ж говорили й учасники асамблеї Громадської ради «Україна-НАТО». Серед членів ради – чимало представників студентства, молодих науковців, журналістів, освітян, які вважають стандарти НАТО найкращими в Європі.

На думку курсанта Військового інституту Національного університету імені Шевченка Марини Кириченко, Україна повинна дотриматись стандартів НАТО при реформуванні свого сектора безпеки. «Українське військо потребує значного реформування, налаштування на європейські стандарти. Україна має реформувати сектор безпеки за європейськими, тобто натівськими, стандартами, вони найвищі, – каже Кириченко у розмові з Радіо Свобода. – Але зараз існують певні проблеми зі вступом України у НАТО через деякі економічні й політичні незгоди між нами. Але я все-таки думаю, що Україна зможе подолати ці бар’єри і вступити до альянсу, попри складності, які нині є».


Завдання експертів – відкрити дорогу молоді

На думку Кириченко й учасників молодіжного центру Атлантичної ради України, серед керівників держави відсутній інтерес до інформування українців про стандарти життя у країнах альянсу, про невійськову діяльність НАТО тощо. Тож це – завдання громадськості, зазначили експерти. З ними згоден заступник керівника відділу співпраці з країнами-партнерами Управління громадської дипломатії НАТО Петр Лунак.

«Роль громадянського суспільства і журналістів у цій сфері критично важлива. Коли я приїхав в Україну, мене вразив високий рівень експертних дискусій на тему безпеки, відносин між Україною і НАТО. У ЗМІ я побачив цікаві публікації і сюжети про НАТО. Я рекомендую українським партнерам активізувати ці дискусії і зробити так, щоб голоси української громади, пропозиції фахівців були почуті», – наголосив Лунак у розмові з Радіо Свобода.

До розробок державних програм співпраці України з НАТО варто залучити молодих науковців із сучасним мисленням і знанням технологій, вважає голова громадської ради Сергій Джердж. Він навів низку прикладів успішності такої співпраці.

«У секторі безпеки здійснюється співпраця з Міністерством оборони України, зокрема, відкрито центри євроатлантичної інтеграції на базі ВМС України у Криму. У Вінниці ми працюємо з майбутніми військовими пілотами, цей напрямок координує Вінницька асоціація силових структур», – розповів Джердж.

Антинатівські міфи – зброя у руках лівих

Наразі, як зазначив директор Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України Григорій Перепелиця, важливо поглибити співпрацю між Україною і НАТО у гуманітарному вимірі. Необхідно використати контакти між науковцями, освітянами, працівниками безпекового сектора, щоб знищити старі радянські міфи, які потрапили до рук лівих політиків.

«Ліві політики і партії роздмухують антинатівську істерію в Україні, фактично примушують суспільство жити за старими шаблонами, у радянських ідеологемах. Ліві партії закликають українців не допустити, аби «натівський чобіт топтав наші чорноземи»», – каже Перепелиця.

А тим часом у реальному житті солдати армій країн-членів альянсу давно не носять чобіт, а стан українських чорноземів їм видно із зображень, зроблених супутниками і розміщених в електронній мережі Google, зазначив експерт.