Кіровоград – Свобода слова не зникла, проте її значно поменшало. Сьогодні практично не користуються адміністративно-силовими механізмами цензурування чи пропаганди. Натомість намагаються просто купити інформаційне поле.
Найбільше свободи на Кіровоградщині має блогосфера та інтренет-ЗМІ. Один з найбільших блогових ресурсів розмішений на сайті «Україна-Центр». Тут – і опозиційні, і владні керівники найвищих рівнів ведуть власні блоги. Тож буквально з перших вуст можна прочитати і про ініціативи губернатора, і про опозиційний мітинг.
«На відміну від часів Кучми і Медведчука – з його темниками і тиском на ЗМІ, користуються методом не батога, а пряника. Тобто деякі газети взяті під фінансовий контроль. Куплені діючою владою. В інших впливових виданнях вони розміщують великі обсяги реклами», – розповідає заступник головного редактора тижневика «Україна-Центр» Геннадій Рибченков.
Працювати складніше у районах
Жодних фактів тиску на ЗМІ не зафіксував голова постійної комісії Кіровоградської облради з питань свободи слова Віктор Погрібний. Загалом, суттєвих проблем із свободою слова місцеві обласні ЗМІ не мають, запевняє і більшість спікерів. Натомість припускають, що працювати складно саме у районах.
«Якщо у Вільшанці відкрилась приватна газета «Західний регіон», яка має тираж такий, що виживає і працює на декілька західних районів. Зрозуміло, що, мабуть ці районі газети не задовольняли своїм змістом читачів. Вони хотіли більш вільного слова», – зауважує головний редактор обласної газети «Народне слово» Валентина Бажан.
Досить часто у проблемах, які розкривають журналістські матеріали, влада розбирається і навіть вирішує їх. Таким чином, заробляє і власний рейтинг. Особливо це характерно для обласних посадовців.
«Влада в обличчі своїх очільників: колишнього губернатора Ларіна і теперішнього губернатора Ніколаєнка, взяла несподівано свідомий курс на тотальну відкритість. При чому обговорення публічне було звільнення чиновників, їхньої роботи. Ці кадрові питання раніше були закриті», – коментує соціолог Едуард Клюєнко.
ЖЕКи не відповідають на інформаційні запити
Хоча багато чиновників відверто не полюбляють журналістських запитань, та абсолютно закритих для ЗМІ структур чи осіб на Кіровоградщині не існує. Серед надто «засекречених» заступник генерального директора Кіровоградської телерадіокомпанії Андрій Богданович називає ЖЕКи. Багато телематеріалів вийшли в ефір без пояснень комунальників.
«Якщо ми хотіли дізнатися заробітну платню директора комунального підприємства. ЖЕКи або зовсім не відповідають, або відповідають дуже пізно», – говорить заступник генерального директора Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії Андрій Богданович.
Обласні управлінці недоступні для опозиційного сайту
А от для місцевого опозиційного інформаційного порталу «Гречка» недоступними є представники обласних управлінь. Та зазвичай на інформаційні запити відомства відповідають вчасно, хоча й часто намагаються просто відписатися.
«На сайті облдержадміністрації дуже часто відсутня інформація про якісь цікаві прес-тури або прес-конференції з першою особою області. А на самі заходи запрошують виключно представників державних ЗМІ», – нарікає головний редактор інформаційного порталу «Гречка» Валерій Лебідь.
Характерною особливістю кіровоградської журналістики залишається і явище самоцензури. Медійники пояснюють це тим, що недоцільно витрачати зусилля на гострий матеріал, який редактор може визнати неактуальним і покласти в корзину.
Найбільше свободи на Кіровоградщині має блогосфера та інтренет-ЗМІ. Один з найбільших блогових ресурсів розмішений на сайті «Україна-Центр». Тут – і опозиційні, і владні керівники найвищих рівнів ведуть власні блоги. Тож буквально з перших вуст можна прочитати і про ініціативи губернатора, і про опозиційний мітинг.
«На відміну від часів Кучми і Медведчука – з його темниками і тиском на ЗМІ, користуються методом не батога, а пряника. Тобто деякі газети взяті під фінансовий контроль. Куплені діючою владою. В інших впливових виданнях вони розміщують великі обсяги реклами», – розповідає заступник головного редактора тижневика «Україна-Центр» Геннадій Рибченков.
Працювати складніше у районах
Жодних фактів тиску на ЗМІ не зафіксував голова постійної комісії Кіровоградської облради з питань свободи слова Віктор Погрібний. Загалом, суттєвих проблем із свободою слова місцеві обласні ЗМІ не мають, запевняє і більшість спікерів. Натомість припускають, що працювати складно саме у районах.
«Якщо у Вільшанці відкрилась приватна газета «Західний регіон», яка має тираж такий, що виживає і працює на декілька західних районів. Зрозуміло, що, мабуть ці районі газети не задовольняли своїм змістом читачів. Вони хотіли більш вільного слова», – зауважує головний редактор обласної газети «Народне слово» Валентина Бажан.
Досить часто у проблемах, які розкривають журналістські матеріали, влада розбирається і навіть вирішує їх. Таким чином, заробляє і власний рейтинг. Особливо це характерно для обласних посадовців.
«Влада в обличчі своїх очільників: колишнього губернатора Ларіна і теперішнього губернатора Ніколаєнка, взяла несподівано свідомий курс на тотальну відкритість. При чому обговорення публічне було звільнення чиновників, їхньої роботи. Ці кадрові питання раніше були закриті», – коментує соціолог Едуард Клюєнко.
ЖЕКи не відповідають на інформаційні запити
Хоча багато чиновників відверто не полюбляють журналістських запитань, та абсолютно закритих для ЗМІ структур чи осіб на Кіровоградщині не існує. Серед надто «засекречених» заступник генерального директора Кіровоградської телерадіокомпанії Андрій Богданович називає ЖЕКи. Багато телематеріалів вийшли в ефір без пояснень комунальників.
«Якщо ми хотіли дізнатися заробітну платню директора комунального підприємства. ЖЕКи або зовсім не відповідають, або відповідають дуже пізно», – говорить заступник генерального директора Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії Андрій Богданович.
Обласні управлінці недоступні для опозиційного сайту
А от для місцевого опозиційного інформаційного порталу «Гречка» недоступними є представники обласних управлінь. Та зазвичай на інформаційні запити відомства відповідають вчасно, хоча й часто намагаються просто відписатися.
«На сайті облдержадміністрації дуже часто відсутня інформація про якісь цікаві прес-тури або прес-конференції з першою особою області. А на самі заходи запрошують виключно представників державних ЗМІ», – нарікає головний редактор інформаційного порталу «Гречка» Валерій Лебідь.
Характерною особливістю кіровоградської журналістики залишається і явище самоцензури. Медійники пояснюють це тим, що недоцільно витрачати зусилля на гострий матеріал, який редактор може визнати неактуальним і покласти в корзину.
